Механічної дії (ВУК).

Усі конструкції ударних механізмів мають містити бойок і ковадло, причому ковадло жорстко зв'яза­не з прихопленим інструментом для передачі ударних навантажень від бойка.

В. Г. Ясов запропонував класифікацію ударних механізмів за такими ознаками:

• ударні механізми з вільним бойком;

• ударні механізми з бойком, що жорстко зв'язаний з приєднаною масою — колоною труб;

• ударні механізми разової дії — яси;

• ударні механізми багаторазової (безперервної)дії — вібратори.

За допомогою більшості ударних механізмів можна наносити удари, виконуючи щоразу зарядку цих механізмів.

За принципом роботи ударні механізми багаторазової дії подібні до відбійного молотка.

За варіантом виконання ударні механізми розрізняють на:

• звичайні ( потребують додаткових спуско-підйомних і ловильних робіт);

• вмонтовані у бурильну колону;

• ударні механізми без замкових пристроїв;

• ударні механізми, які забезпечені замковим пристроєм;

Як правило, замковим пристроєм забезпечуються яси із приєднаною масою. Замковий пристрій дає змогу поздовжньо деформувати колону в межах пружних деформацій при заданому положенні бойка, а потім різко звільняти бойок, який у кінці свого переміщення (ходу бойка) ударяє по ковадлу з досить великим значенням. У зв'язку із цим ударні механізми без замкового пристрою, швидкість удару яких визначається швидкістю піднімання ударної маси буровою лебідкою, набагато поступаються ефективністю перед ясами із замковим пристроєм і практично вийшли з ужитку.

► Бурові яси (ударні механізми разової дії)

Сучасні конструкції ударних механізмів забезпечують можливість їх використання як у вмонтованому, так і у звичайному варіантах, хоча за рубежем прийнято перші називати роторними (бурильними) ясами, а останні — ловильними ясами;