Захворювання зовнішнього вуха.
Опіки зовнішнього вуха – майже завжди сполучаються з опіками особи, голови, шиї. При опіку, як і при відмороженні, розрізняють 4 ступеня.
Для опіку характерні наступні ступені:
I - еритема
II - набряклість і утворення міхурів
III - поверхневий некроз шкіри
IV - глибокий некроз, обвуглювання
Відмороження– I – припухлість і ціаноз шкіри
II - утворення міхурів
III - некроз шкіри й підшкірної клітковини
IV - некроз хряща
Перша допомога при термічних опіках шкіри вушної раковини й н.с. п. проводиться за правилами загальної хірургії. Призначають знеболюючу терапію – ін'єкції морфіну омнопона. Уражені ділянки шкіри обробляють 2 % р-ром КМ4ПРО4 послу розкриття міхурів використають 10 – 40 % р-р ляпісу для припікання грануляція.
При некрозі поряд з видаленням некротичних тканин застосовують різні антисептичні мазі й кортикостероидни препарати. Для попередження можливої атрезії або сушінні н.с.п. у перші дні вводять марлеві тампони просочені 1% синтомицинової емульсією пізніше вставляють гумову трубочку для оформлення просвіту.
Відмороження– зігрівання її теплої H2O (370) обережним обтиранням спиртом. Якщо є міхури їх розкривають і накладають марлеву пов'язку з а/б.
При некрозі видаляють омертвілі тканини, накладають серветки, просочені бальзамом Шостаковського, призначають с/а, а/б.
При всіх ступенях відмороження показане фізіолікування УФО, УВЧ.
Нерідко після відмороження вушна раковина здобуває підвищену чутливість до впливу низьких і високих t.
Шкіра вушної раков. здобуває червоне або синюшне фарбування, як наслідок розвитку тромбозу вен і стійкого порушення кровообігу.
Дата добавления: 2014-12-09; просмотров: 905;