Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви

На початку XIII ст. утворилася литовська держава — Велике князівство Литовське (далі — ВКЛ), яке починає активно розши­рювати свої володіння, в тому числі за рахунок руських земель.

У битві на річці Сині Води 1362р. Ольгерд Гедимінович (1341— 1377 рр.) завдав поразки Золотій Орді і приєднав Чернігівщи­ну, Київщину, Переяславщину, Поділля; внаслідок боротьби з Польщею відвоював Берестейський, Володимирський і Луцький уділи; Вітовт (1392-1420 рр.) заволодів Чорноморським узбережжям

Особливості статусу українських земель у складі ВКЛ:

-приєднання відбувалося переважно мирним шляхом через ба­жання князівств позбутися монгольського ярма; -система управління залишилася незмінною:- руські князі спла­чували щорічну данину та надавали збройну допомогу; -руська мова стала державною;-православна церква зберігала панівне становище; -збереглося руське законодавство («Руська правда»); -литовці поєднувалися династичними шлюбами з українцями; -панувала українська культура.

У Великомукнязівстві Литовському фактично90% населення становили русини (українці, білоруси).Частина української та білоруської знаті зберегла прагнення незалежності, віру в можливість створення самостійної держави.

В 1390 р. розпочинається боротьба литовських князів на чолі з Вітовтом за відновлення незалежності Литви. У1392 р. Великий князь литовський Ягайло (польський король Владислав ІІ) визнав Вітовта своїм намісником - главою Великого князівства Литовського а після смерті Вітовта великокняжа влада в Литві, у тому числі й в українських землях, мала повернутися Ягайлові). У 1413 р. у м. Городелі між Ягайлом і Вітовтом була укладена унія (Городельська унія): Польща була змушена визнати право на існування політич- самостійного Великого князівства Литовського, українські землі після смерті Вітовта мали переходити під владу польського короля, а залишалися у складі Литовської держа- і. Удільні українські князі не бажали визнавати владу князя Вітовта. Почалася їхня боротьба за об'єднання українських земель і проголошення Української держави.

У 90-ті роки XIV ст. Вітовт, який прагнув не допустити виникнення Української держави, ліквідував удільні українські князівства.

Повстання князя Свидригайла (1430 - 1431). Відновлення та остаточна ліквідація Ки­ївського і Волинського удільних князівств. Після смерті Вітовта білоруські, українські й частина литовських князів обрали без згоди польського короля Великим князем ли­товським Свидригайла, молодшого брата польського короля. За підтримки українських і білоруських князів Свидригайло боровся за здобуття Великим князівством Литовським незалежності. Невдоволена його політикою литовська знать за підтримки Польщі усунула князя від влади, замінивши його Сигізмундом (братом Вітовта).

У 1432 р. прихильники Свидригайла відмовилися визнавати владу Сигізмунда, який відновив унію з Польщею, і утворили самостійну державу - Велике князівство Руське і у складі Київщини, Чернігово-Сіверщини, Волині, Східного Поділля, Смоленщини, Вітеб- щини та Полоцької землі (дослідники часом називають це утворення Українсько-білорусь- кою державою), яку очолив Свидригайло. Долюповстання Свидригайла вирішила битваї під Вількомиром в 1435 р. між армією Сигізмунда та військом Свидригайла. Поразка Свидригайла була нищівною, після неї Велике князівство Руське не мало шансів на існування.

Представники української аристократії не змирилися з поразкою. У 1440 р. волинські князі Іван та Олександр Чорторийські вбили Великого князя литовського Сигізмунда, на українських землях спалахнули великої сили і розмаху повстання проти Литви. Литовська влада вимушена була відновити удільні Київське (.князем став Олелько) й Волинські (князем став Свидригайло) князівства. Але зміцнення українських князівств суперечши політищ Литви й Польщі, тому віднов лея князівства знову було ліквідовано:в1452 р. - Волинське (по смерті Свидригайла) В 1471 р. - Київське (по смерті Семена Олельковича) Руські князі (Михайло Олелькович, Федір БельськииГїван Гольшанський), незадоволеп ліквідацією українських князівств, 1481р. змовилися усунути від влади Великого князя литовського Казимира; проте змову було "викрито. Остання спроба князів відновити не залежність українських земель силою зброї .- повстання Михайла Глинського 1508 р. що також зазнало поразки. Ліквідація удільних князівств для князівської верстви озна чала втрату державницького статусу, носієм якого вона виступала.