Правові основи захисту інформації

Наляканий цією хвилею “комп'ютерної злочинності” Конгрес США в 1984 році прийнявспеціальний Акт про незаконне отримання інформації і шахрайство з використанням комп'ютерів, що передбачає покарання за несанкціонований доступ до інформації, що знаходиться в ЕОМ, її використання або пошкодження (знищення) в корисливих цілях у вигляді штрафу до 100000 доларів, або ув'язнення терміном до 20 років, або те і інше разом.

Окрім законодавчих заходів у боротьбі з комп'ютерною злочинністю правозахисні органи США широко використовують новітні наукові засоби і технічні засоби, включаючи комп'ютери і автоматизовані інформаційні системи.

До початку 70-х років в США не існувало єдиної автоматизованої інформаційно-пошукової системи (АІПС), а функціонувало лише декілька десятків інформаційних мереж штатів і міст, не зв'язаних між собою в єдину систему збору, переробки, зберігання і видачі інформації.

Зростання злочинності і необхідність комплексного підходу до організації боротьби з нею зумовили форсоване створення загальнодержавної автоматизованої інформаційно-пошукової системи, яка складається з низки з'єднанних підсистем федерального рівня, а також штатів і міст.

В наш час на федеральному рівні вже функціонує низка спеціалізованих автоматизованих ІПС і банків даних:

• Національний центр кримінальної інформації ФБР;

• Автоматизований банк даних відділу ідентифікації ФБР;

• Автоматизований банк даних ФБР про відомих професійних шахраїв в галузі чекових операцій;

• Розвідувальна автоматизована інформаційна система в галузі організованої злочинності ФБР;

• Автоматизований банк даних про іноземців та інших осіб, тимчасово допущених в США, служби імміграції і натуралізації міністерства юстиції;

• Автоматизований банк даних секретної служби США;

• Міжштатний автоматизований банк даних в галузі організованої злочинності міністерства фінансів;

• Комунікаційна система правозастосовних органів міністерства фінансів;

• Національна телетайпна система правозастосовних органів і низка інших АІПС і АБД.

Досить інтенсивно йде розгортання АІПС і АБД на рівні штатів і міст.

На основі аналізу існуючої системи організації і інформації правозахисних органів США, а також потреб основних користувачів АІПС і АБД були визначені першочергові сфери діяльності, що повинні забезпечувати, наприклад, поліцейські ІПС і АБД:планування (поточне і перспективне) і управління; розподіл ресурсів; оптимізація сил і засобів поліцейських служб у відповідності з оперативною обстановкою, в тому числі і в реальному масштабі часу; патрулювання; розслідування і розкриття злочинів; дослідження і розробки; фінансово-бухгалтерська діяльність і ін.

Для кожної з цих сфер діяльності були відпрацьовані типові задачі, що забезпечуються АІПС і АБД поліції дозволяють вирішувати багато комплексів задач, наприклад: аналіз і прогноз кримінологічної (оперативної) обстановки; планування (перспективне і поточне); оперативне управління; ведення єдиної звітності про злочинність; облік кадрового складу поліції; підготовка співробітників поліції; ведення алфавітного індексу; облік ресурсів і їх розподіл; аналіз і перерозподіл навантаження по лініям роботи; облік стану і розподіл транспортних засобів поліції; оцінка ефективності діяльності поліцейських; передача інформації в реальному масштабі часу по запитам; ведення уніфікованих кримінальних справ; ведення звітності і зв'язку з патрулями; облік арештів; врахування спільників злочинців; облік неповнолітніх правопорушників; результати криміналістичних експертиз; облік безвісно пропалих; облік водійських прав і реєстрація автотранспорту; контроль за розподілом і споживанням наркотиків; облік організованої злочинності; облік викрадених номерних знаків; облік викраденої вогнепальної зброї; облік викрадених автомобілів; облік викраденої власності по видам; облік осіб, що знаходяться під слідством; облік засобів скоєння злочинів; облік ордерів на арешт і осіб ,що розшукуються; облік “білокоміркової” злочинності”; формування банка даних для забезпечення наукових досліджень і розробок; моделювання і низка інших задач.

На наступному етапі розвитку АІПСУ і АБД були сформовані інформаційні потоки по рівням управління і вироблений синтез АІПС і АБД.

В якості прикладу однієї з діючих АІПС можна навести Національний центр кримінальної інформації ФБР (HЦКІ).

HЦКІ почав функціонувати в 1967 році. В наш час він забезпечує діяльність поліцейських органів всіх 50 штатів, округа Колумбія і території Пуерто-Ріко. Система зв'язку HЦКІ охоплює відділення ФБР в багатьох містах США, а також низку інших федеральних відомств: міністерство юстиції, бюро в’язниць, військово-слідчі служби сухопутних сил, ВПС, ВМС, корпус морської піхоти, секретну службу США і службу поштової інспекції. HЦКІ також зв'язаний з інформаційним центром Канадської королівської поліції.

Основою функціонування HЦКІ є потужний довідково-інформаційний фонд, який складається з декількох банків даних - про осіб; що розшукуються, про викрадену власність; про кримінальні справи; про осіб, що загинули і низки інших цільових АБД.

В наш час в HЦКІ накопичені дані в кількості більш ніж 220 млн. одиниць.