Часть 1, том 1) 16 страница
Хвороба розвивається поступово: трохи підвищується температура, з’являється нездужання, нудота, гіркість у роті, біль у животі, особливо в ділянці печінки, можуть бути блювання і пронос, іноді нежить, біль під час ковтання. Отже, в одних випадках хвороба може нагадувати грип, в інших — шлунково-кишкові захворювання. Сеча набуває темно-жовтого забарвлення, стає схожою за кольором на пиво, кал знебарвлюється і нагадує сиру глину. Як правило, поступово починає розвиватися жовтяниця.
Профілактика хвороби Боткіна — додержання санітарно-гігієнічних правил, боротьба з мухами, додержання особистої гігієни і гігієни житла. Хворого ізолюють і кладуть у лікарню. Вдома роблять дезинфекцію речей хворого і місць загального користування. Дітям, які були в контакті з хворим на гепатит, з метою профілактики вводять гамма-глобулін, який знижує захворюваність у 7 разів.
Глистяні інвазії. Гельмінтози — хвороби, спричинювані паразитичними червами (гельмінтами). Ці черви можуть паразитувати в кишках, печінці, легенях та інших органах тіла людини. Зараження гельмінтами відбувається внаслідок проникнення в організм їхніх яєць і личинок. Яйця і личинки глистів дуже малі, і побачити їх можна лише в мікроскоп. Зараження відбувається водно-харчовим шляхом, через їжу, забруднену мухами, а також через брудні руки. У дітей, заражених глистами, спостерігається підвищена втомлюваність і збудливість нервової системи, неспокійний сон, поганий апетит, головний біль, знижена працездатність. До глистяних належать захворювання, спричинені аскаридами, волосоголовцем, гостриками, стьожковими червами.
Збудником аскаридозу є аскариди — круглі черви 15...20 см завдовжки, що живуть у тонкій кишці. Протягом доби самка відкладає близько 200 000 запліднених яєць, які з калом виділяються назовні і дозрівають у грунті до личинкового стану. Потрапивши в організм людини, личинки проникають у вени кишок, печінку, серце і малим колом кровообігу'—в легені. Далі, рухаючись по дихальних шляхах, вони доходять до ротової порожнини, заковтуються, знову потрапляють у кишки і розвиваються там до дорослої форми. Джерелом інвазії є людина. Аскариди, виділяючи шкідливі речовини, діють на нервову систему, тому в дитини, зараженої аскаридами, може спостерігатися і легка непритомність, і головний біль, підвищена дратливість, безсоння, зниження працездатності, а при сильному зараженні — судороги.
Волосоголовець в дітей зустрічається досить часто. Це круглий черв’як ЗО...55 мм завдовжки. Паразитує в товстій кишці. Відкладені самкою яйця потрапляють у зовнішнє середовище і дозрівають протягом двох або більше тижнів, залежно від температури і вологості. Джерелом інвазії є людина. Зараження відбувається, якщо не додержувати санітарно-гігієнічних правил — вживати в їжу немиті овочі, фрукти, ягоди, сиру воду. Ознаки захворювання дуже подібні до тих, які спостерігаються при аскаридозі.
Щоб запобігти зараженню аскаридами і волосоголовцем, слід добре мити руки перед їдою, овочі і фрукти, обрізати нігті, протирати в шкільних приміщеннях ручки дверей (особливо в туалетах) і сходові поруччя дезинфікуючими розчинами.
Гострики живуть у тонкій і товстій кишках. Розмір самки не більш як 9...12 мм, а самця — 2,5 мм. Самки відкладають яйця біля заднього проходу і на статевих органах, після чого гинуть. Живуть гострики не довше ніж 3...4 тижні. Джерелом інвазії є людина. Для цього захворювання характерне самозараження, яке відбувається внаслідок розчухування ділянки заднього проходу через сильний свербіж. Яйця гостриків прилипають до рук, забиваються під нігті і переносяться на їжу. З тіла, особливо з рук, яйця потрапляють на постільну білизну, а з пилом — на їжу і в ротову порожнину.
Профілактика полягає в додержанні санітарно-гігієнічних правил (чистота, вологе прибирання приміщення, особиста гігієна 1.
