Психофізичної саморегуляції, налаштовування на наступну діяльність

Вправа 1.Контроль та регуляція дихання. Дихання й емоційний стан взаємопов'язані. В стані збудження, хвилювання, тривоги помітно змінюється частота й глибина дихання. Контроль за диханням може сприяти регуляції емоційного стану людини. Для цього рекомендуєть­ся виконати вправи «Діафрагмальне дихання» і «Ритмічне дихання».

Діафрагмальне дихання

Вдих через ніс. Спочатку при розслаблених та злегка опущених плечах повітрям заповнюються нижні відділи легенів, живіт при цьо­му дедалі більше випинається. Потім під час вдиху послідовно підніма­ються грудна клітка, плечі та ключиці. Повний видих відбувається в тій самій послідовності: поступово втягується живіт, опускаються грудна клітка, плечі, ключиці.

Ритмічне дихання

Таке саме дихання, але виконується в певному ритмі, найкраще під час нешвидкого ходіння. Вісім кроків — вдих, чотири — затримка ди­хання, вісім — видих. Далі можна — 10 : 5 : 10. Скорочення видиху має мобілізаційне значення. Нормалізації стану допомагає й позіхання.

Як відомо, емоційне напруження супроводжується напруженням м'язів, що готують організм до наступної діяльності. Тому регулювати внутрішнє самопочуття можна, знаючи, що таке м'язове напруження.

Вправа 2.Контроль за тонусом мімічних м'язів. Ця вправа допома­гає не тільки надати обличчю спокійного виразу, а й домогтися внутріш­ньої гармонії й заспокоєння.

Текст може бути таким: «Моя увага зупиняється на обличчі. Моє об­личчя спокійне. М'язи чола розслаблені. Губи та зуби розімкнені. М'язи щік розслаблені. М'язи очей розслаблені. Моє обличчя, як маска. Разом із посмішкою я відчуваю, як зникає напруження з обличчя і з усього тіла».

Вправа 3.Розслаблення та напруження м'язів рук. Станьте прямо, руки — вперед, пальці — стиснуті в кулак; одночасно напружуються м'язи кисті, передпліччя, плечей. При цьому потрібно пам'ятати про мисленнєву дію (ви хочете бути сильним, міцним, ваші м'язи дуже напружені). А тепер розслабтеся: руки вільно падають, здійснюючи маятникоподібні рухи.

Вправа 4.Зняття м'язового напруження з використанням елементів аутогенного тренування (5,с. 14 — 17).

Вправа 5.Застосування бібліотерапії. Прочитайте вірш, прозовий уривок. Обговоріть, які почуття викликає прочитане.

Вправа 6. Використання музики в поєднанні з зоровими образами. Перегляньте слайдову програму, яка супроводжується музичним фо­ном. Опишіть свій стан. Відзначте ті музичні фрагменти й зорові образи, які стимулюють у вас приплив сил, викликають готовність до дії або, навпаки, діють заспокійливо, розслаблюють.

Вправа7. Дія в передбачуваних обставинах. Одним із важливих елементів психологічного налаштовування вчителя є використання магіч­ного «якби». Ю. Львова зазначає, що «якби» створює внутрішній духов­ний рух, який органічно виявляється у зовнішньому вигляді вчителя, в його міміці, жестах, погляді, в прихильності до учнів. Побувавши в уяв­ному світі, вчитель переносить почуття, що виникли, в реальність, почи­нає працювати з натхненням.

Використовуючи засіб «якби», продемонструйте один із варіантів вітання з учнями:

а) ви вперше увійшли в цей клас;

б) ви — класний керівник у цьому класі впродовж тривалого часу;

в) ви засмучені вчинком учнів, до яких прийшли;

г) ви пишаєтесь успіхами учнів у навчанні;

д) ви маєте повідомити неприємну новину;
ж) ви маєте повідомити приємну новину.

Проаналізуйте, на що у вашому досвіді можна спертися для створен­ня передбачуваної ситуації «якби». Визначте причину можливих утруд­нень під час виконання цієї вправи.

4. Моделювання педагогічної ситуації: