Поняття договору найму (оренди), предмет договору, сторони , строк договору, орендна плата. 2 страница

- предмет лізингу;

- строк лізингу;

- розмір лізингових платежів;

- інші умови за погодженням сторін.

У разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингоодержувача до іншої особи відповідні права та обов’язки лізингодавця да договором лізингу переходять до нового власника. З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувача ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмету лізингу переходить до лізингоодержувача.

Лізингодавець має право :

- інвестувати на придбання предмету лізингу як власні , так і залучені кошти;

- здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

- відмовитися від договору у випадках , передбачених законом або договором;

- стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса ;

- вимагати повернення предмету лізингу тощо.

Лізингодавець зобов’язаний:

- надати предмет лізингу лізингоодержувачу у встановлений строк;

- попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна лізингоодержувача та інших осіб;

Лізингоодержувач зобовязаний:

- своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу;

- у разі несплати лізингових платежів протягом 2 чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому об’єкт лізингу;

- у зазначені у договором лізингу строки відповідно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об’єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об’єкта лізингу та умов його експлуатації;

- у разі, якщо він не реалізує своє право викупу об’єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії договору, повернути об’єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.

Основним обов’язком лізингоодержувача є своєчасна сплата лізингових платежів, які включають:

· суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об”єкта лізингу, що амортизується за строк. за який вноситься лізинговий платіж;

· суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит, для придбання майна за договором лізингу;

· платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

· відшкодування страхових платежів, якщо об’єкт лізингу застрахований лізингодавцем;

· інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

2. Договір позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір є реальним або консенсуальним, безоплатним ( як правило), одностороннім або двостороннім.

Предметом договору є індивідуально визначена річ або речі визначені родовими ознаками, споживні і неспоживні.

Сторонами є юридичні і фізичні особи, але як правило це фізичні особи, а юридичні – якщо це передбачено їх статутними документами.

Форма договору усна, письмова, письмова нотаріально засвідчена. Якщо договір укладається між фізичними особами щодо передання в користування предметів побутового призначення – усна ( за вимогою сторони – письмова і письмова нотаріальна), між юридичними особами, між юридичними та фізичною особою – письмова, щодо нерухомості або транспортних засобів – нотаріально посвідчена, і якщо строк договору рік і більше відносно нерухомості, то підлягає державної реєстрації.

Істотними умовами є предмет договору, безоплатність договору. Якщо договір є платним, то це договір найму. Строк договору не є істотною умовою.

Зміст прав та обов’язків залежить від того, яким є договір, реальним або консенсуальним. Однак для цих договорів є обов’язковим попередження позичкодавцем користувача про особливі властивості цієї речі. Речі передаються в комплектності і с при належностями ( скрипка і футляр).

Користувач повинен в присутності позичкодавця перевірити справність речі, якщо річ не буде перевірена, вважається, що вона передана в справному стані. Користувач також зобов’язаний:

- нести витрати на утримання речі;

- користуватися річчю за призначенням і особисто;

- повернути її після закінчення строку дії договору;

Користувач має право повернути річ в будь який строк до закінчення строку дії договору, якщо позичкодавець не провив капітального ремонту речі, відремонтувати її і вимагати плати за ремонт.

Відповідальність за шкоду, яка заподіяна третім особам у зв’язку із користування річчю несе користувач.

Відповідальність за шкоду, завдану у зв’язку з користуванням предметом позички, може бути покладено і на позичкодавця за умови, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких користувач не буде попереджений позичкодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Підстави припинення договору:

- у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи користувача, якщо інше не встановлено договором.

Односторонне припинення договору:

- якщо договір консенсуальний, то він може бути розірваний за вимогою користувача у випадку, якщо позичкодавець не виконує обов’язку передати річ у користування з відшкодуванням збитків.

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

1) у заявку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню;

3) річ самочинно передана користувачем у користування іншій особі;

4) внаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

Особа, яка стала власником речі, яка передана у користування має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про це власник повідомляє користувача заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її повернення, а також відшкодування завданих збитків (ст. 836 ЦК)

Контрольні запитання:

1. Поняття та зміст договору найму житла.

2. Договір піднайму житла.

3. Поняття договору лізингу.

4. Форма та зміст договору лізингу.

5. Права та обов’язки сторін за договором лізингу.

6. Договір позички

Рекомендована література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Закон України “ Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р.// Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №16 – Ст.68 з наступними змінами і доповненнями.

3. Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

4. Є.О Харионов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

ЛЕКЦІЯ №8

Тема: Договір підряду.

План:

1. Поняття і значення договору підряду. Правове регулювання

договору.

2. Істотні умови договору.

3. Обов’язки сторін за договором підряду.

4. Правові наслідки порушення умов договору підряду.