Свинячий ціп’як — це збудник дуже серйозної глистяної хвороби. його довжина 1,5...2 м. У тонкій кишці людини він може жити кілька років. Остаточним його хазяїном є людина, а проміжним — свиня, собака, кішка, що поїдають корми з личинками свинячого ціп’яка. Людина заражується, вживаючи м’ясо, яке було не досить добре термічно оброблене. Ознаки хвороби — втрата апетиту, нудота, іноді блювання, слинотеча, запаморочення, головний біль. До профілактичних заходів належать санітарна перевірка м’яса і повноцінна термічна обробка м’ясних продуктів.
Аналогічне захворювання спричинює бичачий ціп’як.
Широкий стьожковець також спричинює глистяне захворювання людини. У широкого стьожківця складний цикл розвитку. Спочатку його личинки паразитують у рачках-циклопах, а потім у ’м’язах риби, наприклад щуки, окуня. Через непроварені або не- прожарені рибні страви цей глист переходить до людини.
Ехінокок — стьожковий черв 2...6 мм завдовжки. Проміжний хазяїн — людина і сільськогосподарські тварини. Остаточним хазяїном є собака, вовк, шакал. Живі зародки ехінокока можуть потрапляти в ротову порожнину людини з язика або шерсті собаки.
Ехінокок уражує печінку людини, рідше легені або головний мозок. У цих органах утворюється пухир, всередину якого, як пальці рукавички навиворіт, заходять численні головки майбутніх ехінококів.
Профілактичні заходи — ретельне миття овочів і ягід, зібраних у лісі, миття рук після контакту з собаками.
Кишкові інфекції. До гострих кишкових інфекцій належать черевний тиф, паратиф, дизентерія, холера.
Черевний тиф і паратифи А і В — тяжкі інфекційні захворювання, що уражують людей будь-якого віку. Збудники-—тифозні палички — нестійкі до дезинфікуючих засобів. Інкубаційний період триває від 2 діб до 3 тижнів. Джерелом захворювання є хворі люди і бактеріоносії. Хвороба розвивається поступово. Людина відчуває слабість, швидку втомлюваність, головний біль, погано спить. Температура невпинно підвищується і на кінець першого тижня досягає 39...40°С. Через 4...5 діб після захворювання на животі і грудях з’являється рожевий висип, який при натискуванні зникає. Під час хвороби протягом 2...3 тижнів людина не приходить до пам’яті, марить. З четвертого тижня починається одужання.
У профілактиці захворювання велике значення мають санітарно-гігієнічні заходи. Хворих госпіталізують. Місця загального користування обробляють розчином хлорного вапна, регулярно промивають бачки та інші місткості з перевареною водою. Дітям 7 років і старшим навесні роблять щеплення.
Дизентерія спричинюється дизентерійними паличками. Ці мікроби при нагріванні до 60° С гинуть через 10 хв, під дією прямого сонячного проміння в калі — через ЗО...40 хв, у воді при температурі +4° С залишаються життєздатними до 200 діб. Інкубаційний період триває 17 діб. Джерелом інфекції є хвора людина або бак- теріоносій. Зараження відбувається через немиті руки, забруднену мухами їжу, сиру воду тощо. Ознаки захворювання — висока температура, біль у животі, болючі позиви до випорожнення, часті випорожнення (до 20...30 разів за добу), кал рідкий зі слизом, а іноді з кров’ю. На дизентерію найчастіше хворіють діти дошкільного і молодшого шкільного віку. Профілактичні заходи полягають в ізоляції хворого, дезинфекції в місцях загального користування і особистій гігієні.
Збудником холери є холерний вібріон. Він тривалий час зберігає життєздатність — у свіжих випорожненнях до 3 діб, у маслі до ЗО діб, але нестійкий до високих температур. Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 діб. Джерелом інфекції є хворі люди і бактеріоносії. Зараження відбувається через брудні руки, воду, харчові продукти. Ознаки хвороби: рідкий кал без запаху, слизу і крові, блювання. Хворий худне, температура знижується до 35...34° С. Профілактичними заходами є: вживання перевареної води, миття рук, додержання чистоти житла, двора.
