Аудит у системі господарського контролю

В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами розбудови ринкової економіки. За роки реформування адміністративної економіки значно трансформувалися умови функціонування усіх її складових ланок і, насамперед, сфера фінансових відносин у суспільстві. З'явилися підприємства, засновані на недержавній формі власності. У зв'язку з цим докорінно змінилася структура власного капіталу, система оподаткування, розрахунків, формування собівартості продукції. На підприємствах усіх форм власності стали вести податковий облік (паралельно з бухгалтерським). Все цс зумовило необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності. Серед них чільне місце посідає інститут аудиторства. Його основна мета — забезпечити незалежний, а таму об’єктивний контроль достовірності інформації, відображеної у фінансовій та податковій звітності підприємств, організацій, установ.

Бухгалтерську інформацію можна описати багатьма характеристиками: достовірністю, періодичністю, терміном представлення її користувачам (тобто часом затримки від моменту закінчення звітного періоду до часу, коли користувачі її одержують), наочністю тощо. Аудитор має пряме відношення лише до першої із зазначених характеристик. Він зорієнтований на вимірювання цієї характеристики за дискретною шкалою: достовірна, достовірна із застереженням, недостовірна. Випадок відмови від надання аудиторського висновку можна інтерпретувати як відмову від такого вимірювання.

Аудитор надає письмову інформацію керівництву і власникам економічного суб'єкта з описом основних викривлень бухгалтерської звітності і порушень у правилах ведення бухгалтерського обліку, з якого можна зробити висновок, наскільки є суттєвими відхилення основних бухгалтерських показників від їх істинних величин.

Введення ланки аудиту в систему обробки бухгалтерської інформації дає важливий результат: підвищує її достовірність (а також і якість). Дійсно, ряд виявлених викривлень бухгалтерської звітності може бути виправлений прямо в ході аудиторської перевірки. Інші виявлені викривлення і порушення правил ведення бухгалтерського обліку, як правило, повністю або частково виправляються економічним суб'єктом у наступному звітному періоді. Крім цього, перевірка фінансової звітності супроводжується, як правило, фаховими консультаціями аудитора, що може суттєво підвищити якість бухгалтерської інформації в майбутньому. Та нарешті, й сам факт неминучих (у разі обов'язкового аудиту) чи можливих аудиторських перевірок у майбутньому може мати серйозний вплив на керівництво і співробітників економічного суб'єкта, спонукає їх вести бухгалтерський облік добросовісно.

Ринок пред'являє суворі вимоги до фахівців, їх уміння нестандартно мислити, самостійно і оперативно приймати вірні рішення, запобігати протиправним діям, захищати права власників. Із грізного наглядача контролер повинен перетворитися у ділового партнера, досвідченого консультанта, що керується у своїй діяльності законами та сприяє поліпшенню справ на підконтрольному об'єкті.

У сучасних умовах відомчий державний контроль не може задовольнити потреби користувачів фінансових звітів — акціонерів, власників, інвесторів, банків, керівництва та працівників підприємства тощо. Слід зазначити, що їх інтереси часто не збігаються. Тому з'явилась нова форма незалежного фінансового контролю — аудит.

Як правило, кожний власник неохоче сприймає контроль його фінансово-господарської діяльності, але у здійсненні аудиту він повинен бути зацікавлений, оскільки це забезпечує можливості правомірного розподілу прибутків між підприємством (фірмою) та державою у формі податків до бюджету, прибутку за акціями у вигляді дивідендів, залучення капіталу нового партнера у діяльність підприємства (фірми), зміни умов партнерства тощо.

Таким чином, у сучасних умовах однією із важливих функцій аудиту є сприяння встановленню раціональних економічних зв'язків між підприємствами (фірмами) та їх контрагентами.

Будь - яка економічна система має цільову функцію, яка реалізується за допомогою управління. Під управлінням в економіці розуміють свідомий, систематичний та цілеспрямований вплив з боку суб'єктів, органів на суспільні відносини і економічні об'єкти, що здійснюється з метою їх упорядкування, спрямування їхніх дій у певному напрямі та отримання бажаного результату.

Однією з функцій управління є контроль, під яким розуміють порівняння планових і фактичних значень параметрів, виявлення відхилень у параметрах, оцінка небезпечності розміру відхилень для системи, виявлення факторів, що викликали їх, а також визначення ступеня їх впливу та підготовка інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Іншими словами, контроль виступає засобом двостороннього зв'язку між об'єктом управління і системою управління, інформуючи про стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень.

Попередній контроль здійснюється до проведення господарських операцій та прийняття управлінських рішень. Його мета — попередити протизаконні дії посадових осіб, економічно невиправдані господарські операції; забезпечити економне та ефективне витрачання ресурсів. Широко використовують на стадії планування, складання кошторисів, укладання договорів, попереднього огляду токів, зерносховищ до приймання урожаю, готовності техніки тощо. Можуть проводити всі органи державного, відомчого та внутрішньогосподарського контролю.

