Мал. 27. Структура системи тину ВІДЕОТЕКС

Звичайно, існують і деякі перешкоди, які має перебороти користувач, що бажає взаємодіяти з системою в діалоговому режимі. До цих перешкод, насамперед, відносяться витрати на термінальне обладнання та навчання користуватись базою даних системи.

Система Відеотекс може стати масовою, тому що вона у своїй основі орієнтована на використання двох самих популярних пристроїв - телефонного апарата і телевізора. У ній для зниження витрат на придбання обладнання розроблений варіант використання в якості дисплея кольорового телевізора. У цьому випадку користувачу необхідно придбати спеціальну приставку.

Першу спробу здійснити систему типу Відеотекс було зроблено у Великобританії в 1972 році при створенні системи Prestel. Необхідна довідкова інформація в цій системі запам'ятовується в центральному комп'ютері і передається через телефонну мережу спільного користування на телевізійні приймачі, до яких приєднується спеціальна приставка-адаптер із клавіатурою. У принципі система складається з абонентських терміналів і банку даних. До складу кожного абонентського термінала входять стандартний телевізор, накопичувач із генератором літеро-цифрових знаків, телефонний апарат, модем, що забезпечує передачу запитів у банк даних із швидкістю 75 біт/с і прийом інформації зі швидкістю 1200 біт/с.

Система Prestel призначена для передачі інформації рекламного і комерційного характеру, програм мовлення, а також різноманітного роду новин. Досвід практичної роботи цієї системи показав, що служба Відеотекс, крім свого призначення в якості інформаційної системи для сфери побутового обслуговування, може знайти застосування як доповнення до існуючих систем передачі даних. З цією метою додатково до телевізійного приймача був розроблений ряд терміналів, наприклад, такий ,що встановлюється, переносний і т.д.

Служба Відеотекс у Великобританії має бази даних обсягом приблизно 300 Мбайт на магнітних дисках. Відновлення даних у пам'яті системи проводиться спеціальними службами, що займаються тільки збором даних, їх обробкою і продажем.

У ФРН у 1980 році було розпочате впровадження системи інтерактивної довідкової служби, відомої за назвою Bildschirmtext, що базується на існуючій мережі передачі даних із пакетною комутацією. Кожний окремий центр системи обслуговує користувачів, залучених до місцевої телефонної мережі окремого району. Якщо інформація, на яку роблять запит, відсутня у локальному центрі, користувач може через мережу з пакетною комутацією зв'язатися з іншим центром або комп'ютером, що належить до даної системи.

Створена у Фінляндії на основі технології Відеотекc інформаційна система Тeleset-Information надає своїм користувачам дуже різноманітну інформацію. Корисно привести перелік баз даних, наявних у системі: зарубіжні новини, побутові новини, звіти компаній, ділові новини, файл технічного регіонального дослідницького центру, файл статистичного бюро, спортивні новини, прогноз погоди, інтерактивні ігри, місцеві новини.

У 1985 році в Хельсінкі та його округах до системи було залучено біля 5 тис. терміналів, що використовувались в основному для ділових цілей.

Інформаційні системи типу ТЕЛЕКОНФЕРЕНЦІЇ. Відомо, що організація нарад спричиняє визначні витрати на збір фахівців, підготування матеріалів і т.п. Статистичні дані характеризують розмах цього виду комунікації: у Західній Європі в 1980 році було проведено біля 100 тис. конференцій і нарад, у 1985 р. - біля 130 тис. У США в 1980 р. на ділові поїздки було витрачено 55 млрд. доларів, причому біля 35 % усіх нарад носило чисто інформаційний характер.

Відомо також, що керівники приблизно 6 % часу витрачають на розмови по телефону і 10 - 20% - на читання та написання ділових паперів, 70 % - на комунікації; професійні службовці 25% часу витрачають на читання і написання робіт, 25% - на комунікації. Одним словом, на спілкування витрачається значна частина робочого часу.

Гострота політичних, економічних, екологічних та інших проблем значною мірою сприяє зростанню числа конференцій на усіх рівнях. Якщо врахувати, що під конференцією статистики приймають різного роду наради з числом учасників більш 20 чоловік, можна підрахувати, що на цей вид комунікації в Західній Європі витрачається як мінімум - 1 млн. людино-днів щорічно. Як слідство, виникла ідея спробувати на основі використання сучасних засобів зв'язку і комп'ютерної техніки організувати спілкування фахівців, не відриваючи їх від робочого місця. Учасники таких конференцій, віддалені один від одного на сотні і тисячі кілометрів, завдяки сучасним електронним засобам, можуть бачити один одного, обмінюватися даними і графічною інформацією, дискутувати в умовах, максимально наближених до реальної конференції. Ідеї досить швидко були реалізовані в новому виді інформаційного обслуговування - телеконференцій.