Хвороби очей. Трахома — інфекційне захворювання слизової оболонки очей, яке характеризується її потовщенням, утворенням фолікулів, а згодом — рубця. Збудник трахоми — вірус. Зараження відбувається через брудні руки, спільні рушники, носовички, подушки тощо. При трахомі на повіках, там, де слизова оболонка очей переходить на очне яблуко, з’являється бугристий шорсткий валок, вкритий великою кількістю зернистих фолікулів. Поступово цей процес охоплює всю верхню повіку, і вона під вагою валка опускається, надаючи обличчю сонливого виразу. Це перша стадія хвороби. Друга стадія починається розпадом і перетворенням фолікулів у рубцеву тканину. Третя й четверта стадії характеризуються тим, що всі уражені ділянки слизової оболонки очей перетворюються на рубцеву тканину. Згодом починається помутніння рогівки і утворення виразок, що веде до розвитку більма, різкого погіршення зору і навіть до повної втрати його.
Профілактика полягає в санітарній освіті, виробленні санітарно-гігієнічних навичок і навичок особистої гігієни.
Кон’юнктивіт — гостре запалення слизової оболонки ока і повік. Кон’юнктивіт виникає внаслідок потрапляння в око різних мікробів, подразнення пилом, брудом, різким світлом тощо. Ознаки захворювання — світлобоязнь, відчуття паління, тяжкості в очах. Хворому здається, ніби його очі запорошені. Між повіками скупчується гній. Гостре запалення триває 1...3 тижні. Профілактика хвороби полягає в додержанні санітарно-гігієнічних правил (чистота рук, білизни, приміщення).
Ячмінь — гостре гнійне запалення волосяного мішечка вій і сальної залози. Збудник-—стафілокок. На краю повіки утворюється болюча припухлість, на якій з'являється гнійна головка. Профілактика полягає в додержанні санітарно-гігієнічних правил (чистота рук, рушника, носовичка), а також у вживанні їжі, багатої на вітаміни А, В12, свіжі овочі, фрукти.
Гігієнічне виховання і санітарна освіта. Гігієнічне виховання і санітарна освіта є невід’ємною частиною комуністичного виховання підростаючого покоління. Вони спираються на досягнення сучасної медицини.
У школі, враховуючи вікові особливості дітей, у зрозумілій і доступній формі пояснюють значення і смисл кожної гігієнічної навички. Виховання гігієнічних знань, умінь і навичок в учнів є справою вчителя й медичних працівників школи. Від того, як вони організують процес санітарної освіти, залежить свідоме ставлення учнів до свого здоров’я.
Завданням вчителя і медичного працівника є також організація санітарної самодіяльності учнів. Загальношкільний санітарний пост веде спостереження за санітарним станом школи, її приміщень, за виконанням учнями правил особистої гігієни. Класні санітарні пости стежать за виконанням правил особистої гігієни, за чистотою класу, його провітрюванням.
Всі учні повинні брати активну участь в озелененні земельної ділянки школи, проводити санітарно-оздоровчу роботу. Під керівництвом лікаря учитель організовує бесіди з учнями на санітарно- оздоровчі теми. Велике значення мають бесіди лікаря і вчителя з батьками про профілактичні заходи щодо боротьби з тією або іншою хворобою.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ
1. Які загальнодержавні заходи привели до зниження захворюваності в СРСР?, 2. Що таке інфекційні захворювання і які організми належать до їхніх збудників? 3. Які основні шляхи поширення інфекцій? 4. Які загальні принципи профілактики інфекційних захворювань? 5. Що таке інкубаційний період і період провісників? 6. Які ви знаєте найбільш поширені інфекційні хвороби, якими збудниками вони спричинюються і в чому вони виявляються? 7. Чим спричинюється грип, яка загальна картина цього захворювання і які заходи профілактики цієї хвороби? 8. Які збудники поліомієліту, які симптоми цього захворювання і запобіжні заходи? 9. Які глистяні захворювання ви можете назвати і які заходи профілактики? 10. Які вам відомі кишкові інфекції і як їм запобігти? 11. Які захворювання очей ви знаєте і як запобігти цим хворобам?
Стор.
