Методика підготовки наукової статті

Наукова стаття - один із основних видів публікацій. Це самостійна праця, що містить у собі певну кількість наукової інформації, добутої в результаті проведеного дослідження. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів НД, висвіт­лює конкретне окреме питання за темою НД, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах жур­налів або збірниках у вигляді пам'ятки авторам.

Оптимальний обсяг наукової статті - 6 - 12 сторінок (0,5 - 0,7 друк. арк.).

Рукопис статті, як правило, має містити повну назву роботи, прізвище та ініціали автора(ів), анотацію, список використаної літератури.

Пишуть статтю згідно з планом, розробленим автором, вихо­дячи із результатів проведеного дослідження.

План статті, брошури, книги часто називають проспектом. Проспект містить у собі розширене описання питань, які мають бути висвітлені у певній статті. План та проспект пов'язані з питанням „архітектоніка", що є синонімом до слова „композиція". Архітектоніка - це структура праці, тобто склад її основних компонентів. Серед основних компонентів наукової праці розрізняють: назву, вступ, розділи, висновки (однак деякі вчені вважають, що текст статті не поділяється на розділи і підрозділи).

Умовно в тексті статті можна виділити такі структурні елементи:

Вступ - постановка наукової проблеми, її актуальність, зв'язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (1 абзац або 5-10 рядків). Вступ є свого роду входженням у тему статті.

Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які спирається автор; сучасні погляди на проблему; труднощі у розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної проблеми, котрим присвячена стаття (0,5 - 2 сторінки машинописного тексту через два інтервали).

Формулювання мети статті (постановка завдання) - ви­словлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відріз­няється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (1 абзац, або 5-10 рядків).

Виклад змісту власного дослідження - основна частина статті. У ній висвітлюються основні положення і результати НД, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв'язки, тенденції, програма експерименту, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок).

Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок з теми (1/3 сторінки).

Відповідно до постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. №705/1 наукові статті зараховуються як фахові за наявності таких необхідних елементів:

1) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

2) аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатко­вано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

3) формулювання цілей статті (постановка завдання);

4) виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрун­туванням отриманих наукових результатів;

5) висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напряму.

Жанр наукової статті вимагає дотримання певних правил:

Ø у правому верхньому куті розміщуються прізвище та ініціа­ли автора; за необхідності вказуються відомості, що допов­нюють дані про автора;

Ø назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще —до п'яти);

Ø ініціали ставлять перед прізвищем;

Ø варто уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

Ø недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;

Ø не потрібно перевантажувати текст цифрами 1, 2 та ін. у переліках тих чи інших думок, положень; перелік елементів, позицій варто починати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою;

Рукопис статті підписується автором(ами) і подається до редакції у двох примірниках. За необхідністю до неї додається дискета.

Особливо цінними є статті, опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Обов'язковою вимогою до наукових публікацій аспіранта (здобувача) є відображення в них основних наукових результатів дисертації, а також наявність в одному випуску (номері) журналу (або іншого друкованого видання) не більше однієї статті здобувача за темою дисертації.

Статті, опубліковані до появи відповідних Переліків ВАК України, вважаються лише такими, що додатково відображають наукові результати.