Розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему

Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: «Учитель неспо­дівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той збирає по­рожні пляшки. Цей учень нерідко пропускає уроки, посилається на те, що хворіє. Батьки хлопця не звертають уваги на його шкільні справи. Вчи­тель вирішує провести з учнем та його батьками індивідуальну бесіду».

Студентам, що працюють парами, потрібно розробити та програти бесіду (на вибір — з учнем чи з батьками). Той, хто грає роль учителя, розробляє хід бесіди, реалізує безпосередньо взаємодію. Його партнер під час спілкування фіксує свої почуття, бар'єри у спілкуванні, що виникають під впливом дій співрозмовника, наявність чи зникнення бажання спілкуватися, а також найбільш вдалі дії та висловлювання «вчителя», що сприяли порозумінню, ефективності взаємодії.

Під час бесіди студенти намагаються відпрацювати основні етапи контактної взаємодії:

I. Накопичення згоди, подолання бар'єрів, зняття напруження
у взаємодії. Слід доповнити умови ситуації, знайти час для проведен­
ня бесіди, обдумати дії, що дадуть змогу подолати психологічні бар'єри:
настороженість, неспокій, надмірний самоконтроль. Можливі прийоми:
вибір нейтральної теми для початку бесіди, висловлення поглядів на
стан співрозмовника («Ви, як я бачу, неспокійні»), уникання спірних
питань, ненав'язливе висловлення припущень щодо поведінки співроз­
мовника («Вам, мабуть, буде цікаво...»).

Етап вважають успішно подоланим, якщо у співрозмовника з'являють­ся позитивні відповіді на запитання, знижується напруження, слабшає опір.

II. Пошук збігів в інтересах, знаходження первинної спільності
(перехід від «Я» до «Ми»). Студенти розробляють тактику поведінки
вчителя з метою збудження первинної потреби у спілкуванні на підставі

перших ознак задоволення спілкуванням, вияву позитивних емоцій. Можливі прийоми: виявлення спільної теми, інтерес до захоплень співроз­мовника, демонстрування особистісної подібності, спонукання до пошу­ку нових тем для бесіди. Етап вважається успішно завершеним, якщо «вчителю» вдалося збудити у партнера зацікавленість, зняти недовіру, вступити в контакт.

III. Прийняття якостей і принципів, пошук опертя в якостях осо­
бистості. Студенти відпрацьовують тактику поведінки з урахуванням
не лише інтересів, а й особистісних якостей. Можливі прийоми: дати
співрозмовникові змогу вигідно показати себе, підкреслити бажану
якість. Підведення підсумків («Як виявилося, ми з вами солідарні у
поглядах на цю проблему»), уникнення негативного напряму бесіди,
подання вчителем зразка саморозкриття, підкріплення своєї відкритості,
зацікавлення у подальшій взаємодії, висловлення задоволення процесом
спілкування («Мені дуже цікаво з вами розмовляти»). Результатом
цього етапу є відчуття взаєморозуміння, готовності до сприйняття осо­
бистості співрозмовника в цілому.

IV. Виявлення рис, негативних для взаємодії. На цьому етапі стає мож­
ливим розпочати дискусію, продовжити глибше вивчення особистості парт­
нера, чому сприяє помітне зниження напруженості. Студенти мають розро­
бити тактику поведінки вчителя, яка забезпечила б подальше взаємо-
розкриття співрозмовників, зокрема й висловлення сумнівів, суперечки,
дискусії щодо поглядів, саморозкриття як наведення прикладів усвідом­
лення своїх недоліків, перебільшення якостей співрозмовника тощо. Ре­
зультатом є поява у співрозмовника бажання відверто, щиро спілкуватися.

V. Адаптація партнерів, готовність до перебудови. Студенти роз­
робляють тактику впливу на співрозмовника через регуляцію своїх яко­
стей. Прийоми: підкреслення спільності («Зараз ми це вирішимо»),
критичні зауваження, але не з метою осуду, повчання, а в ході взаємного
обговорення різних особистісних виявів, попереджувальні висловлю­
вання («Я хочу вам щось сказати, але ви не повинні ображатися»),
підтримка та стимулювання прагнень до змін. Цей етап завершується
формуванням у співрозмовників відчуття «Ми», готовності до спільних
дій, взаємопоступок.

VI. Узгоджена взаємодія. Ефективне співробітництво, опертя на кон­
такт, встановлений на попередніх етапах. Студенти розробляють такти­
ку поведінки, що спрямована на з'ясування спільного прогнозу, спільних
планів і рішень. Прийоми: звернення за порадою, пропонування спільного
рішення, передбачення того, що може статися. Підсумком цього етапу є
формування стану захищеності, узгодження дій і намірів.

Пари можуть програвати свої варіанти бесіди перед групою. Обго­ворюються готовність учителя до взаємодії, вміння організувати діалог, домогтися довірчого тону бесіди, позитивних результатів. Робиться ви­сновок стосовно оволодіння деякими студентами методикою контакт­ної взаємодії та технікою оптимізації спілкування.