Особливості підготовки та ведення оборонного бою взимку 1 страница

247. Природні умови взимку суттєво впливають на організацію оборони і бойове застосування підрозділів.

Місцевість з великою кількістю боліт, озер, рік, висот та інших важкопрохідних ділянок, а в зимовий період і глибокий сніговий покрив сприяють створенню оборони меншими, ніж за звичайних умов, силами.

248. Оборона взимку організовується на більш широкому фронті, на доступних для наступу противника напрямках і будується окремими ротними і взводними опорними пунктами, які підготовляються до кругової оборони. Основні зусилля зосереджуються на утриманні доріг і прилеглих висот, населених пунктів, озерних дефіле, переправ через водні перешкоди та інших важливих об’єктів. Оборонні позиції потрібно вибирати на піднесених місцях.

Проміжки між ротними і взводними опорними пунктами можуть бути більшими, ніж за звичайних умов. У них улаштовуються різноманітні загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.

Під час організації оборони взимку командир батальйону (роти) додатково визначає: напрямки, найбільш доступні для дій противника, особливо диверсійно-розвідувальних груп, і способи їх знищення; заходи щодо утримання вузлів доріг, населених пунктів, висот й інших важливих об’єктів та забезпечення флангів і проміжків, підготовки ОВТ, а також засобів захисту від ЗМУ до роботи в умовах низьких температур, щодо обладнання укриттів для зігрівання особового складу і захисту його від переохолодження та обмороження; порядок розчищення фортифікаційних споруд, відновлення загороджень після сильних снігопадів, улаштування під час бездоріжжя водостоків у траншеях, укриттях і на вогневих позиціях.

З метою підтримання високої бойової готовності підрозділів командир батальйону (роти) повинен частіше перевіряти несення служби особовим складом під час заметілі й снігопаду.

249. Під час інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) береться до уваги глибина снігового покриву, глибина промерзання ґрунту, товщина і стан льоду на водних перешкодах. На скельному ґрунті і на болотистій місцевості фортифікаційні спорудження будуються насипного типу, при цьому використовують сніг, лід і камінь. Якщо сніговий покрив глибокий, траншеї і ходи сполучення обладнують зі снігу. Схили, спрямовані в бік противника, за наявності часу заливаються водою для обмерзання.

На підступах до оборони ділянки доріг у дефіле і важкопрохідних місцях, укриття перед переднім краєм оборони, які можуть бути використані противником, руйнуються або мінуються. Перед переднім краєм і в глибині оборони влаштовуються мінно-вибухові загородження, завали і перешкоди з валунів. Лід на ріках, озерах і в затоках на окремих ділянках готується до підриву.

Оманні споруди через легкість їх улаштування і важкість маскування дійсних окопів і укриттів набувають великого значення. З метою тактичного маскування озброєння і техніка фарбується білим кольором, а особовий склад використовує білі маскувальні халати.

250. Під час організації технічного і тилового забезпечення в батальйоні (роті) передбачається створення додаткових запасів ракет, боєприпасів, продовольства, палива та підтримання в постійній готовності до застосування в умовах низьких температур озброєння і техніки, уживають заходів щодо запобігання обмороженню. Підготовлюються в підрозділах пункти обігріву особового складу.

Медичний пункт батальйону розміщується в опалювальних приміщеннях або укриттях і забезпечується запасом палива, а також теплим одягом для поранених і хворих.

Особливості підготовки та ведення оборонного бою у лісі

251. Оборона в лісі будується окремими ротними і взводними опорними пунктами, які готуються до кругової оборони і перехоплюють дороги, просіки, а також дефіле між озерами і болотами. У проміжках між опорними пунктами постійно ведеться розвідка, влаштовуються загородження, організовуються вогневі засади і патрулювання.

Під час підготовки оборони в лісі командир батальйону (роти) зобов’язаний передбачити розташування БМП (БТР), танків на вогневих позиціях з таким розрахунком, щоб забезпечувався обстріл доріг, просік, узлісь і галявин; підготовку прихованих шляхів маневру бронегруп; заходи щодо боротьби з лісовими пожежами.

Передній край оборони вибирається перед узліссям або відноситься углибину. В останньому випадку на узліссі виставляється бойова охорона, а підрозділи проводять розчищення лісу для поліпшення умов спостереження і ведення вогню, не демаскуючи при цьому свої позицій.

