Вагонні парки на залізницях України, проблеми і перспективи їх розвитку

Інвентарний вагонний парк -- це загальна кількість вагонів, яка пере­буває на матеріальному балансі транспортної організації (залізниці, Укр­залізниці).

Інвентарний парк вантажних вагонівзалізниць України станом на поча­ток 2000 p. нараховував близько 180 тис. одиниць, з них 20,3 тис. універсапь-них критих (11,4% загального парку), 15,1 тис. вагонів-платформ (8,5%), 82 тис. напіввагонів (45,6%), 17,4 тис. вагонів-цистерн (9,7%),41,7тис. інших вагонів (24,8%). Для забезпечення перевезень невистачало близько 7 тис. ва­гонів-цистерн, 9,3 тис. напіввагонів і 2 тис. котуновозів, невеликий надли­шок мали лише криті, вагони-платформи і деякі спеціальні вагони. Разом з тим, більше 18 тис. вагонів за терміном служби підлягали списанню, нови­ми вагонами парк практично не поповнювався. В 2000 p. фактично було списано близько 3,8 тис. вагонів, а інші, які підлягали списанню, були рес­тавровані капітально-відновним ремонтом з подовженням терміну служби.

Економічні прогнози показують, що залізниці України постійно бу­дуть нарощувати обсяги вантажних перевезень.

Дефіцит вантажних вагонів буде зростати, а капітально-відновні ре­монти навіть частково не зможуть вирішити проблеми «старіння» парку і зростання дефіциту. Назріла необхідність корінного поновлення парку рухомого складу, прискорення проектних розробок і випуску вантажних вагонів нового покоління. Тому Укрзалізницею терміново взято курс на створення потужної вітчизняної бази вагонобудування.

У розвитку парку вантажних вагонів і вагонобудуванні намічаються такі основні напрямки:

• подальше зростання вантажопідйомності і місткості вагонів з одноча­
сним зменшенням їх тари шляхом застосування більш міцних і легких
матеріалів, а також удосконалення конструкції рами і ходової частини
вагонів;

• зростання частки відкритого рухомого складу в загальному парку,
тобто буде більше випускатись універсальних вагонів-платформ,
напіввагонів, вагонів-платформ-контейнеровозів та інших відкритих
вагонів порівняно з критими;

• широке запровадження для перевезення масових вантажів спеціаль­
них вагонів, насамперед вагонів типу «хопер», цистерн тощо;

• заміна пружинно-фрикційних поглинальних апаратів у вантажних ва­
гонах на еластомірно поглинальні апарати;

• запровадження візків нового типу, які дозволять збільшити швидкість

руху-

Інвентарний парк пасажирських вагонівна залізницях України у 2000 p. нараховував 9 тис. вагонів, з них некупейні (з відкритим сало­ном) складали 54%, купейні — 31%, вагони типу РІЦ і CB разом взяті — 4%, міжобласні — 5%. За дефіциту близько 1 тис. вагонів, парк поповню­вався в середньому в рік на 20 вагонів, тобто практично не поновлювався. Більше третини (37%) вагонів відпрацювали нормативний термін і підля­гали списанню. Дефіцит пасажирських вагонів, особливо купейних, про­довжував зростати. Крім того, наявний парк не задовольняв вимогам су­часного сервісу обслуговування пасажирів. Виникли також проблеми з виходом пасажирських вагонів в країни Західної Європи, залізниці яких відмовляються пропускати вагони застарілої конструкції.

Назрілі проблеми можуть бути вирішені не стільки шляхом посилено­го поповнення парку пасажирських вагонів, а швидше запровадженням на залізницях України, передусім на лініях інтенсивних пасажирських пере­везень, швидкісного і високошвидкісного руху пасажирських поїздів. Для реалізації цього курсу необхідні пасажирські вагони нового покоління.

Основне завдання в конструюванні нових пасажирських вагонів поля­гає також у створенні комфортабельних умов для пасажирів і можливос­тей для сервісного обслуговування їх в дорозі.

У контейнеробудуванніпріоритет повністю належить випуску вели­котоннажних контейнерів масою брутто 20 (25) т, а також масою брутто 30 і 40 т, які відповідають міжнародним стандартам. Середньотоннажні контейнери не будуються, а ремонтуються тільки для утримання парку в наявних обсягах.