Розв’язання. Отже, два закони розподілу мають однакові математичні сподівання, хоча можливі значення для випадкових величин Х і Y істотно різні
Отже, два закони розподілу мають однакові математичні сподівання, хоча можливі значення для випадкових величин Х і Y істотно різні. Із наведеного прикладу бачимо, що в разі рівності математичних сподівань (М (X) = М (Y) = 0) випадкові величини Х і Y мають тенденцію до коливань відносно М (X) та М (Y), причому Y має більший розмах розсіювання відносно М (Y), ніж випадкова величина Х відносно М (Х). Тому математичне сподівання називають центром розсіювання. Для вимірювання розсіювання вводиться числова характеристика, яку називають дисперсією.
Для визначення дисперсії розглядається відхилення випадкової величини Х від свого математичного сподівання (Х – М (Х))
Математичне сподівання такого відхилення випадкової величини Х завжди дорівнює нулю. Справді,
.
Отже, відхилення не може бути мірою розсіювання випадкової величини.
Дисперсією випадкової величини Х називається математичне сподівання квадрата відхилення цієї величини
. (86)
Для дискретної випадкової величини Х дисперсія
; (87)
для неперервної
. (88)
Якщо Х Î [а; b],
то . (89)
Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 955;