Захворювання судин

Найчастіше серед великих судин уражається аорта, рідше верхня порожниста вена та легеневий стовбур.

При атеросклерозівідбувається відкладання ліпідів у стінці судини, утворення атероматозних бляшанок, розростання сполучної тканини з відкладанням солей кальцію. Склеротичні зміни судин рентгенологічно характеризуються розширенням просвіту судини подовженням та викривленням їхнього ходу, інтенсивнішою тінню склерозованої судини. Ангіографічно виявляються нерівність контурів і дефекти наповнення, викликані атероматозними бляшанками.

Атеросклероз аорти починається здебільшого після 40 років, уражає частіше черевну частину, рідше - дугу і грудну частину аорти. Рентгенологічними ознаками атеросклерозу аорти у прямій проекції є високе стояння верхнього краю дуги (до рівня ключиці), значне зміщення аорти вліво від краю хребта. Нерідко грудна частина аорти зміщує праворуч трахею і стравохід. На лівій стінці стравоходу у цьому випадку формується втиснення. У лівій косій проекції виявляється збільшення діаметру тіні аорти до 5-6 см, розширення аортального вікна, бувають помітні смуги обвапнення вздовж краю тіні аорти.

Склероз верхньої порожнистої вени також супроводжується збільшенням її довжини та ширини. При рентгенологічному дослідженні в прямій проекції вздовж правого краю серцево-судинної тіні визначається інтенсивна тінь з опуклим латеральним краєм. Тінь верхньої порожнистої вени вгорі продовжується до верхівки легені і перетинає ключицю.

Аневризма —локальне розширення судини. Аневризми аорти поділяють на: 1) справжні, коли випинають усі три шари артеріальної стінки; 2) несправжні, коли розривається інтима і середній шар, а випинає тільки адвентиція; 3) розшаровуючі, коли формується простір між шарами артеріальної стінки. Найважче діагностуються розшаровуючі аневризми; вони характеризуються несприятливим прогнозом із-за можливості прориву внутрішньостінкової гематоми. За формою розширень розрізняють циліндричні, веретеноподібні та мішкуваті аневризми (мал. 32.).

Мал..32. Розширення та звуження судин.

Більшість аневризм викликані атеросклерозом або травмою. Атеросклеротичні аневризми аорти переважно бувають у низхідній частині, травматичні - в ділянці дуги. Рентгенологічно виявляється додаткова тінь, що широкою основою прилягає до аорти і має чіткі рівні контури (мал. 110). У грудній частині може спостерігатись зміщення трахеї та контрастованого стравоходу вправо, у черевній - узури тіл хребців. Рентгеноскопічно виражена пульсація при аневризмах спостерігається лише при відсутності тромбів у порожнині аневризматичного мішка.

Визначенню локалізації, розмірів та форми аневризми допомагає аортографія та УЗД. Застосування КТ та МРТ дозволяє виявити аневризми усіх типів у будь-якому відділі аорти. Тромби аневризми на комп'ютерних томограмах виявляється завдяки меншій денситометричній щільності (+20-+30 НU), ніж щільність крові.

При облітеруючому ендартеріїтівідбувається звуження переважно периферійних судин. Більшість дослідників визнає аутоімунний генез захворювання. Частіше зустрічається у молодих чоловіків, що зловживають тютюнопалінням. Тривалий спазм артерій, спричинений дією нікотину, призводить до хронічної ішемії стінки артерії, внаслідок чого наступає гіперплазія інтими, фіброз адвентиції, дегенеративні зміни нервового апарата судинної стінки. Морфологічні зміни створюють умови для тромбоутворення й облітерації просвіту артерії. Найбільше від захворювання страждають тканини периферійних відділів кінцівок. Характер та розповсюдженість ураження судин облітеруючим ендартеріїтом виявляється найкраще за допомогою артеріографії.

ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ:

1. Таблиці.

2. Слайди.

ПРОГРАМА ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Ознайомитись з рекомендованою літературою.

2. Ознайомитись з методичними вказівками для студентів і рент­генограмами по темах занять в тематичній учбовій кімнаті.

3. Намалювати у вигляді схеми:

а) серце в 3-х проекціях з позначенням краєутворюючих дуг;

б) стеноз лівого атріовентрикулярного отвору;

в) стеноз отвору аорти;

г) недостатність мітрального клапана;

д) недостатність півмісяцевих клапанів аорти;

е) ексудативний перікардіт;

ж) аневризму аорти.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Мілько В.І. Рентгенологія, Київ. 1983.- с.237

2. Арабей І.Л. Рентгенодіагностика захворювань серця і судин, 1979.- 293 с.

3. Дяченко В.А. Рентгенодіагностика захворювань внутрішніх органів. Л., Медицина, 1966.- с.504

4. Мазаев з соавт. "Клініко-рентгенологічна діагностика усклад­нених ревматичних вад серця"., М., 1985.- с.285.

5. Бураковський В.І., Константинов Б.А. "Хвороби серця у дітей раннього віку". М., 1970, с.337.

6. Променева діагностика під ред. Г.Ю.Коваль. К.:1998.- 560 с.