1. Поняття і значення договору підряду. Правове регулювання договору.

За договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони ( замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу (ст. 837)

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декілька видів таких договорів: підряд; побутове замовлення; підряд на капітальне будівництво; підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних чи дослідно- конструкторських та технологічних робіт. Кожен вид таких договорів має свої особливості.

Договір підряду консенсуальний, оплатний двосторонній. Предметомдоговору є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми.

Сторонами є замовник і підрядник. Ними можуть бути юридичні і фізичні особи.

Договір підряду має спільні риси з трудовим договором, але є і відмінності:

1) предметом договору підряду є кінцевий результат роботи, а для трудового договору – факт трудової діяльності;

2) робота за договором підряду виконується на свій ризик, за трудовим договором працівник не несе відповідальності за загибель предмета його праці;

3) сторонами в 1 випадку є юридичні і фізичні особи, а трудовий договір укладається лише з фізичною особою.

Від договору купівлі – продажу договір відрізняється:

1) предметом договору, в договорі купівлі – продажу це індивідуально визначені речи;

2) моментом укладення і виконання договору: ці моменти як правило збігаються, а у договорі підряду ні.

Значення договору підряду у тому, що він направлений на задоволення різних потреб громадян і організацій. Громадянам здійснюються таки послуги, як ремонт житла, пошив одягу, ремонт взуття тощо. Організації укладають договір підряду у зв’язку з необхідністю, наприклад, ремонту виробничих будинків, споруд тощо.

Відносини , що виникають з цього договору регулюються главою 5 книги 1 ЦК України, ЗУ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, гл.61, 62 ЦК України, іншими нормативними актами.

2. Істотні умови договору підряду.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк виконання роботи.

Предметом є індивідуалізований результат праці підрядника. В договорі повинно бути чітко визначені вимоги до його предмету.

Ціна - це грошова сума, належна підрядчикові за виконання роботи. Якщо у договорі не встановлено ціну роботи або ії способи, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат сторін (ст.843 ЦК). Ціна включає і відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу. Ціна в договорі може визначатися і в кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт. він є невід’ємною частиною договору. Кошторис може бути твердим і приблизним. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися дише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом або договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення. Тільки у разі істотного зростання вартості матеріалів після укладення договору, підрядник вправі вимагати збільшення і якщо замовник на це не погоджується, то вимагати розірвання договору. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише у разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт. не передбачених приблизним кошторисом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі , а якщо строки в договорі не встановлені, то замовник вправі вимагати виконання робіт у розумні строки, відповідно до суті зобов’язання, характеру та обсягів роботи, звичаїв ділового обороту ( ст. 846 ЦК). Строки можуть бути початковими, проміжними і кінцевими. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів до їхнього неналежного виконання. З моменту укладення договору строки стають обов’язковою умовою для сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку , визначеному договором. Строки можуть бути змінені у випадках, передбачених законом, наприклад, ст. 651 ЦК допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною.

3. Обов’язки сторін за договором підряду.

Уклавши договір. Сторони беруть на себе відповідні обов’язки з одночасним набуттям прав.

Підрядник зобов’язаний:

1) виконати певну роботу за завданням замовника;

2) виконати роботу із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (п.1 ст.839 ЦК);

3) зберігати майно, передане йому замовником (ст.841 ЦК);

4) своєчасно повідомити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

5) повідомити про те , що додержання вказівок замовника загрожує якості і придатності результату роботи та інші обставини;

6) своєчасно приступити до роботи;

7) здати належно виконану роботу в обумовлений строк;

8) передати разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмету договору.

Замовник зобов’язаний:

1) прийняти роботу і оглянути ії;

2) оплатити вартість робіт;

3) за вимогою підрядника усунути обставини, що загрожують міцності та придатності виконуваної роботі;

4) сприяти підрядникові у виконанні робіт.

4. Правові наслідки порушення умов договору.

Правові наслідки порушення умов договору замовником:

1. Підрядник має право відмовитися від договору підряду з відшкодуванням йому збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання роботи, не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст.848 ЦК).

2. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання роботи ( ст. 851ЦК).

3. Підрядник має право при несплаті встановленої ціни або іншої суми, належної йому, притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст.856 ЦК).

4. Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник після 2 разового попередження має право продати результати роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних йому платежів внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Правові наслідки порушення умов договору підрядником:

Тема: Побутовий підряд. Особливості договору будівельного

підряду.

План:

1. Поняття договору побутового замовлення, форма договору, сторони договору, ціна договору.

2. Права та обов’язки сторін за договором побутового

замовлення.

3. Особливості договору будівельного

підряду.

4. Інші види договорів підряду.

1. Поняття договору побутового замовлення. Сторони договору, форма договору, ціна договору.

