Економічна ефективність оптимізації землекористування

За економічними законами економічну ефективність організації території землекористувань слід розглядати з позицій:

1. Внесення капіталовкладень на систему використання земель, її охорону та освоєння нових земель, створення оптимальних соціальних умов життя і діяльності людей, що проживають на певній території;

2. Отримання чистого додаткового прибутку, внаслідок господарської діяльності;

3. Визначення термінів окупності затрат.

Землевпорядкування є складовою частиною існуючої економічної системи і являє собою складний, багатогранний процес, що залежить від характеру виробничих відносин, форм власності на землю й інші засоби виробництва. З цього випливають наступні висновки:

- економічна ефективність землекористування повинна оцінюватися, виходячи із системи економічних і законів природи та відпо­відно вимагає системи оціночних показників землевпорядкування;

- при визначенні економічної ефективності різних типів землеко­ристування необхідно враховувати, з одного боку, колективні й особисті інтереси землекори-стувачів і землевласників, а з іншого боку - суспільні інтереси. Це вимагає використання як госпрозраху­нкового (комерційного), так і народногосподарського підходів;

- оскільки земля є елементом навколишнього природного середо­вища (біосфери), при економічній оцінці землевпорядкування, не­обхідно враховувати умови відтворення родючості ґрунтів і еколо­гічні характеристики території;

- при розрахунках показників ефективності важливо виділяти ефект землевпорядкування, зіставивши його з відповідними затратами, забезпечивши якісну однорідність і кількісну порівнянність показників;

- оскільки проекти землевпорядкування пов'язані зі здійсненням поліпшення використання землі, водогосподарським, виробничим і дорожнім будівництвом і т.п., необхідно враховувати інвестиційну ефективність заходів, які здійснюються в період до повного освоєн­ня проекту, затрат на формування (поповнення) основних і оборот­них коштів, та затрат, пов'язаних з компенсацією втрат і охороною довкілля;

- розриви в часі між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту від них вимагають порівняння ефекту і затрат, які не збігаються в часі, та особливого врахування часового аспекту ефективності землевпорядкування в умовах ринку.

Ефективність землекористування і ефективність землевпорядкування поділяються на екологічну, виробничо-економічну, інвестиційну і соціальну.

Екологічна ефективність пов'язана з необхідністю охорони; природи, відтворення і раціонального використання природних ресурсів; вона проявляється насамперед через вплив землевпорядних заходів на довкілля і характер викорис-тання землі. Тут першочергове значення мають екологічна стабільність території, рекультивація земель, їх захист від ерозії, здійснення природо- і землеохоронних заходів.

Виробничо-економічна (або просто економічна) ефективність обумовлена впливом організації території на організацію виробниц­тва і навпаки. Землевпорядні рішення повинні сприяти створенню оптимальних пропорцій виробництва, поліп-шенню умов господа­рювання, що позначається на результативних показниках діяльності підприємств.

Економічна ефективність полягає у забезпеченні раціонального поєднання праці, землі й інших засобів виробництва і вимірюється величиною прибутку підприємств.

Інвестиційна ефективність обумовлена інвестиційною привабли­вістю земле-користування, сукупністю інвестицій в земельні поліп­шення та охорону земель.

Соціальна ефективність землевпорядкування характеризується зміцненням земельних відносин, стабільністю прав землекористу­вачів і власників землі.

Розрізняють абсолютну і порівняльну економічну ефективність землеустрою.

Розрахунок абсолютної ефективності має на меті вибір найбільш доцільних напрямків і обсягів здійснення управлінських заходів в народногосподарському комплексі, його галузях і підприємствах. При оцінці порівняльної ефективності здійснюється вибір найкра­щого варіанту здійснення конкретного заходу.

На відміну від економічного обґрунтування економічна ефективність допускає не тільки вибір найкращого варіанту проектного заходу, але і його максимальний ефект стосовно базису оцінки (існуючого стану в порівнянні з нормативами і т.д.).

Вирізняють фактичну і розрахункову ефективність землеустрою. Визначення фактичної ефективності проводиться для перевірки віддачі здійснених затрат, налагодження систематичного контролю за освоєнням проекту в процесі авторського нагляду й в разі потреби коректування його. Розрахункова (проектна) ефектив-ність визнача­ється при складанні й обґрунтуванні землевпорядних схем і проек­тів, а також здійсненні окремих землевпорядних дій та за ходів.

Основним показником економічної ефективності організації території сільськогосподарських земель є збільшення виходу валової сільськогосподарської продукції, отримання додаткового чистого прибутку.

Валовий збір продукції визначається за формулою:

ВЗ = ПхУ_е, (3.1)

де П – площа, га,

У_е – урожайність, ц/га.

Загальна вартість продукції:

ВП = ВЗхЦ, грн. (3.2)

де ВЗ - валовий збір продукції, Ц- ціна 1 ц продукції (приймається за даними товарних бірж станом на поточний момент, 310 грн/ц для льону і 150 грн/ц для люцерни).

Економічний ефект проекту:

ЕФ = ВП_{після пр.}- ВП_{до пр.} (3.3)

де ВП_{до пр.} – вартість продукції до складання проекту,

ВП_{після пр} – вартість продукції після реалізації проекту [6].

Економічна ефективність проекту наведена в таблиці 4.2

За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що проект є економічно-вигідним, тому що дохід після реалізації проектних рішень складає 30544437 грн.

Також, варто зазначити, що даний проект несе також екологічну ефективність, адже рекомендації щодо вжиття заходів, спрямованих на охорону природи, відтворення та раціональне використання земельних ресурсів забезпечують екологічну стабільність території Ямпільського району.

Соціальна ефективність даного проекту полягає в тому, що після прийняття управлінських рішень якість життя населення значно покращиться, адже земельні ресурси будуть використовуватися раціонально і приноситимуть дохід.

Таблиця 4.2 – Економічна ефективність проекту