Суть, види та закономірності розвитку інфляції

Інфляція - це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок зростання їх маси в обігу.

Інфляція - це процес знецінення грошей, котрий проявляється, як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, незабезпечену матеріальними цінностями.

Інфляція - це знецінення паперових грошей, що супроводжується зростанням цін на товари і послуги.

Інфляція - процес утворення відносного надлишку грошової маси в обігу, що супроводжується некерованою зміною масштабу цін, який призводить до розладу економіки в країні.

Останнє з наведених визначень трактує виникнення інфляції в результаті стихійної зміни масштабу цін, що впливає на розбалансованість економіки. Воно дає можливість сформулювати методологічний підхід до вирішення практичних завдань держави з подоланням розбалансованості економіки шляхом застосування відповідних економічних і адміністративних методів впливу з метою досягнення стабілізації цін і наступного постійного контролю за його змінами.

Інфляція являє собою складне соціально-економічне явище. Вона можлива і без зростання цін. Останнє відбувається, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту за умови встановлення державою фіксованих цін на товари й послуги.

Якщо заощадження набувають великих обсягів, виникає так зване інфляційне збільшення. Під його тиском держава безпосередньо планово підвищує ціни або опосередковано, через зміну масштабу цін. Отже, і без прямого зростання цін суспільство може пережити прояви і важкі наслідки інфляції. Це зумовлено порушенням рівноваги між товарним і грошовим обігом і знеціненням грошей у формі їх товарного забезпечення. Немає однозначної відповіді про темпи зростання цін і їх вплив на інфляційні процеси. Якщо зростання цін є короткочасним, зокрема сезонним, і змінюється наступним їх частковим зниженням, то інфляційні наслідки незначні.

Зростання цін можливе і за умови зростання виробничих витрат. Виходить, що зростання витрат виробництва сприяє зростанню цін, а це в свою чергу зумовлює збільшення маси грошей в обігу. Таку інфляцію називають інфляцією витрат і надають їй відносно самостійного статусу, як об'єктивного і прогресивного явища.

За формою прояву інфляції поділяються на такі види:

а) цінова інфляція, що проявляється у формі зростання цін на товари й послуги;

б) інфляція заощаджень, коли знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;

в) девальвація, за якою знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.

В умовах ринкової економіки основним видом інфляції є цінова інфляція.

За темпами знецінення грошей виділяють такі види цінової інфляції:

а) повзуча — характеризується прискореним зростанням маси грошей в обігу з незначним зростанням цін - до 5% на рік;

б) помірна або відкрита інфляція — проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін в межах 5 - 20% на рік;

в) галопуюча інфляція — зростання цін досягає 20 -50%, а інколи і 100% на рік:

г) гіперінфляція — характеризується надзвичайно високим зростанням цін - більше 100% на рік. На цій стадії інфляції гроші не виконують або виконують не належним чином своїх функцій, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникає з обігу, падає роль грошей в економіці, поширюється бартер.