Господарський контроль можна класифікувати за такими ознаками (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Класифікація господарського контролю .

Поточний контроль здійснюють у процесі виконання господарських операцій з метою оперативного виявлення порушеньтавідхилень від виробничих завдань і нормативів. Він проводиться керівниками підприємств, фахівцями, а також контрольно-ревізійними підрозділами. Такий контроль широко використовується бухгалтерією при оформленні документів та їх прийманні від матеріально - відповідальних осіб тощо.

Наступний контроль проводиться після завершення господарських операцій на підставі даних, зафіксованих у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та бухгалтерській звітності. Він спрямований на глибоке всебічне дослідження та вивчення законності економічної доцільності виконаних господарських операцій. Його здійснюють органи відомчого та позавідомчого контролю при проведенні ревізій та перевірок.

Найбільша дієвість контролю досягається поєднанням попереднього, поточного та наступного контролю.

Документальний контроль полягає у перевірці первинної документації, облікових регістрів та звітності з метою встановлення законності та достовірності господарських операцій. Основними прийомами документального контролю є: економічний аналіз, перевірка документів за формою і змістом, арифметична перевірка, зіставлення документів, нормативна, поопераційна (хронологічна) перевірка, письмові пояснення та запити.

Фактичний контроль передбачає визначення фактичного стану, наявності та використання майна підприємства шляхом обстеження, огляду, обчислення, перерахунку, зважування, інвентаризації, лабораторного аналізу, експертної оцінки, тестування (фактичне опитування осіб) та деяких інших.

Високий ефект дає поєднання різних прийомів та способів, що отримало назву комбінованого контролю.

Державний (позавідомчий) контроль здійснюється спеціальними органами державного апарату, діяльність яких поширюється на всі галузі народного господарства - підприємства, установи та організації незалежно від їх відомчої підпорядкованості ( Рахункова палата, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова інспекція, державні спеціалізовані інспекції тощо). Основними завданнями цього контролю є: перевірка законності та правильності розподілу фінансових засобів держави і ведення бухгалтерського обліку, перевірка ефективності витрачання державних коштів; правильності розрахунків та сплати податків.

Відомчий контроль проводиться міністерствами, іншими органами державного управління за діяльністю підвідомчих їм підприємств, організацій і установ у формі ревізій та тематичних перевірок.

Аудиторський (незалежний) контроль здійснюється аудиторськими фірмами або аудиторами за діяльністю господарюючих суб'єктів. Його мета – письмове висловлення думки аудитора щодо достовірності, законності, повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності інформації щодо подій та дій господарюючого суб'єкта.

Внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль здійснюють керівники підприємств і організацій, спеціальні відділи та служби (планово-економічна, бухгалтерська), фахівці у межах своєї компетенції, керівники виробничих підрозділів, а також штатні контролери, ревізори та аудитори. Він є найбільш оперативним, проводиться систематично, безперервно і охоплює всі сторони виробничо-фінансової діяльності підприємства (установи, організації).

Ревізія— це спосіб наступного, переважно документального контролю, який здійснюється за дорученням керівника вищестоящого органу управління або державними контролюючими органами, ревізійною групою за діяльністю підприємства (установи, організації) з метою встановлення законності, достовірності, економічної доцільності здійснення господарських операцій, а також правомірність дій посадових осіб. які брали участь у їх здійсненні. Ревізія має регламентований спосіб контролю (її організація і порядок проведення визначаються спеціальними інструкціями і положеннями).

Тематична перевірка включає вивчення однієї або декількох сторін виробничої або господарсько-фінансової діяльності підприємств (установ, організацій). Їх ініціаторами можуть бути вищестоящі та державні органи.

Аудит — це спосіб незалежного фінансового контролю, який проводять аудиторські фірми (аудитори) для підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємств (установ, організацій). Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 р., аудит — це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттевих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Може бути зовнішнім (здійснюється аудиторськими фірмами та приватними аудиторами за спеціальну плату на основі укладеного договору при вільному виборі клієнтом) та внутрішнім (здійснюється внутрішніми аудиторами — штатними працівниками підприємства, установи, організації").

Експертиза — специфічний спосіб контролю, який використовують правоохоронні органи при наявності ознак фактів зловживань для доказу вини окремих осіб та визначення розміру матеріального збитку, завданого підприємству (установі, організації). Часто розслідування проводять паралельно з ревізією за вимогою правоохоронних органів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «аудит». Яке місце відводиться аудиту в системі облікових дисциплін?

2. За якими принципими побудований аудит в Україні? Охарактеризуйте їх.

3. Розкажіть історію зародження аудиту.

4. Як розвивався аудит в Україні?

5. За якими ознаками класифікують аудит?

6. В чому полягають мета і завдання аудиту?

7. Охарактеризуйте види послуг, які можуть надавати аудиторські фірми. Які проблеми у зв’язку з розвитком аудиту постали в Україні?

8. Дайте характеристику методам аудита?

9. У чому виявляються відмінності аудиту від ревізії?