Вступ..................................................................................................................................... З
Розділ І. Закономірності росту і аозвитку дітей молодшого шкільного віку 5
§ 1. Фрганізм людини як єдине ціле....................................................................................... 5
§ 2. Закономірності росту і розвитку дітей.............................................................................. 6
Розділ II. Анатомія, фізіологія і пгієна нервової системи дітей молодшого шкільного віку............... 9
§ 3. Нервова система і нервова тканина................................................................................... 9
§ 4. Спинний мозок. Гальмування ..................................................................................... 13
§ 5. Автономна (вегетативна) нервова система......................................................................... 17
§ 6. Будова і функції головного мозку Г '. 7......................................................................... 19
Розділ III. Анатомія, фізіологія і гігієна аналізаторів у дітей молодшого шкільного віку................ 25
§ 7. Аналізатори. Зоровий аналізатор ................................................................................. 25
§ 8. Слуховий аналізатор і вестибулярний апарат................................................................... ЗО
§ 9. М’язово-суглобовий, смаковий, нюховий та шкірний аналізатори . . 33
Розділ IV. Вища нервова діяльність дітей молодшого шкільного віку . . / 36
;/§ 10. Умовні рефлекси — основа вищої_нервов.ої_ліяльності.......................................... 36,
§ 11. Гальмування умовтгітх рефлексів.................................... —«-.......................................... 40
§ 12. Рух і взаємодія кіркових процесів................................................................................ 42
§ 13. Сон, сновидіння і гіпноз............................................................................................. ^45
§ 14. Особливості ВИЩОЇ нервової ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЄД. *»*-, . . ; ТЯГ
§ 15. Гігієнічні вимоги щодо організації розумової праці молодших школярів ................. ...... 54
Розділ V. Опорно-рухова система дітей молодшого шкільного віку ... 59
§ 16. Скелет................................................................................................................. 59
§ 17. М’язи ................................................................................... :....................................... 69
§ 18. Гігієна опорно-рухової системи.................................................................................... 72
§ 19. Шкільне навчальне приміщення і навчальне обладнання...................................... 75
Розділ VI. Кров............................................................................................................ 78
§ 20. Внутрішнє середовище організму. Кров.................................................................. 78
§ 21. Тканинна рідина і лімфа.................................................................................. - . . 83
§ 22. Фізіологія крові ........................................................................................................ 85
§ 23. Імунітет..................................................................................................................... 88
Розділ VII. Серцево-судинна система дітей молодшого шкільного віку . . 90
§ 24. Будова серця.............................................................................................................. 90
§ 25. Робота серця.............................................................................................................. 93
§ 26. Кровоносні судини. Рух крові і лімфи в організмі................................................... 97
§ 27. Порушення діяльності серцево-судинної системи ........ 101
Розділ VIII. Дихання дітей молодшого шкільного віку............................................................... 104
§ 28. Будова і функції органів дихання...................................................................... 104
§ 29. Механізм дихання...................................................................................... 109
§ ЗО. Обмін газів у легенях і тканинах........................................................................ 111
§ 31. Регуляція дихання............................................................................................ 112
§ 32. Вікові особливості голосового апарату...................................................................... 114
§ 33. Порушення діяльності і захворювання органів дихання. Значення чистого повітря......... 115
Розділ IX. Травлення дітей молодшого шкільного віку.............................................................. 118
§ 34. Будова і функції органів травлення................................................................... 118
§ 35. Узгодженість діяльності органів травлення......................................................... 127
§ 36. Харчування дітей..................................................................................................... . 129
