Валютні системи в розвитку.
Залежно від складу країн-учасниць розрізняють валютні системи: національні, регіональні та світову.
Національні валютні системи історично виникли раніше за інші. Кожна з них являє собою систему діючих у конкретній країні правил і механізмів забезпечення співвідношень національної валюти та іноземних валют. Юридично ці системи закріплюються у державних правових актах, що мають узгоджуватися з нормами міжнародного права. Національна валютна система є складовою грошової системи країни. Але вона виходить за національні кордони і набуває відносної незалежності від встановлених країною-емітентом правил. Особливості кожної національної валютної системи визначаються рівнем економічного розвитку країни та станом її зовнішньоекономічних зв'язків.
Світова та регіональні валютні системи тісно пов'язані з національними валютними системами. Вони являють собою системи правил і механізмів, які забезпечують співвідношення різних валют у міжнародних відносинах.
Світова та регіональні валютні системи були створені як інструменти економічної інтеграції, що поступово розвивалися залежно від економічних потреб окремих країн та усього світу. Вони постійно змінюються й вдосконалюються.
Елементами валютної системи є умови, які забезпечують функціонування тієї чи іншої валютної системи. До елементів національної валютної системи належать:
— назва національної грошової одиниці;
— обсяг і склад резервів валютних цінностей, тобто офіційні запаси іноземної валюти і банківських металів у центральному банку, фінансових органах країни та у закордонних банківських установах;
— паритет і курс валюти, механізм їх визначення;
— наявність валютних обмежень, їх форми та методи;
— умови конвертації національної грошової одиниці;
— форми та режим кредитних інструментів, які використовуються країною у міжнародних розрахунках;
— статус органів та установ, які регулюють валютні відносини країни;
— умови функціонування валютного ринку.
Елементами світової та регіональних валютних систем є:
— назви міжнародних платіжних засобів;
— режим обміну валют;
— механізм забезпечення валютно-платіжними засобами міжнародних потреб обігу товарів і послуг;
— регламентація та уніфікація форм міжнародних розрахунків;
— режим міжнародних валютних ринків;
— міжнародні організаційні інститути та законодавство, які забезпечують функціонування валютних інструментів;
— статус міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини, а також мережа міжнародних і національних банківських установ, які здійснюють міжнародні розрахунки та кредитні операції.
Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 1287;