Другий ешелон (резерв) розташовується в опорному пункті поблизу доріг і просік у готовності до проведення контратак або маневру на загрозливому напрямку.

Система вогню організується так, щоб усі дороги, просіки, проходи на заболочених ділянках, галявини і вирубки, по яких можливий підхід і наступ противника, були під фланговим і перехресним вогнем підрозділів, які обороняються. Виступи лісу використовуються для створення флангового і перехресного вогню. На напрямках можливого наступу противника готується зосереджений вогонь. Особливого значення набуває вміло організований вогонь мінометів.

Більша частина вогневих засобів додається ротам і взводам. Танки, гармати, гранатомети і ПТРК займають вогневі позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню уздовж доріг, просік, по галявинах і ділянках рідкого лісу. Їх вогневі позиції прикриваються механізованими підрозділами та інженерними загородженнями.

Частина стрільців, снайперів і кулеметників призначається для ведення вогню з дерев.

Засоби ППО розміщуються на галявинах, узліссях і вирубках лісу, з яких забезпечується виявлення та обстріл літаків і вертольотів противника. Стрільці-зенітники можуть також розташовуватися на площадках, обладнаних на деревах.

252. Розвідка в лісі ведеться усіма доступними способами.

Система спостереження повинна забезпечити огляд підступів до переднього краю оборони, для чого спостережні пости (спостерігачі) можуть розташовуватися на деревах або висуватися вперед.

253. Під час інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) на місцевості з високим рівнем ґрунтових вод окопи, укриття, траншеї та ходи сполучення влаштовуються напівнасипного або насипного типу. На ділянках, де немає потреби відривати ходи сполучення, шляхи руху в тил позначаються покажчиками або знаками на деревах.

Для прикриття встановлюються інженерні загородження з улаштуванням мінних полів, мінованих завалів, протитанкових бар’єрів, різноманітних дротяних загороджень.

Для підрозділів і їх вогневих засобів передусім проводиться розчищення смуг обзору і обстрілу, а потім готуються шляхи маневру. Передбачаються також протипожежні заходи.

254. Під час бою у лісі широко застосовуються дії невеликих підрозділів у вогневих засідках і вогонь усіх засобів з близьких дистанцій.

Контратаки проводяться невеликими підрозділами за заздалегідь вивченими і підготовленими напрямками вздовж доріг і просік.

Особливості підготовки та ведення оборонного бою вночі

255. Основним завданням підрозділів під час оборони вночі є відбиття раптової атаки противника. Для цього командир батальйону (роти) зобов’язаний: посилити бойову охорону, спостереження за противником і за інженерними загородженнями перед переднім краєм оборони та організувати підслуховування, а також виставити безпосередню охорону в усіх підрозділах (спостерігачів, парні патрулі); тримати більшу частину підрозділів і вогневих засобів, які займають опорні пункти на першій позиції, в постійній готовності до відкриття вогню і відбиття атак противника; готувати за світлої частини доби всі вогневі засоби, резерв і бронегрупу до дій вночі; підготувати вогневі засоби, які розташовані в глибині опорних пунктів, до зайняття тимчасових вогневих позицій на передньому краю; указати, по яких ділянках місцевості перед переднім краєм, у проміжках між підрозділами і на флангах підготувати додатковий вогонь і передбачити інші заходи щодо забезпечення проміжків між опорними пунктами, стиків і флангів; установити порядок освітлення місцевості перед переднім краєм своєї оборони, а також противника в ході бою; забезпечити підрозділи, які обороняються, трасуючими снарядами, патронами з трасуючими кулями та засобами освітлення місцевості. Якщо в районі оборони (опорному пункті) проводяться інженерні роботи, командир батальйону (роти) організовує охорону підрозділів, які працюють, та встановлює для них пункти збору на випадок відбиття раптового наступу противника.

На підставі вказівок старшого начальника під час організації світлового забезпечення командир батальйону (роти) повинен передбачити: світлові сигнали для взаємного впізнавання; цілевказівки і підтримки взаємодії; порядок освітлення цілей і об’єктів противника; порядок застосування приладів нічного бачення; порядок боротьби із засобами освітлення і приладами нічного бачення противника; добре видимі вночі орієнтири; розпізнавальні знаки свого особового складу і техніки; забезпечення підрозділів засобами освітлення місцевості і ведення прицільного вогню зі стрілецької зброї вночі.

