Сірчана пробка.

У результаті наповнення сірки в юшці утвориться сірчана пробка. Вона являє собою конгломерат засохлого секрету залоз шкіри Н.С.П. і служеного епідермісу. У нормі сірка висихає, перетворюється в крошковидну масу й виходить назовні.

Причини ненормального нагромадженні сірки:

1) посилена діяльність залоз у результаті шийного подразнення шкіри (сірниками, шпильками й т.д.)

2) схильність залоз до підвищеної діяльності

3) вузькість і звивистість Н.С.П.

4) ненормальні св-ва сірки - підвищена в'язкість, схильність прилипати до стінок Н.С.П.

При захворюваннях обміну речовин.

Якщо між стінкою й пробкою є щілина, слух n. Але при влученні H₂O пробка розбухає й закриває весь слух. прохід.

Хворі скаржаться на шум у юшці, запаморочення, нудота, аутофонія (сприйняття собств. голосу закладеним вухом)

Діагноз ставиться при отоскопії.

Кольори різний від жовтуватого до темно-коричневого.

По кастеценции буває м'якої, щільної й кам'янистої.

Лікування – промивання Н. С. П.

Перш ніж приступитися до промивання, треба встановити, чи не було в б-го захворювання вух, тому що може залишитися суха перфорація б/и, при влученні H₂O у яку дає загострення отиту. Тоді краще видалити серн. пробку гачком, промивати необхідно H₂O t 37⁰, щоб не викликати подразнення вестиб. аналізатора.

Використають 100-150 р. шприц Жані струмінь рідини поштовхами направляють по задневерхней стінці слух. проходу, відтягаючи раковину кзади й догори. Сірка вимивається вроздріб або вся відразу.

Якщо пробка дуже щільна й не вимиває, то попередньо на 2-3 дня призначають закапування у вухо теплих лужних крапель на 10-15 хвилин.