ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СЗЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ

4.1 Організація використання та охорони земель у межах агроландшафтної зони

Землі сільськогосподарського призначення при зонуванні території складають агроландшафтну групу земель.

У межах цієї групи за придатністю для вирощування різних с/г культур відносяться:

- землі орнопридатні,

- землі придатні для багаторічних насаджень,

- землі сіножатно-пасовищного використання.

Організація використання та охорони земель включає такі частини:

1. Організація орнопридатних земель, які поділяються на 3 еколого-технологічних групи:

1- рівнинні землі (до 1º), на які немає обмеежнь у використанні; (1-3) де обов’язків обробіток та посів поперек або під кутом до схилу;

2- 2-із слабо і середньо деградованими грунтами (3-5),

3- 3- схили (5-7), розміщують травопільні, грунтово-захисні сівозміни.

2. Організація кормових угідь – вони можуть бути розміщені на богарних, осушених та зрошуваних землях.

3. Така організація включає в себе:

- Закріплення угідь за фермами і групами тварин

- Організація пасовище або сіножатепасовищезмін

- Розміщення полів пасовище та сіножатепасовище змін

- Розміщення літніх таборів, скотопрогонів, джерел водопостачання

- Систематичне відновлення та підвищення продуктивності кормових угідь.

4. Розміщення і впорядкування територій багаторічних насаджень.

Розміри площ багаторічних насаджень, ягідників, виноградників рекомендується встановлювати відповідно до перспективного запланованого розвитку господарства. Ділянки під багаторічні насадження вибирають під час обстеження земель з обов’язковим використанням грунтових матеріалів.

Оскільки територія Ямпільського району рівнинна і значну її частину займають дернові опідзолені грунти, то більшу площу запроектовано під польову сівозміну. Також на території району спостерігаються лучні грунти, тому на них ми проектуємо кормову сівозміну.

Є два поліпшення природних кормових угідь: корінне і поверхневе.

Поверхневе поліпшенняполягає у вжитті культурно-технічних заходів без знищення дернини природного травостою. Поверхневе поліпшенняпроводиться на тих ділянках сінокосів і пасовищ, які за умов рельєфу, розміром і формою ділянок не придатні для корінного поліпшення, або не потребують його, оскільки мають добрий природний травостій, не зарослі чагарником, дрібноліссям і не вкриті купинами. На плані контури, які плануються для поверхневого поліпшення позначаються - ПП. Для сінокосів Ямпільського району я застосував саме поверхневе поліпшення.

Корінне поліпшення проводиться на ділянках малопродуктивних сінокосів і пасовищ з малоцінним і розрідженим травостоєм, на ділянках зарослих чагарником, вкритих купинами, але з високоякісними ґрунтами. За розміром, конфігурацією, рельєфом ці ділянки повинні бути придатними для механізованого обробітку, догляду та збору врожаю. На плані контури, які плануються для корінного поліпшення позначаються буквами червоного кольору - КП.

4.2 Перспективи розвитку використання земель середовище стабілізуючої еколого-ландшафтної зони

У межах Ямпільського району розташовані сінокоси заболочені площею 2411,07 га, які придатні для сінокосіння і потребують поверхневого поліпшення для покращення природного травостою. Значну частину району займають ліси (15896,28 га). Вони призначені для використання у лісовому господарстві, а також з рекреаційною та оздоровчою метою. Мною запроектовано ділянки для використання з рекреаційною метою (120,36 га).

Землі водного фонду на території Ямпільського району займають 462,59 га. Навколо річок і озер було запроектовано прибережно-захисні зони, а також у межах даних зон запроектовано сінокоси.

Таблиця 4.1 - Розміри прибережно-захисних смуг та об’єми проектних заходів

4.3 Управління урбанізованими територіями

Урбанізована зона представляє землі, призначені для забудови та розташування об’єктів галузей економік: землі житлової та громадської забудови, землі промисловості, транспорту, зв’язку енергетики та іншого призначення.

Для земель транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення проектуємо санітарно-захисні насадження-лісосмуги.

При використанні забудованих території необхідне дотримання екологічних вимог при проектуванні і будівництві об’єктів. Тому навколо господарських дворів ми створюємо санітарно-захисні зони.

Таблиця 4.2 - Розміри санітарно-захисних зон та об`єми природоохоронних проектних заходів

Продовження таблиці 4.2

За результатами робіт було складено експлікацію земель за проектом ( Додаток В.1).

4.4 Наукове та еколого-економічне обґрунтування розроблених заходів використання та охорони земельних ресурсів

Схеми землеустрою та техніко-економічного обґрунтування території є обов’язковими програмними документами з управління земельними ресурсами, використання й охорони земель, що є основою для організації нових землеволодінь або користувань, проведення моніторингу земельних угідь, реєстрації земель, перерозподілу земель між землевласниками при впровадженні ринку й іпотеки.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивність земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей.

Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

При розробці раціональної схеми землекористувань району вирішено питання:

1. Раціонального використання земель при формуванні сівозмін.

2. Розробки системи заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.

3. Відтворення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації та консервації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення, вторинного засолення, заболочування та інших видів деградації.

4. Створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем.

5. Формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань.

6. Розрахунок вартості розроблених заходів з управління територією та природоохоронних заходів.

Термін реалізації розроблених заходів залежить від поставлених завдань, але не може бути меншим ніж 10-15 років. В даному випадку термін реалізації – 15 років.

На основі розроблених заходів, для забезпечення повного і раціонального використання кожної ділянки земель, створення великих компактних і зручно розташованих масивів, проведено трансформацію угідь (Додаток В.2) [3].