Розділ X. Обмін речовин дітей молодшого шкільного віку......................................................... 134
§ 37. Процеси обміну в клітині і в організмі в цілому.................................................. 134
§ 38. Обмінні й енергетичні процеси в організмі.......................................................... 141
§ 39. Вітаміни . ............................................................................................................... 142
Розділ XI. Видільна система дітей молодшого шкільного віку ..... 146
§ 40. Значення і будова сечовидільної системи............................................................ 146
§ 41. Утворення сечі................................................................................................ 148
§ 42. Вікові особливості будови і функції органів виділення........................................ 150
Розділ XII Шкіра. Загартування організму........................................................................ 151
§ 43. Будова і функції шкіри. Профілактика шкірних травм......................................... 151
§ 44. Гігієна шкіри дитини і профілактика шкірних захворювань .... 156
§ 45. Загартовування дитячого організму ..................................................................... . 158
Розділ XIII. Залози внутрішньої секреції дітей молодшого шкільного віку 161
§ 46. Регуляція функцій організму гормонами залоз внутрішньої секреції 161
§ 47. Залози змішаної секреції. Статеве виховання дитини.................................... 169
Розділ XIV. Гігієнічні вимоги до середовища, що оточує учнів.............................. 172
§ 48. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будинку школи..................................... 172
§ 49. Мікроклімат школи.......................................................................................... 173
§ 50. Гігієнічні вимоги до освітлення, водопостачання і санітарного стану школи.................... 175
Розділ XV. Профілактика дитячик захворювань................................................................ 177
§ 51. Загальні відомості про хвороб|г й захворюваність дітей....................................... 177
§ 52. Основні інфекційні хвороби дитини та профілактика їх . . . „ . 180
І
Ч
Оксана Леонтьевна Петришина,
Елизавета Прокофьевна Попова
Анатомия, физиология и гигиена детей младшего школьного возраста
Допущено Министерством высшего и среднего специального образования СССР в качестве учебного пособия для учащихся педагогических училищ
Головное издательство издательского объединения «Вы- ща школа» (252054, Киев-54, ул. Гоголевская, 7)
(На украинском языке)
Редактор Н. I. Ромась Оправа художника В. I. Дейниченка Художній редактор М. М. Панасюк Технічний редактор А. I. Омоховська Коректор Л. Г. Батшеева
Інформ. бланк № 6157
Здано до набору 20.10.81. Підп. до друку 01.03.82. Формат 60х901Дв. Папір друк. № 2. Літ. гарн. Вис. друк. 12 + 0,5 вкл. + 0,25 форз. друк. арк. 15,13 фарб.-відб. 1^63 + 0,42 вкл. + 0,23 форз. обл.-вид арк. Тираж 20 000 пр. Вид № 5245. Зам. № 1—1744. Ціна 65 к.
Головне видавництво видавничого об’єднання «Вища школа», 252054, К.иїв-54, вул. Гоголівська, 7.
Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига», 252057, Київ, вул. Довженка, 3.
У Головному видавництві видавничого об’єднання «Вища школа» в 1982 році вийдуть у світ нові книги:
Хрипкова А. Г. Вікова фізіологія. Навч. посібник для педінститутів. Мова українська (пер. з рос.). 19 арк. 80 к.
Подано загальні відомості про закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Висвітлюються питання спадковості і розвитку фізіології нервової системи і вищої нервової діяльності, аналізаторів і опорно-рухового апарату, залоз внутрішньої секреції. Особливу увагу приділено віковим особливостям крові і кровообігу, дихання, травлення, обміну речовин і енергії, виділення.
Для студентів небіологічних спеціальностей.
Тимченко А. Д. Биология с основами генетики и паразитологии. Лабораторный практикум. Учеб. пособие для мединститутов. Язык русский. 23 л. 1 р. 40 к.
На основе принципов эволюционного развития органического мира разработаны лабораторные занятия по всем разделам курса биологии. Описаны современные методы изучения структур, функции и обмена веществ клетки. Приведен краткий словарь основных биологических терминов.
Для студентов всех факультетов медицинских институтов.
Шановні товариші!
Ці книги можна замовити в магазинах облкниготоргів і облспоживспілок, а також у спеціалізованих магазинах «Книга — поштою» (252117, Київ-117, вул. Попудренка, ЗО).
. Центральна і периферична нервова система людини
Таблиця 1 — ГОЛОВНИЙ |
»зон; 2 — спинний мозок; 3 — соматичні нерви; 4 — вегетативні нерви.
Таблиця II. Автономна (вегетативна) нервова система людини: 1 — симпатична частина; 2 — парасимпатична частина; 3 — симпатичний стовбур.
Таблиця III. Головний мозок людини в розрізі (А) і знизу (Б):
1 — довгастий мозок; 2 — міст; 3 — середній мозок; 4 — мозочок; 5 — проміжний мозок; 6 — півкулі великого мозку.
Таблиця IV. Основні зони кори великого мозку людини із зовнішнього (А)
і внутрішнього (Б) боків:
/ — рухова зона; 2 — зорова зона; 3 — слухова зона; 4 — нюхова зона; 5 — зона шкірно-м'язового
відчуття.
в
Таблиця V. Слуховий і зоровий аналізатори людини.