256. З виявленням переходу противника в атаку по ньому відкривають вогонь підрозділи, які обороняються на позиції бойової охорони, а також артилерія, міномети і чергові вогневі засоби. Танки, БМП та артилерія ведуть вогонь прямим наведенням по окремих цілях, а також зосереджений вогонь по противнику, який атакує.

Атака противника відбивається з відстані, яка забезпечує ефективне ведення вогню з використанням приладів нічного бачення або при освітленні бойового порядку противника всіма наявними засобами світлового забезпечення, а з підходом противника до переднього краю оборони на 300 – 400 м і освітлювальними постами рот першого ешелону. Осліплення противника, який атакує, здійснюється за допомогою освітлювальних і димових снарядів (мін) і ракет.

Артилерія і міномети противника, які ведуть вогонь освітлювальними снарядами (мінами), а також його прожекторні установки знищуються в першу чергу.

Підрозділ ППО, а також механізовані і танкові підрозділи, які не зайняті боєм з наземним противником, відбивають нальоти його літаків і вертольотів та знищують освітлювальні авіаційні бомби і снаряди (міни).

257. У разі вклинення противника в оборону вживають заходів щодо недопущення його просування до флангів і в глибину. Батальйон (рота) зосередженим вогнем артилерії, фланговим вогнем танків, БМП і протитанкового підрозділу завдає ураження противнику, який вклинився, і зупиняє його просування. Контратака другого ешелону (резерву) проводиться вночі, у фланг і в тил противника за заздалегідь перевіреними напрямками. Під час переходу від нічних дій до денних підрозділи і вогневі засоби, які переміщені на ніч на тимчасові вогневі позиції, перед світанком за наказом командира батальйону (роти) приховано займають свої основні позиції.

Особливості підготовки та ведення оборонного бою

у степовій місцевості

258. Степова місцевість являє собою значну за площею рівнину, покриту трав’янистою рослинністю. Здебільшого така місцевість має властивості відкритої місцевості. Іноді степова місцевість пересічена глибокими ярами і балками.

Рівнинні форми рельєфу, слабо розвинена мережа доріг, незначна рослинність або повна її відсутність створюють особливості в підготовці та веденні оборонного бою батальйону (роти).

У степовій місцевості батальйон (рота) займає оборону на найбільш вірогідному напряму наступу противника. Батальйон (рота) може будувати оборону на більш широкому фронті в один ешелон з виділенням резерву, за умови добре організованої системи вогню з широким маневром резервом.

У степовій місцевості відсутні місцеві предмети, які могли б бути орієнтирами, і це ускладнює завдання командирам щодо цілевказівки.

Район оборони батальйону і опорні пункти рот підготовлюються для ведення кругової оборони.

Під час організації оборонного бою у степовій місцевості командир батальйону (роти), крім звичайних питань, повинен передбачити: ведення розвідки на більшу, ніж у звичайних умовах, глибину; ураження противника, що наступає, з граничних відстаней; встановлення в районі оборони (опорному пункті) добре видимих і стійких позначок для висування і переходу в контратаку резерву; на місцевості з відсутністю джерел води – забезпечити запас питної води в підрозділах.

259. Вогневе ураження противника, який наступає, розпочинається з максимальних дальностей. З підходом противника до переднього краю оборони вогонь усіх вогневих сил і засобів доводиться до максимального напруження. Під час спроби противника обійти район оборони (опорний пункт) з флангів командир здійснює маневр вогнем на цей напрямок. У разі вклинення противника в район оборони (опорний пункт) йому завдається ураження вогнем артилерії і мінометів, впертим утриманням опорних пунктів зупиняється наступ противника. За сприятливих умов противник, що вклинився, знищується рішучою контратакою резерву та відновлюється втрачене становище.

Розділ 5. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ

5.1. Загальні положення

260. Наступальний бій – вид загальновійськового бою, який проводиться з метою розгрому (знищення) противника та оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості.

Наступ повинен проводитися з повною напругою сил, у високому темпі, безупинно вдень і вночі, за будь-якої погоди, при тісній взаємодії підрозділів усіх родів військ, спеціальних військ та забезпечення.

