Обговорення головних теоретичних положень. Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає

Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її мину­лого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначити її функцію щодо програмування та прогно­зування діяльності шляхом створення моделі кінцевого або проміжного продукту. Уява відіграє важливу роль у творчій діяльності. Так, вона бере участь у формуванні задуму створення нового продукту. Нестан­дартність педагогічних ситуацій, варіативний характер їх розв'язан­ня дають змогу віднести педагогічну діяльність до діяльності творчої. У зв'язку з цим уява педагога є його справжнім знаряддям праці.

Розробка задуму уроку, планування комплексу дидактичних завдань передбачає своєрідний вихід педагога за межі реальної ситуації, потребує від нього вміння уявити майбутні ситуації педагогічної взаємодії. І якщо мислення педагога допомагає йому застосовувати загальні принципи та механізми педагогічного впливу, то уява дає можливість створювати деталі майбутньої взаємодії, емоційно забарвлювати педагогічні стосунки. Уява потрібна для побудови програм поведінки людини в умовах не­визначеності ситуації, для продукування образів, які заміщують реаль­ну діяльність. Саме ці особливості уяви мають особливе значення для педагогічної діяльності.

Так, уява вчителя дає йому змогу передбачити майбутню ситуацію педагогічної взаємодії, проектувати способи дії в конкретних ситуаціях, прогнозувати можливі зміни в розвитку особистості учня. Нерідко уяву вчителя розглядають в єдності з емпатією (здатністю до співпереживан­ня) та рефлексією (здатністю до відображення внутрішнього світу учня). Таке відображення забезпечує «емоційну співпричетність». Уміння стати на позицію учня, проникнути в його стан, зрозуміти те, що не висловлено, ідентифікувати його емоційний стан зі своїм, передбачити розвиток поведінки та почуття — ось ті особливості уяви вчителя, що забезпечу­ють йому ефективну педагогічну взаємодію.

Особливу роль уява вчителя відіграє на етапі підготовки до педаго­гічної взаємодії з учнями. Змістом цього етапу є своєрідне планування структури майбутньої взаємодії. На етапі моделювання ситуації спілку­вання педагог переводить педагогічні завдання в план комунікативних, розробляючи можливі варіанти втілення свого педагогічного задуму. Головним завданням учителя на цьому етапі є конкретизація можли-


вої (ймовірної) картини майбутнього спілкування. Він має уявити внутрішній стан учня, визначити рівень його готовності до сприймання навчальних завдань, характер його зацікавленості у виконанні цих зав­дань. Педагог мусить уявити всю ситуацію взаємодії з учнем, її просто­рову організацію, тривалість контакту, врахувати досвід попереднього спілкування з ним. Потрібно емоційно зануритися в атмосферу майбут­нього спілкування, використовуючи установку «якби». Розв'язати всі ці завдання може тільки вчитель з розвиненою уявою.

Кожний педагог має індивідуальні особливості уяви, які виявляються в різній її широті й змістовності, перевазі тих чи інших її видів, у різній силі та яскравості. Це передусім пов'язано з особливістю професійних потреб, інтересів, рівня узагальненості професійних знань, розвитку про­фесійних умінь педагога. Чим більше коло інтересів учителя, багатший його досвід, глибше знання, тим ширше його уява й навпаки. Особистіс-ний розвиток педагога, його загальна ерудиція, рівень культури є підва­линою педагогічної уяви.

Індивідуальні особливості уяви вчителя можуть бути пов'язані із властивостями нервових і психічних процесів: швидкістю, легкістю пере­творення наявних вражень у нові образи, їх яскравістю, емоційною за­барвленістю. Залежно від домінантного напряму професійної діяльності уява вчителя може виявлятися у розв'язанні функціональних (розроб­ка дидактичних прийомів) або психологічних (проектування змін у розвитку особистості учня в процесі педагогічної взаємодії) завдань. Іншими словами, одним учителям краще вдається творча розробка на­вчального матеріалу, іншим — організація міжособистісного спілкуван­ня з учнем і класом.

Визначення та усвідомлення індивідуальних особливостей власної уяви є важливим завданням професійної підготовки педагога. Знання своїх переваг та недоліків дає майбутньому вчителю можливість сфор­мувати індивідуальний стиль професійної діяльності, завдяки чому він має змогу усунути недоліки та виявити переваги іншої людини в ца­рині реалізації професійних завдань.








Дата добавления: 2014-12-27; просмотров: 746;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.003 сек.