А — будова органа слуху: / — вушна раковина; 2 — зовнішній слуховий хід; З — барабанна перетинка; 4—6 — слухові кісточки середнього вуха; 7 — завитка; 8 — півколові канали; Б — око зовні: / — очне яблуко; 2 — очні м’язи; 3 — зоровий нерв; В — внутрішня будова ока і змениґеіПҐобернене зображення предмета на сітківці: / — білкова оболонка; 2 — рогівка; 3 — судинна оболонка; 4 — райдужна оболои ка; 5 — зіниця; 6 — сітківка; 7 — кришталик; 8 — склисте тіло; 9 — зоровий нерв.
Таблиця VI. Формені елементи крові (А) і будова органів дихання (Б) людини:
/ — натуральна кров під мікроскопом; II — забарвлена кров під мікроскопом; / — еритроцити; 2 — лейкоцити; 3 — хрящі гортані; 4 — трахея; 5 — бронхи; 6 — бронхіоли; 7 — легенева тканина; 8 — легенева артерія; 9 — легенева вена.
Таблиця VII. Схема кровообігу людини:
І — праве і ліве передсердя; 2 — правий і лівий шлуночки; 3 — аорта; 4 — артерії, що несуть кров до голови і шиї; 5 — черевна аорта; 6 — ворітна вена; 9 — легенева артерія; 10 — легеневі вени; II — капіляри великого кола; 12 — капіляри малого кола. Стрілками вказано напрям течії крові.
Таблиця VIII. Будова шкіри людини (А, Б) та її нирка в розрізі (В):
1 — епідерміс; 2 — власне шкіра; З — підшкірна жирова клітковина; 4 — волосина; 5 — потова залоза; 7 — шкірні рецептори; 8 — нервові закінчення, 9 — шкірна артерія; 10 — шкірна вена; II — кірковий шар нирки; 12 — мозковий шар; ІЗ — ниркова миска; 14 — сечовід; 15 — ниркова артерія; 16 —
ниркова вена.
мязи людини ЗЗАДУ (А) І СПЕРЕДУ (Б): 1 — трапеціевидний м’яз; 2 — найширший м’яз спини; 3 — ромбовидний м'яз; 4 — великий грудний м’яз: .5 — зовнішній косий м'яз; 6 — передній зубчастий м’яз; 7 — м’язи передньої черевної стінки; 8 — дельтовидний м’яз; 9 — двоголовий м’яз плеча; 10 — триголовий м’яз плеча; 11 — сідничні м'язи; 12 — кравецький м’яз; 13 — чотириголовий м’яз стегна 14 — двоголовий м’яз стегна; 15 — півсухожилковий м'яз; 16 — литковий м'яз; 17 — грудинноключично- сосковий м’яз. |
Часть 1, том 1)
Оккультый роман, весьма популярный в кругу людей, интересующихся идеями Теософии и Учения Живой Этики. Герои романа - великие души, завершившие свою духовную эволюцию на Земле, но оставшиеся здесь, чтобы помогать людям в их духовном восхождении. По свидетельству автора - известной оперной певицы, ученицы К.С.Станиславского, солистки Большого театра К.Е.Антаровой (1886-1959) - книга писалась ею под диктовку и была начата во время второй мировой войны.
Книга "Две жизни" записана Конкордией Евгеньевной Антаровой через общение с действительным Автором посредством яснослышания - способом, которым записали книги "Живой Этики" Е.И.Рерих и Н.К.Рерих, "Тайную Доктрину" - Е.П.Блаватская. Единство Источника этих книг вполне очевидно для лиц, их прочитавших. Учение, изложенное в книгах "Живой Этики", как бы проиллюстрировано судьбами героев книги "Две жизни". Это тот же Источник Единой Истины, из которого вышли Учения Гаутамы Будды, Иисуса Христа и других Великих Учителей.
Впервые в книге, предназначенной для широкого круга читателей, даются яркие и глубокие Образы Великих Учителей, выписанные с огромной любовью, показан Их самоотверженный труд по раскрытию Духа человека.
Книга, первоначально предназначавшаяся для очень узкого круга учеников, получавших через К.Е.Антарову руководство Великих Учителей
Дата добавления: 2014-12-04; просмотров: 1153;