І. Поняття та види акцій

Акції – це цінні папери, що випускаються акціонерними товариствами і вказують на долю власника в капіталі даного товариства.

Акції – цінні папери без встановленого терміну обігу, що засвідчують пайову участь їх власника (тримача) у статутному фонді акціонерного товариства, право власника на участь в управлінні цим товариством, на одержання частини прибутку товариства у вигляді дивідендів, на участь у розподілі майна при ліквідації товариства у відповідності до частки тримача акцій в капіталі даного товариства.

Власники акцій несуть відповідальність за зобов’язаннями емітента в межах своїх вкладів і їм не гарантується повернення інвестованого капіталу навіть при ліквідації АТ.

Нижче приведено класифікацію видів акцій.

Класифікація видів акцій

Іменні акції виписуються на ім’я конкретного власника, відповідні дані про якого, зокрема, кількість належних йому акцій, записуються в облікову книгу акціонерного товариства. Акціонером в цьому випадку признається лише той власник, про якого в обліковій книзі є відповідний запис. Перевагою випуску іменних акцій для акціонерного товариства є можливість керівництва товариства здійснювати контроль за рухом його акцій. Недоліком іменних акцій є нижчий рівень їх ліквідності порівняно з акціями на пред’явника. Іменні акції вирізняються, як правило, значною величиною номіналу.

Власники акцій на пред’явника не реєструються і можуть вільно купуватись та продаватись на вторинному ринку, що забезпечує їх високу ліквідність. Акції на пред’явника, як правило, вирізняються невеликими номіналами.

Акціонерні товариства намагаються випускати одночасно як іменні, так і представницькі акції.

Власнику простої акції сплачуються дивіденди, якщо протягом року акціонерне товариство отримало прибуток і загальні збори акціонерів прийняли рішення про спрямування всього чи частини прибутку на виплату дивідендів.

Право власника простої акції на відповідну частку майна у разі ліквідації товариства забезпечується після забезпечення прав власників облігацій та привілейованих акцій.

Право на участь в управлінні товариством реалізується згідно з правилом: «Одна акція – один голос на загальних зборах акціонерів».

Т.ч., розмір доходу, який можна отримати за простою акцією залежить від результатів діяльності АТ і нічим не гарантується. Розмір майбутніх дивідендів за акціями невідомий. Загальні збори акціонерів, а точніше власник контрольного пакету вирішує, яку частину прибутку виділити на виплату дивідендів.

Практика функціонування акціонерних корпорацій за кордоном свідчить, що дані організації в багатьох випадках взагалі не виплачують дивідендів або виплачують їх у незначних розмірах. Це пов’язано зі специфікою оподаткування.

Власник привілейованої акції має переважне право на отримання дивідендів. Виплата дивідендів провадиться в розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру отриманого товариством прибутку. Якщо прибуток відповідного року недостатній, виплата дивідендів здійснюється за рахунок резервного фонду. Дивіденди за привілейованими акціями, як правило, фіксовані і визначаються у відсотках до їх номінальної вартості. Т.ч., виплата дивідендів за привілейованими акціями є гарантованою. У разі коли розмір за простими акціями перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам. Власник привілейованої акції має також преважне право на частку майна АТ у разі його ліквідації. Це право забезпечується після забезпечення прав власників облігацій, емітованих цим товариством.

Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управління АТ, якщо інше не передбачено статутом товариства. Тобто фактично, маючи переваги матеріального характеру, власники привілейованих акцій не мають права голосу на загальних зборах акціонерів, Щоправда, вони можуть брати участь в управлінні товариством нарівні з власниками простих акцій, якщо це обумовлено в статуті.

Привілейовані акції мають такі різновиди:

1. Кумулятивні (дають власникам право не тільки на поточний, а й на не виплачений раніше з якихось причин дивіденд, тобто всі наявні та неоголошені дивіденди за кумулятивними акціями накопичуються і виплачуються при оголошенні про виплату дивідендів за звичайними акціями).

2. Некумулятивні (інвестори таких акцій втрачають дивіденди, якщо рада директорів не оголосила їх виплату).

3. Конвертовані (можуть бути обміняні на прості акції за наперед визначеним обмінним курсом у визначений термін). Конверсійна ціна встановлюється з невеликим перевищенням (10-15%) над ринковою ціною звичайних акцій, для того, щоб запобігти передчасній конвертації. Конвертовані привілейовані акції випускаються для тих ринків, на яких важко розмістити звичайні привілейовані акції.

4. З правом участі (дають власникам право на отримання додаткових дивідендів, якщо дивіденди за простими акціями є вищі, а також дають право на участь в управлінні корпорацією).

5. З правом відклику або відзивні (можуть бути викуплені емітентом після попереднього повідомлення власника (як правило, за 30 днів до викупу)). За право відклику товариство виплачує власнику акцій, окрім належних дивідендів, визначеного розміру премію.

6. З правом погашення або ретрективні (дають право їх власникові вимагати від корпорації їх погашення на визначених під час випуску таких акцій умовах. Інвестор зобов’язаний попередньо повідомити емітента про намір погасити акції).

7. Зі змінним (плаваючим) курсом (розмір дивідендів залежить від банківського депозитного відсотку).

8. З ордерами (дають право інвесторові придбати визначену кількість простих акцій). Цим досягається підвищення ліквідності випуску.

За характером обертання на фондовому ринку акції бувають:

- акції у обігу, тобто акції емітента, які постійно знаходяться в обігу на фондовому ринку;

- портфельні акції – акції, які знаходяться у власності корпорації емітента.

Для акціонерних корпорацій рекомендованим співвідношенням між акціями в обігу та портфельними є 70% до 30%.

Функціональним призначенням портфельних акцій є:

- володіння контрольним пакетом акцій підприємства;

- регулювання курсу акцій на фондовому ринку шляхом їх вилучення або випуску на ринок;

- збільшення можливостей експорту капіталу при створенні філій, дочірніх та сумісних підприємств за межами країни, де зареєстрована компанія;

- регулювання податкової ставки на прибуток корпорації.

В залежності від умов випуску підприємства можуть розміщати:

- конвертовані акції – акції, що надають право власникові обміняти їх на інший вид цінних паперів того самого емітента. Найчастіше здійснюється обмін на облігації. Це дозволяє підприємству збалансувати власні фінансові потоки власного та позикового капіталу, тобто здійснювати фінансовий «ліверидж»;

- акції з правом на переоцінку – акції, які дають емітентові право вимагати від інвестора додатковий внесок. Найчастіше це відбувається в умовах нестабільної ринкової ситуації. Організаціям слід уникати випуску активів даного типу, оскільки вони значно погіршують фінансове положення акціонерної корпорації;

- гарантовані акції – акції з гарантованою виплатою дивідендів