Розгром противника та оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) досягається вмілим застосуванням усіх наявних сил і засобів, швидким використанням результатів ударів авіації, вогню артилерії та інших засобів ураження, своєчасним нарощуванням зусиль у глибину, широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і в тил противника, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам та забезпеченням їх у ході бою, а також умілим використанням місцевості для здійснення маневру з метою швидкого виходу на фланги та в тил противнику, проведенням рішучих атак, розчленовуванням його бойового порядку та розгрому по частинах.

261. Залежно від обстановки і поставлених завдань наступальний бій може вестися на противника, який обороняється, намагається вирішити свої завдання наступом (зустрічний бій) або відходить (переслідування).

Батальйон (рота) наступає у складі бригади (полку, батальйону) на противника, який поспішно перейшов до оборони, як правило, з ходу, а на противника, який займає підготовлену оборону, – з положення безпосереднього зіткнення з ним. Механізований (танковий) батальйон наступає на фронті до 2 км, а механізована (танкова) рота – до 1 км.

262. Механізований і танковий батальйони можуть наступати в першому ешелоні бригади (полку), складати її другий ешелон або загальновійськовий резерв, діяти як авангард, передовий (рейдовий, спеціальний, обхідний або розвідувальний) загін і морський десант.

Механізована і танкова роти можуть наступати в першому ешелоні батальйону, складати його другий ешелон або резерв, діяти в головній похідний заставі, в обхідному, спеціальному і розвідувальному загонах.

Механізований батальйон (рота), крім того, може діяти як ТакПД і складати основу штурмового загону (штурмової групи).

Механізований батальйон танкової бригади (полку) (танковий батальйон механізованої бригади, полку) на початку наступу може додаватися поротно танковим (механізованим) батальйонам першого ешелону. Під час розвитку наступу в глибині вони можуть виконувати завдання самостійно або у взаємодії з іншими батальйонами в повному складі.

Механізована рота, яка додана танковому батальйону, повзводно додається танковим ротам.

Танкова рота, яка додана механізованому батальйону, діє у повному складі, а під час наступу в місті, горах, лісі може повзводно додаватися механізованим ротам.

Мінометна (артилерійська) батарея, гранатометний та підрозділи ППО механізованого батальйону залишаються у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і діють у повному складі для підтримки підрозділів, що наступають, на напрямку зосередження основних зусиль батальйону. Іноді мінометна (артилерійська) батарея повзводно, а гранатометний та зенітний підрозділи по відділеннях додаються ротам першого ешелону.

Протитанковий підрозділ батальйону залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону (роти) і діє у повному складі.

263. Основні показники наступу батальйону (роти) визначаються метою, завданням, обстановкою, що конкретно склалася, а також складом, станом, можливостями, побудовою оборони противника та характеризуються глибиною бойового завдання, фронтом наступу, середнім темпом наступу і тривалістю виконання бойового завдання.

Глибина бойового завдання визначається з розрахунку забезпечення розгрому підрозділів противника на фронті наступу батальйону (роти).

Фронт наступу визначається з урахуванням бойового складу штатних і доданих підрозділів, їх можливостей та умов обстановки.

Орієнтований темп наступу під час наступу на завчасно підготовлену та розвинену в інженерному відношенні оборону противника може становити
1 – 1,5 км/год на середньо пересіченій місцевості, а під час наступу в межах позицій недостатньо розвинених в інженерному відношенні оборони – 1,5 – 2,5 км/год.

Тривалість виконання бойового завдання визначається глибиною бойового завдання і середнім темпом наступу.

264. Батальйону першого ешелону вказуються: найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону – найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону може полягати в розгромі противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу та оволодінні ними; подальше завдання – у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони та оволодінні першою позицією або вигідним рубежем для продовження наступу.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону батальйону може полягати у розгромі противника в опорному пункті взводу першого ешелону й оволодінні ним. Напрямок продовження наступу роти першого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону другого ешелону бригади (полку) під час введення його в бій може полягати в завершенні розгрому у взаємодії з батальйонами першого ешелону, бригадних (полкових) резервів противника та оволодінні їх рубежем або іншим рубежем, який забезпечує успішне ведення подальших дій.

