Метафізичний аналіз любові

Слово "любов"

Слово "любов" не є однозначним. В цій книжці свідомо звужуємо обсяг значення цього слова, оскільки йдеться нам про любов між двома особами різної статі. Однак відомо, що й в такому звуженні слово "любов" має ще різні значення і не можна думати про якесь однозначне його використання. Потрібно детального аналізу, щоб проявити хоча би в певній мірі ціле багатство дійсності, яку означається словом "любов". Дійсність ця є складною і має багато аспектів. За точку виходу приймаємо те, що любов є завжди якимось взаємним віднесенням осіб. Це, у свою чергу, спирається на певному відношенні до добра. Кожна з осіб залишається в такому відношенні і обидві разом також в ньому залишається. Це є точка виходу для першої частини нашого аналізу любові, для метафізичного аналізу. Йдеться в ній також про загальну характеристику любові поміж жінкою та мужчиною. Щоб її провести, ми мусимо вирізнити ті засадничі елементи, які в ній знаходяться, так змістовні елементи пов’язані з відношенням до добра, як і структуральні елементи пов’язані із взаємним відношенням осіб. Ці елементи містяться у всілякій любові. Таким чином, отже, всіляка любов містить, наприклад, уподобання та доброзичливість. Любов між жінкою та мужчиною є однією з форм конкретизації любові взагалі, в якій оті спільні елементи любові містяться специфічним чином. Тому цей аналіз названо метафізичним – слово "любов" має виразно аналогічний сенс.

Метафізичний аналіз відкриє нам у свою чергу дорогу до психологічного аналізу. Любов жінки та чоловіка глибоко формується в психіці двох людей і є пов’язана з особливою сексуальною живучістю людини. Тому власне є потрібним психологічно-фізіологічний або біо-фізіологічний аналіз. Біо-фізіологічні аспекти будуть обговорені в останньому розділі ("Сексологія і етика"). Людська любов, любов осіб, ані не зводиться до них ані не ототожнюється з ними. Якщо б так було, то вона не була б любов’ю, хіба що в якомусь найширшому значенні, так як говоримо про amor naturalis або ж про космічну любов, вбачаючи цю останню у всіх націлених прямуваннях, які відбуваються в природі.

Любов мужчини та жінки є взаємним відношенням осіб і має особовий характер. З тим найтісніше пов’язується її глибоке етичне значення, в цьому етичному значенні являється вона змістом найбільшої заповіді Євангелія. До цього значення також мусить врешті звернутись і наш аналіз. Його предметом буде тоді любов як чеснота і то найбільша з чеснот, яка огортає собою цілу їх решту і підносить всі чесноти до свого власного рівня, відтискає в них свій власний профіль.

Такий тричленний аналіз цього, що єднає жінку та мужчину, є необхідним, щоб серед тієї кількості значень, які асоціюються із словом "любов, поступово видобути те значення, про яке нам власне йдеться.