ВИВИХИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

Вивихи нижньої щелепи частіше всього бувають передніми і двобічними, значно рідше однобічними. Вони виникають, звичайно при надмірному відкриванні рота: зівоті, відкушуванні великого куска твердої їжі, ударах, насильному розсуванні щелеп роторозширювачем, видаленні зуба на нижній щелепі та ін. При типовому двобічному вивихові суглобної головки нижньої щелепи зміщуються, зісковзують попереду суглобових горбиків скроневих кісток і фіксуються в цьому порочному положенні із-за рефлекторного скорочення жувальних м'язів. Суглобова сумка при цьому пошкоджується незначно і, як правило, не розривається.

Клінічна картина при вказаних вивихах виражається в наступних основних ознаках: рот хворого широко відкритий і хворий не може його закрити, підборіддя зміщено попереду, ковтальні рухи утруднені, під вилицевою дугою з обох боків визначається вип'ячування. Якщо такий стан виникає у хворих вперше, то вони звичайно бувають тим налякані.

Вправлення нижньої щелепи при первинних передніх двобічних вивихах повинно проходити так: хворого саджають таким чином, щоб його голова знаходилась нижче плечового поясу лікаря і мала добру опору Лікар вводить в порожнину рота хворого обидва великих пальці, обернутих марлею, і кладе їх на жувальні поверхні великих корінних зубів, захоплюючи щелепу зовні рештою пальців. Поступово віддавлюючи гілки щелепи донизу і припіднімаючи підборіддя, досягає зміщення суглобових головок нижньої щелепи, а після цього рухом щелепи позаду ставить суглобові головки в анатомічне положення.

В ряді випадків виникають труднощі при вправленні щелепи, і повторні спроби не дають позитивного результату. У таких хворих слід зняти м’язову контрактуру жувальних м'язів. З цією метою необхідно провести двобічну анестезію 2 % розчином новокаїну по Дубову. Після анестезії вправлення вивиху стає легшим, а нерідко щелепа стає на місце без додаткових зусиль. Необхідності в застосуванні загальної анестезії при. вивихах нижньої щелепи немає.

При травмах нижньої щелепи виникають і інші види її вивихів, які і нерідко супроводжуються переломами суглобових відростків. В цих і випадках необхідно чітко встановити характер патологічних змін, що виникли, і у відповідності з цим здійснювати хірургічні втручання.