Найближче завдання роти другого ешелону батальйону під час введення її в бій може полягати в завершенні розгрому противника у взаємодії з ротами першого ешелону батальйону, в опорних пунктах у глибині оборони противника та оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади, полку (батальйону).

265. Напрямок головного удару, як правило, вказується старшим командиром на всю глибину поставленого завдання. Він обирається в напрямку найбільш слабкої оборони противника, де можливе завдання удару у фланг і тил у поєднанні з наступом з фронту. В окремих випадках та під час дій із застосуванням високоточної зброї або інших потужних засобів ВУП головний удар може завдаватися в напрямку, де оборона противника сильно підготовлена. На напрямку головного удару утворюється і постійно підтримується триразова і більша перевага у силах і засобах над противником, за рахунок збільшення щільності своїх сил і засобів, ефективного ведення вогню та інших способів. На напрямку головного удару також передбачається використання більшої частини засобів вогневого ураження та застосовуються найбільш підготовлені й боєздатні підрозділи.

Напрямок головного удару в ході наступу може змінюватися залежно від успіху, який намічається у своїх підрозділів, сусідів, а також дій противника.

266. Бойовий порядок батальйону в наступі складається з: першого ешелону, другого ешелону, резерву, мінометної батареї, доданого артилерійського підрозділу, протитанкового взводу, гранатометного взводу, підрозділу технічного забезпечення і тилу батальйону. Бойовий порядок роти може включати перший ешелон, придану артилерійську батарею, протитанкове відділення.

Перший ешелон створюється більш сильним і призначається для розгрому противника, що протистоїть, виконання найближчого завдання і розвитку наступу в глибину. Він може складатися з двох-трьох рот із засобами підсилення. До складу першого ешелону включається і додана танкова (механізована) рота.

Другий ешелон призначається для нарощування зусиль і розвитку успіху першого ешелону, виконання сумісно з ним подальшого завдання і закріплення захоплених рубежів. Крім того, він може використовуватися для заміни рот першого ешелону в разі витрати ними боєздатності, для знищення противника, який залишився на флангах і в тилу першого ешелону, його диверсійно-розвідувальних груп, відбиття контратаки і вирішення інших завдань. До його складу виділяється до роти.

Резерв призначається для вирішення завдань, які виникають раптово у ході бою, а також тих, які покладаються на другий ешелон. До його складу може виділятися від взводу до роти.

Мінометна батарея є штатним підрозділом батальйону і призначена для знищення та подавлення вогневих засобів і живої сили противника, його ПУ, зруйнування фортифікаційних споруд, а також залучатися до освітлення, задимлення місцевості (цілей). Вона залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і використовується на напрямку головного удару; у деяких випадках може повзводно або в повному складі додаватися ротам або одній із рот першого ешелону.

Артилерійський дивізіон, доданий батальйону, призначений для знищення та подавлення засобів доставки ЗМУ, наземних елементів системи високоточної зброї противника, його артилерійських та мінометних батарей, живої сили, вогневих засобів, резервів, ПУ, а також для зруйнування фортифікаційних споруд. Вогневі підрозділи дивізіону можуть виділятися для знищення цілей вогнем прямою наводкою. Дивізіон може побатарейно додаватися ротам першого ешелону або підтримувати їх, при цьому одна з батарей залишається підручною у командира дивізіону для виконання в найкоротший термін завдань, які раптово виникають.

Артилерійська батарея, що додана роті, призначається для знищення живої сили, вогневих засобів, які перешкоджають її просуванню.

Протитанковий взвод (доданий протитанковий підрозділ, протитанкове відділення механізованої роти) призначений для боротьби з танками та іншими броньованими машинами противника, прикриття висування та розгортання рот першого ешелону, введеня в бій другого ешелону (резерву) та відбиття контратак противника. Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у відкритих або закритих фортифікаційних спорудах, а в окремих випадках і бойових вертольотів, які діють на малих висотах. Протитанковий взвод та доданий протитанковий підрозділ залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону. У деяких випадках протитанковий взвод може додаватися ротам першого ешелону.

Гранатометний взвод призначений для ураження живої сили і вогневих засобів противника. Він може бути в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, або повзводно додаватися ротам першого ешелону.

