Основні визначення і поняття. Людський капітал – це соціально-економічна категорія, похідна від категорій «робоча сила», «трудові ресурси»

Людський капітал – це соціально-економічна категорія, похідна від категорій «робоча сила», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «людський фактор». Людський капітал може розглядатись як сукупність належних працівникові природних здібностей (здоров’я, творчої схильності тощо), а також самостійно нагромаджених (набутих в результаті досвіду) та розвинутих ним внаслідок освіти, професійної підготовки, оздоровлення.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку й навички роботи для певного виду діяльності. Від ефективності їх праці значною мірою залежать результати діяльності та конкурентоспроможність підприємства.

За статистичними даними [26], середньооблікова чисельність штатних працівників, зайнятих у будівництві, – понад 336 тис. осіб, що становить біля 3,2% від чисельності працівників, зайнятих в економіці України.

Персонал підприємства може розглядатися за різними класифікаційними ознаками (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Класифікація персоналу підприємства

Залежно від виконуваних функцій весь персонал поділяється на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що обумовлюють ступінь підготовленості робітника до виконання професійних функцій певної складності.

Структура кадрів підприємства – це відносне (відсоткове) співвідношення окремих категорій кадрів у межах їх загальної чисельності.

Зміна структури кадрів будівельного підприємства відбувається під впливом таких факторів: науково-технічний прогрес (зростання рівня механізації та автоматизації виробництва, впровадження нових технологій тощо); зміна у структурі об’єктів будівництва; удосконалення структури управління будівництвом. Станом на початок 2012 р. працівники з повною вищою освітою становили 26%.

Економічні вимірники ефективності праці – це споріднені показники, а саме: продуктивність праці(виробіток) та трудомісткість праці (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Показники економічної ефективності праці

Продуктивність праці (виробіток) – це показник ефективності, плодотворностіпраці людини, її здатність створювати за одиницю часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік) певну кількість доброякісної продукції, не зашкоджуючи при цьому здоров’ю працівників та довкіллю[4].

Трудомісткість праці – це показник, що є зворотним до продуктивності праці, і показує, скільки праці (людино-годин, людино-років) слід витратити на виробництво одиниці будівельної продукції:

В_р = Q_р / Ч_о,

де В_р – річний виробіток;

Q_р – річний обсяг будівельно-монтажних робіт у вартісному або натуральному вимірі;

Ч_о – середньооблікова чисельність працюючих.

За статистичними даними [26] у 2011 р рівень продуктивності праці у будівництві України складав 266,4 тис. грн на 1 робітника, що становить 16% від рівня цього показника у США і 30% від рівня країн Євросоюзу.

З економічної точки зору значення зростання продуктивності праці полягає в умовному вивільненні робітників при виконанні того самого обсягу робіт (у скороченні їх потреби), або у здатності з тією ж самою кількістю працюючих виконати більший (додатковий) обсяг робіт.

Приклад (задача). Річний обсяг будівельно-монтажних робіт підприємства становить 26 000 тис. грн. Чисельність працюючих – 100 осіб. У наступному році очікується зростання продуктивності праці на 10%. Знайти: 1) Скільки можна вивільнити працівників (скорочення потреби у працівниках) при виконанні того самого обсягу робіт? 2) Який додатковий обсяг робіт може бути виконаний за умови збереження чисельності працюючих?

Розв’язання задачі.

Продуктивність праці у звітному році:

26000 / 100 = 260 тис. грн на 1 людину за рік.

Продуктивність праці у наступному році:

260 * 1,1 = 286 тис. грн.

Потреба у працівниках за умов збільшення продуктивності праці:

26000 / 286 = 90,91 людино-років.

Скорочення потреби у працівниках: 100 – 90,91 = 9,09 людино-років.

У разі збереження чисельності працюючих додатково може бути виконаний обсяг робіт:

9,09 * 286 = 2600 тис. грн. Сукупний обсяг робіт становитиме 26000 + 2600 = 28600 тис. грн, тобто на 10% вищий, ніж у попередньому році.

Світова економіка знає чотири великих поштовхи щодо зростання продуктивності праці у матеріальному виробництві, і зокрема, у будівельній галузі:

– впровадження машин, механізація праці (19 сторіччя);

– наукова організація праці (поточне будівництво, сітьові моделі, нормування праці, оптимізація календарного планування робіт, тощо) – початок 20 сторіччя;

– запровадження в управління виробництвом сучасних інформаційних технологій.

– перехід від поняття «робоча сила» до поняття «людський капітал».

Виходячи з досвіду економічно розвинених країн, зокрема Японії, якщо резерви суто організаційно-технічних чинників зростання ПП (рівень механізації, організації праці) вже майже вичерпані, то ефективність інвестування в людський капітал обмежень не має.