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи ( замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити роботу (ст. 865ЦК).

Договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним. Договір має ряд властивостей, які дозволяють відмежувати його від інших різновидів договорів підряду:

1) по суб’єктному складу ( підрядником може бути фізична та юридична особа, яка має статус підприємця, а замовником лише фізична особа );

2) мета договору – задоволення побутових та інших особистих потреб;

3) цієї договір є публічним.

Підрядчик повинен надати замовнику до укладення договору всю інформацію про себе, про роботу, про ціни, про форму оплати та інші відомості.

Відносини з цього договору регулюються параграфом 2 Цивільного кодексу , Законами України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91р., «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96р., “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6.07.96р., “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02. 94р., Правилами побутового обслуговування населення, затв. Постановою КМ України від 16.05.94р., Положенням про порядок присвоєння категорій суб’єктам господарської діяльності, що надають побутові послуги населенню, затв. Постановою КМ України від 23.08.95р., та іншими нормативними актами.

Форма договору письмова і усна. Оформлюється договір квитанцією, розпискою, іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона, касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформлення не створює для підприємства правових наслідків.

В документі, що підтверджує укладення договору повинні міститься:

- найменування та юридична адреса підрядника;

- дата приймання замовлення;

- строк виконання;

- сума авансу;

- підпис того, хто здав замовлення, та того хто прийняв;

вид послуги, заводської номер виробу, що здається в ремонт та інші реквізити.

Вартість робіт за договором визначається сторонами в договорі, якщо інше не встановлено прейскурантами , тарифами тощо.

2. Права та обов’язки сторін за договором.

Обов’язки підрядника:

- виконати роботу з свої матеріалів або з матеріалів замовника( при виконанні роботи з матеріалів підрядника замовник оплачує вартість матеріалів повністю або частково до початку роботи, а якщо робота виконується з матеріалів замовника, то у квитанції або іншому документі вказується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін);

- підрядник повинен виконати роботу належним чином і у встановлений строк,

- надати необхідну інформацію замовнику;

Права замовника:

- вимагати оплати виконаної роботи;

- у разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття - письмово попередити замовника про необхідність одержати виконану роботу і після спливу 2 місяців після попередження продати предмет договору за розумну ціну, а суму виторгу з відрахуванням усіх належних підрядникові платежів внести у депозит нотаріуса на ім’я замовника.

Обов’язки замовника:

- своєчасно прийняти виконану роботу;

Права замовника:

- вимагати виконання роботи належним чином у встановлений строк;

- якщо підрядник допустить відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаної з матеріалів замовника, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості ;

- при виявленні інших відступів від умов договору або інших недоліків у робі – вимагати безоплатного їх усунення у розумній строк або вимагати відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Підрядник не несе відповідальності за недоліки, якщо доведе що вони виникли з вини самого замовника чи внаслідок непереборної сили. Замовник вправі пред’явити претензії про усунення недоліків протягом дії гарантійного строку чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом 6 місяців після прийняття роботи. Замовник може пред’явити претензію про усунення недоліків після закінчення гарантійного строку протягом встановленого строку служби, а якщо такий строк не встановлений – протягом 10 років, якщо в роботі будуть виявлені недоліки, допущені з вини підрядника, та вони можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника та інших осіб.

3. Особливості договору будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно – кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик ( фронт робіт), передати затверджену проектно – кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сторонами договору є підрядник і замовник. Замовником може бути юридична і фізична особа, яка має відповідну ліцензію, а підрядником юридична особа, фізична особа, якщо вона є суб’єктом підприємницької діяльності.

Предметом договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд та інших робіт, нерозривно пов’язаних із місцем знаходження об’єкта.

Власникомоб’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовником є підрядник. Форма договору письмова. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків , коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Договір може бути двостороннім і багатостороннім.

Проектно – кошторисна документація у такому договорі має велике значення і є істотною умовою цього договору. Розробка такої документації найчастіше виконується організацією, яка проектує будівництво за замовленням будь – якої сторони договору, однак така документація обов’язково погоджується із замовником. Підрядник повинен виконувати роботи відповідно до технічної документації. В договорі обов’язково повинно бути визначені склад і зміст проектно – кошторисної документації і яка сторона повинна надати її і в який строк. Якщо в ході виконання робіт буде виявлено, що окремі роботи не враховані проектною документацією, то підрядник повинен повідомити про це замовника. В разі неодержання відповіді на це від замовника підрядник повинен зупинити проведення робіт. Замовником до проектно – кошторисної документації можуть бути внесені зміни але за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами , за вартістю не перевищують 10% визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором, в іншому випадку це допускається лише за згодою підрядника. Якщо підрядник погодився, то він не має права відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.