Вимоги до оформлення складових елементів кваліфікаційних робіт

У професійній підготовці спеціаліста будь-якого профілю знач­ну роль відіграє написання кваліфікаційної роботи. Відповідно до діючих нормативно-правових актів, що регулюють організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах кваліфікаційними роботами є дипломна і магістерська роботи.

Дипломна робота - це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання студента у вищому закладі освіти.

Дипломна робота - це самостійна творча робота, яка носить технологічно-економічний характер, відбиває рівень теоретичних знань і практичних навичок випускника, його здатність до професійної діяльності як фахівця.

Метою дипломної роботи є систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних умінь зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих, економічних та інших завдань. Успішний захист дипломної роботи є підставою для присвоєння випускнику Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) кваліфікації відповідно до чинного «Переліку кваліфікацій», розробленого Міністерством освіти і науки України та видання йому державного документа про вищу освіту.

Дипломна робота має свою специфіку щодо структури, методики написання та оформлення. Незалежно від обраної теми структура дипломної роботи повнинна бути такою:

1. Титульна сторінка.

2. Завдання до дипломної роботи.

3. Анотація або реферат.

4. Зміст.

5. Вступ.

6. Основна частина (з декількома підрозділами).

7. Висновки.

8. Список використаних джерел.

9. Додатки.

Титульна сторінкадипломної роботи містить найменування міністерства, вищого навчального закладу, назву факультету і кафедри, тему роботи, прізвище, ім’я, по батькові автора, спеціальність, з якої виконана робота, науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника, рецензента, місто і рік виконання.

Анотація або реферат містить інформацію про обсяг роботи, кількість ілюстрацій і таблиць, кількість використаних джерел. Крім того в рефераті зазначають перелік ключових слів, який повинен характеризувати зміст дослідження. Перелік повинен включати від 5 до 15 ключових слів, надрукованих в рядок, через кому. Текс реферату повинен відображати: об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження, отримані результати та їх новизну, ступінь впровадження, рекомендації по впровадженню роботи, ефективність, галузь використання.

Зміст містить найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів із вказуванням сторінок, на яких починається викладення матеріалів розділів (підрозділів, пунктів).

Вступ роботи містить оцінку сучасного стану вирішуваної наукової проблеми, обґрунтування та вихідні данні для розробки теми, обґрунтування необхідності виконання роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість, визначаються об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи.

Основна частина повинна включати вибір напрямку дослідження, теоретичні та експериментальні дослідження, узагальнення та оцінку результатів дослідження. В основній частині, поділеній на окремі розділи (3-4 розділи), викладають зміст теми дослідження. В кожному розділі повинна бути завершеність змісту, головна ідея, а також тези підтверджені фактами, думками різних авторів, результатами анкетування, експерименту, аналітичних даних практичного досвіду. Думки мають бути пов'язані між собою логічно, увесь текст має бути підпорядкований одній головній ідеї. Кожний висновок повинен логічно підкріпляти попередній, один доказ випливати з іншого. Інакше текст втратить свою єдність. До кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, а по закінченні роботи - формулюються загальні висновки до всієї роботи в цілому.

Логічним завершенням дипломної роботи є висновки. Головна їх мета - підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У вис­новках слід зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми, а також конк­ретні рекомендації щодо їх усунення.

Список використаних джерел повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою (законодавчі акти, нормативні документи, навчальні посібники, підручники, статті і т.д.). Укладаючи його необхідно дотримуватись вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис потрібно починати з нового рядка, літературу необхідно розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дипломної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,Є,Ї,О,Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б тощо.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття дипломної роботи:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи і акти випробувань, розрахунки економічного ефекту;

- первинні документи, облікові регістри та звітність господарюючих суб’єктів;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- інструкції та методики, розроблені в процесі виконання роботи.

Літературне оформлення дипломної роботи є важли­вим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зва­жає комісія при оцінюванні під час захисту. Передусім звертається увага на змістовний аспект викладу матеріалу (логічність і по­слідовність, повнота і репрезентативність, тобто широта використан­ня наукових джерел, загальна грамотність та відповідність стандар­там і прийнятим правилам), а також на текст роботи, список літера­тури і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Дипломна робота друкується на комп’ютері з одного аркуша білого паперу формату А4, дотримуючись таких вимог:

шрифт - Times New Roman;

розмір шрифту -14;

міжрядковий інтервал 1,5;

поля: верхнє і нижнє – по 20 мм, ліве – 30 мм, праве 15 мм;

Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Не допускається виділяти жирним чи курсивом текст роботи, назви таблиць та ілюстрацій.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ» і т.д. друкуються з нової сторінки великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не ставлять.

Такі структурні частини роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера. Номер розділу позначають арабською цифрою після слова «РОЗДІЛ» без крапки, а після цього з нового рядка друкують назву розділу. Підрозділи нумеруються в межах розділу: «1.2.», причому крапка проставляється і між цифрами і після останньої, а далі в тому ж рядку подається назва підрозділу.

Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магі­стри.

Магістерська робота — це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою пуб­лічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основ­не завдання її автора — продемонструвати рівень своєї наукової ква­ліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати кон­кретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрі­шню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона є новим по суті і досить специфічним видом кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий харак­тер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншо­го - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних дже­рел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають ба­гато спільного з дипломною роботою студента і кандидатською ди­сертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки науко­вої праці.

Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідної і науково-пе­дагогічної діяльності, що логічно завершується вступом до аспіран­тури і підготовкою кандидатської дисертації, магістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого ґатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише академічний ступінь, який підтвер­джує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-початківцю.

Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисер­тації.

На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня канди­дата і доктора наук, що є науково-дослідними працями, магістерсь­ка робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як нав­чально-дослідна праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (зав­дання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином ве­сти науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати за­гальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр має вміти:

Ø формулювати мету і завдання дослідження;

Ø складати план дослідження;

Ø вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інфор­маційних технологій;

Ø використовувати сучасні методи наукового дослідження, мо­дифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із завдань конкретного дослідження;

Ø обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

Ø оформляти результати досліджень відповідно до сучасних ви­мог, у вигляді звітів, рефератів, статей.

Отже, молодому науковця, яким є студент вищого навчального закладу, необхідно володіти технологією написання дипломних, магістерських робіт, володіти методологією наукових досліджень з метою ефективного використання набутих теоретичних знань та вмінь у майбутній професійній діяльності.