Пристрій для зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату

Результатом вдосконалення цього способу є пристрій для зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату, запропонований Є.Д. Співаком, B.C. Розновцем, В.Г.Ясовим і М.А. Мислюком (рисунок 3.20).

Пристрій забезпечено пакером і зворотним золотниковим клапаном, який після відкриття гідравлічно з'єднує підпакерний простір із внутрішньотрубним простором бурильної колони, що заповнений буровим розчином на задану висоту, а саме це визначає різке зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату і ліквідує притискувальну силу.

Пристрій опускають у свердловину на бурильній колоні і з'єднують з прихопленою частиною труб. Довжину компоновки і місце роз'єднання підбирають так, щоб розмістити пристрій на потрібній глибині (всередині обсадної колони або у визначеному місці пакерування), що забезпечує надійність пакерування.

Після розвантаження інструменту на пакер і пакерування тиск у зоні прихвату знижується, що сприяє звільненню прихопленої частини інструменту.

При використанні пристрою слід забезпечити стиск пакера для надійного розпакерування.

У зв'язку з цим виникає потреба визначити мінімальну глибину опускання пристрою, за якої забезпечується заданий тиск у зоні прихвату, а також мінімальну глибину, за якої досягається необхідна вага бурильної колони.

Механічні способи ліквідації прихвату охоплюють застосування ударних механізмів, торпед, оббурювання інструменту та звільнення його частинами.

Суть цих способів зводиться до руйнування глинистої кірки, сальника чи породи шляхом нанесення ударно-хвильових навантажень по прихопленому інструменту (дія ударними механізмами та вибухами торпед) або шляхом безпосереднього механічного руйнування зони прихоплення (оббурювання, установлення мосту і забурювання нового стовбура свердловини).

► Ударні механізмишироко використовують у вітчизняній та зарубіжній практиках і можуть виготовлятися різних конструкцій:

• гідравлічної дії (ГУМ);

• пневматичної дії (пневмовібратори);