Підрозділ ППО, штатний або доданий батальйону, призначений для знищення повітряного противника на гранично малих і малих висотах. Він веде вогонь по повітряних цілях під час руху, з коротких зупинок, на плаву під час форсування водної перешкоди, також може залучатись для боротьби з наземними (надводними) цілями противника.

267. Для забезпечення дій батальйону (роти) у наступі можуть створюватися група розгородження (у роті – група розмінування).

Група розгородження батальйону призначена для пророблення проходів у зруйнуваннях на напрямках його висування, а також у мінних полях, встановлених засобами дистанційного мінування противника перед підрозділами, що наступають. До її складу включаються інженерні підрозділи, а за необхідності й загальновійськові підрозділи.

Група розмінування в роті призначається з підготовлених для цього відділень (екіпажів) і забезпечується комплектом розмінування та підривними зарядами.

268. Наступ з ходу на противника, який обороняється, здійснюється з вихідного району, що призначається на віддаленні 20 – 40 км від переднього краю оборони противника.

У вихідному районі батальйон розташовується із засобами підсилення відповідно до розташування на місці.

Розгортання батальйону (роти) у бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону (роті) призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Вихідний рубіж (пункт) призначається для своєчасного початку висування батальйону із вихідного району. Його віддалення повинно забезпечувати витягування колони батальйону з засобами підсилення і початок руху з заданою швидкістю та становить 5 – 10 км.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається, якщо можливо, за складками місцевості за 2 – 3 км від переднього краю оборони противника, рубіж розгортання у ротні колони – за 4 – 6 км.

Місця посадки механізованих підрозділів десантом на танки вибираються на віддаленні 2 – 4 км від переднього краю оборони противника на місцевості, що забезпечує приховану і швидку посадку.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб забезпечити приховане висування до нього танкових і механізованих підрозділів, ведення дійсного вогню з основних видів зброї та безупинне, на максимальній швидкості, досягнення переднього краю оборони противника в установлений час (“Ч”). Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді й більше.

Рубіж спішування призначається якнайближче до переднього краю оборони противника в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може співпадати з рубежем переходу в атаку.

Для узгодження дій механізованих (танкових), артилерійських (мінометних) підрозділів, які ведуть вогонь із закритих вогневих позицій, а також гранатометних підрозділів призначається рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат). Безпечним віддаленням для механізованих підрозділів, які атакують у пішому порядку, вважається віддалення 400 м; на БМП (БТР) – 300 м; для танкових підрозділів – 200 м.

269. Штатні і додані артилерійські підрозділи батальйону, які залучаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати і танки, виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові підрозділи, а також гранатомети висуваються по розвіданому і обладнаному маршруту та займають заздалегідь підготовлені вогневі позиції вночі перед наступом, а коли це неможливо – з початком артилерійської підготовки атаки. Для цих засобів готуються одна-дві запасні вогневі позиції.

270. Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним батальйон (рота) починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку із вихідного положення, яке займається після необхідного перегрупування з положення оборони або зі зміною військ, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідне положення для наступу, а рота – вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідне положення призначається для завершення підготовки батальйону до наступу. Воно повинно забезпечувати приховане розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.

Механізованому батальйону першого ешелону вихідне положення призначається на напрямку його майбутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону, як правило, в межах другої позиції.

У вихідному положенні для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, взводу діючого в резерві, а іноді й танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, підрозділу ППО та вогневих засобів, які виділяються для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортання танкових підрозділів, командно-спостережні пункти.

Вихідна позиція механізованої роти складається з траншей, ходів сполучення, які прилягають до неї, вогневих позицій БМП (БТР) та позицій штатних і доданих роті вогневих засобів. У разі неможливості прихованого зайняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватися сумісно з взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці БМП (БТР) висуваються до своїх рот за танками.

Механізована рота першого ешелону розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися за умов, які забезпечують прихованість від спостереження і звукової розвідки противника на віддаленні 2 – 4 км від переднього краю його оборони. Ці позиції завчасно обладнуються екіпажами танків і інженерними підрозділами. Від позицій здійснюється розвідка та визначення шляхів руху танків в атаку. З положення оборони танкові підрозділи можуть починати наступ безпосередньо з займаних ними опорних пунктів.