ВОГНЕПАЛЬНІ ПЕРЕЛОМИ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

Ці переломи бувають такі ж різноманітні, як і пошкодження інших кісток лицьового скелету. Майже в абсолютній більшості вони сполучені. Я.М. Збарж не згоджується з класифікацією "Ле Фор", а виділяє 12 різновидів переломів в залежності від направлення раневих каналів (див. малюнок 3).

Мал. 3. Можливі варіанти вогнепальних переломів верхньої щелепи і напрямки раневих каналів (за Я.М. Збаржем).

Але тут с одна суттєва особливість. Завдяки нерухомому зв’язку верхньої щелепи з кістками мозкового черепу, близького розміщення головного мозку, очного яблука, органів слуху і нюху симптоматологія вогнепальних • пошкоджень цю кістки в порівнянні, наприклад, вогнепальними переломами нижньої щелепи, представляється різноманітною, а встановлення генезу тих, чи інших змін чи порушень буває більш утрудненим.

При пораненнях самої верхньощелепної кістки пошкодження різної характеру відмічаються в першу чергу на місці прикладання руйнівної силі ранячого снаряду і по шляху його просування, що може статися в любій частині тіла та відростків щелепи. Разом з тим, значні по силі удару куль або осколків об верхню щелепу в момент поранення, особливо при дії на область підвищеної міцності, обумовлюють і відбиті переломи на ділянках найменшого опору. Тонкі стінки верхньощелепної пазухи особливо частої піддаються пошкодженням з крововиливом в пазуху. При цьому в пазуху можуть попадати осколки кістки та інородні тіла.

При різних можливих варіантах напрямку раневого каналу разом з щелепою можуть пошкоджуватись кістки основи черепа, головний мозок, очниці, ЛОР-органи, судини та нерви. Цим пояснюється поява при таких пораненнях різних місцевих і загальних симптомів. Так, наприклад, при проходженні ранячого снаряду близько до основи черепа можуть виникати пошкодження блукаючого, язикоглоткового, язичного нервів, барабанної струни. Вони проявляються тахікардією або брадикардією, парезом м'якого піднебіння, зниженням або втратою смаку, підвищенням слиновиділення, • При огляді виявляються одна або кілька ран м'яких тканин, гематоми | навколо ран і особливо в області клітковини повік, набряк тканин верхнього відділу обличчя і сліди кровотечі з рани і порожнини носу. Відкривання рота буває болючим. Огляд порожнини рота дозволяє встановити, які мають місце пошкодження слизової оболонки і кісткових тканин.

При переломах верхньої шелепи майже завжди виявляється набряк з м'якого піднебіння і дужок, інколи спостерігається звисання клаптів м’яких тканин твердого і м'якого піднебіння, які можуть перешкоджати диханню. Порушення прикусу, або ознака рухливості щелепи на тому чи іншому. протязі свідчать частіше всього про пошкодження в місцях слабого опору. Дослідження рухливості відламків слід проводити захопленням непошкоджених зубів пальцями при одночасній пальпації зовнішніх покривів шелепи. Рентгенологічне обстеження (фасний, профільний і аксіальний знімки) дозволяє в ряді випадків уточнити і локалізацію чужорідних тіл при сліпих пораненнях.