Перерахуємо основні переваги телеконференцій:

1. Можливість оперативно організувати обговорення актуальних питань і своєчасно інформувати зацікавлених осіб, розрізнених територіально. При цьому відпадає необхідність у переїздах, транспортних витратах. Фахівець не відсутній тривалий час на своєму робочому місці.

2. Для обговорення можуть бути використані будь-які матеріали, наявні в однієй з організацій, що беруть участь у телеконференції: графіки, діаграми, тексти. Можуть виникнути випадки, коли необхідно виконати деякі наміри або повторити ситуації - все це можна виконати за допомогою техніки, використовуваної для телеконференцій.

3. Якщо апаратурою для телеконференцій забезпечення більшість установ, є можливість істотно розширити коло фахівців, участь котрих необхідна для прийняття рішень по обговорюваній проблемі. При традиційних способах це досить важка задача.

4. Під час телеконференцій при наявності зв’язку з базами даних можна скористатися практично будь-якою довідковою інформацією і познайомити з нею усіх учасників телеконференцій.

Головна проблема при організації телеконференцій – забезпечити ілюзію присутності на нараді, тому що кожний учасник наради повинен бачити інших у віртуальній кімнаті конференції з перспективою свого власного “віртуального” розташування в помешканні, де усі одночасно присутні.

Головуючий на конференції повинен відчувати, що він знаходиться на центральному місці, а усі учасники сидять один проти одного і можуть користуватися будь-якими необхідними для обговорювання матеріалами.

Телеконференції потребують застосування дуже різноманітної апаратури: терміналів, факсимільного зв’язку , телевізійних камер, відеомагнітофонів, комп’ютерів, модемів, графічних дисплеїв, акустичної апаратури (мал. 28.а).

Звичайно для проведення телеконференцій виділяється спеціальний зал, де розміщується телевізійна і акустична апаратура, інша техніка. Сюди підводяться лінії зв’язку. В цьому помешканні встановлюється великий телевізійний екран . У найпростішому випадку до складу апаратури повинні входити пристрої для запису і відтворення промови, зображень, а також телетайп. Сигнали на ці пристрої надходять у мультиплексор, що формує груповий сигнал. Цей сигнал через модем потрапляє в лінію зв’язку. Варто мати на увазі, що випускаються модеми з багатократною фазовою маніпуляцією (4 ФМн і 8ФМн) дозволяють передавати по телефонних лініях сигнали зі швидкістю 4800 і 9600 біт/с.

У більш складній конфігурації використовуються швидкодіючі пристрої по обробці відеодокументів із високим розподільчою здатністю, застосовується високоякісна акустична апаратура зі смугою до 10 кГц, використовуються великі телевізійні екрани, техніка стиснення відеосигналів і швидкодіючої факсимільної апаратури.

Дуже важливими є пристрої для передачі графічної інформації. До таких пристроїв відносяться електронні планшети, що дозволяють відтворювати в реальному масштабі часу інформацію, що зображується рукою. Так, планшет фірми NEC здатний передавати графічну інформацію по телефонному каналу зі швидкістю 1200 біт/с. При використанні накопичувача на дисках можливо зберігати і виводити графічну інформацію. Електронний планшет дозволяє стирати записане, виділяти окремі записи, робити вибіркове стирання.

Таким чином, учасники телеконференції можуть малювати діаграми, записувати окремі слова не припиняючи ходу конференції. Записи і малюнки з’являються на екранах в обох студіях одночасно, причому в такі малюнки можна вносити поправки (мал. 28 а, б).

З огляду на необхідність сполучення різноманітного обладнання телеконференцій у єдиний комплекс і мультиплексування джерел з різноманітними швидкостями передачі (промова, дані від дисплея, відеозображення, графіки), доцільно робити обладнання телеконференцій у комплекті, а потім його тиражувати. Так, фірма Compression Labs випускає обладнання для телеконференцій типу 1,5 Е. Уся інформація передається в цифровій формі зі швидкістю від 512 Кбіт/с до 1,5 Мбіт/с в залежності від інформаційного навантаження.

а)

б)