Тема 6. Результати наукових досліджень та підготовка виступів за їх

результатами

Лекція 9

План

1. Впровадження результатів закінчених наукових досліджень

2. Ефективність наукових досліджень та її критерії

3. Методика підготовки наукової статті

4. Методика підготовки доповіді за результатами наукової роботи.

1. Впровадження результатів закінчених наукових досліджень

Завершальною формою реалізації результатів НДР з конкретної економіки є створення наукової продукції прикладного характеру, необхідної для розвитку народного господарства в умовах переходу економіки на ринкові відносини, які й формують соціальну потребу в новітніх досягненнях науки, оскільки вони відкривають шляхи до збільшення продуктивності і визчають нові сфери для застосування людської праці. Такою продукцією є теоретичні і науково-методологічні положення, методики, науково-практичні рекомендації, створені в результаті виконання НДР.

Результати НДР стають науковою продукцією тоді, коли їх починають застосовувати на практиці, впроваджують у виробництво.

Впровадження результатів дослідження розрізняють за двома ознаками:

1) формою матеріального втілення (навчальні посібники, прог­рами, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);

2) робочою функцією упорядкування результатів (організація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).

Поняття "впровадження наукових досліджень" наповнюється новим змістом і набуває сенсу освоєння і використання резуль­татів досліджень.

Впровадження- це передача на виробництво або на вико­ристання наукової продукції, що забезпечує техніко-економічний ефект.

Процес впровадження складається з двох етапів: дослідно-виробничого впровадження і серійного виробництва.

Як би ретельно не проводилися дослідження у науково-дослі­дних організаціях, вони не можуть всебічно врахувати різні, час­то випадкові чинники, що діють в умовах виробництва. Тому нау­кова розробка на першому етапі впровадження вимагає досвідче­ної перевірки у виробничих умовах.

Так, нові конструкції машин, будинків, споруджень повинні бути попередньо виготовлені і випробувані на полігонах чи заводах-виробниках.

Нові матеріали, крім ретельних лабораторних іспитів у виробничих умовах, застосовують для виготовлення конструкцій на дослідних ділянках.

Технологічні процеси підлягають дослідній перевірці на виробничих підприємствах. Для цього часом необхідне пере­устаткування традиційних технологічних ліній з додаванням но­вого обладнання. Якщо в результаті виконання НДР пропо­нується нова машина чи механізм, яке-небудь устаткування, то необхідно виготувати дослідний зразок.

Дослідні зразки конструкцій, матеріалів, машин ретельно ви­вчають у виробничих умовах (здійснюється натуральний експе­римент) у процесі різних багаторазових впливів механічних навантажень і природних чинників.

Тривалість таких випробувань (іспитів) установлюють спе­ціальними розрахунками.

На основі результатів дослідної виробничої перевірки оці­нюють техніко-економічну ефективність дослідних зразків. Особ­ливу увагу приділяють експлуатаційним показникам якості зраз­ків, надійності, довговічності, собівартості, експлуатаційним ви­тратам, технологічності виготовлення й експлуатації, можливості серійного виробництва, необхідності переустаткування виробни­чих підприємств.

Результати випробувань оформляють актом здавання-приймання завершеної НДР з теми, у складанні якої бере участь ко­місія із представників замовника і виконавця (за необхідністю може створюватися спеціальна комісія). В акті зазначають тер­міни виконання робіт, кошторисні і фактичні витрати, основні да­ні про виконавців, час початку і завершення робіт, апробацію до­бутих результатів (рецензування, експертна оцінка та ін.), патен­тування винаходів і відкриттів, якщо вони мали місце, дані про опублікування статей, рефератів, монографій з виконаної теми.

У постановній частині акта комісія зазначає, що НДР з теми завершена, приймається рішення щодо подальшого використання наукових результатів,, а також зазначається місце впровадження, термін і очікуваний економічний ефект.

У більшості випадків під час випробувань дослідних зразків основними критеріями є довговічність і висока якість.

Перший етап впровадження вимагає великих фінансових витрат, значної трудомісткості у виготовленні дослідних зразків, пов'язаний із тривалими виробничими випробуваннями, що часто вимагають доробок і переробок. На цьому етапі необхідна участь авторів у випробуванні дослідних зразків і розробці рекомендацій з їхнього вдосконалювання тощо. З метою прискорення впрова­дження результатів НДР організовуються міжвідомчі тимчасові колективи з розробників і працівників організацій для конст­руктивної, експериментальної доробки створених технічних но­вовведень.

Якщо на першому етапі випробовують зразок машини, що має народногосподарське значення, його разом із технічною доку­ментацією передають до спеціальної комісії на державні, між­відомчі чи відомчі приймальні випробування.

Випробування впроваджуваних об'єктів проводять для визна­чення відповідності об'єктів технічному завданню, вимогам стан­дартів і технічної документації, оцінки технічного рівня і визна­чення можливості поставки об'єкта на виробництво.

За результатами випробувань досліджуваний зразок впрова­джуваного об'єкта повинен бути дороблений, а технічна доку­ментація відкоригована.

Завершенням дослідно-конструкторських робіт вважається дослідно-промислове впровадження підприємством нової техно­логії; виготовлення дослідного зразка приладу чи устаткування, передача встановленої договором партії нових матеріалів чи документації заводом-виробником.

Державна система впровадження включає три рівні: держав­ний, галузевий, розробників і виробничих організацій.

На державному рівні розробляються законодавчі акти з використання результатів НДР і охорони прав творців нової техніки, технології, матеріалів тощо. На цьому ж рівні здійснюються експертиза і реєстрація відкриттів і винаходів як у нашій країні, так і за кордоном. Вирішуються питання продажу ліцензій і патентів закордонним підприємствам, хоч останнім часом право продажу ліцензій і патентів надано також і розробникам.

Керівництво всією роботою з формування, розміщення і контролю за виконанням державних замовлень з розвитку науки і техніки та впровадженням результатів дослідження здійснюється Департаментом науки і технологій.

Галузеві міністерства і відомства виконують функції плану­вальних і контролюючих органів. У структурі міністерств і ві­домств є технічні чи науково-технічні керівники, на яких покла­дена відповідальність за актуальність НДР, що фінансуються, терміни і масштаби впровадження, їхні результати. Вони орга­нізують і планують роботу галузевих НДІ, галузевих лабораторій, оргтехпідприємств і відділів.

Ефективний механізм впровадження закінчених НДР створю­ється і на рівні «розробник - виробниче підприємство». Організа­ційною формою такого механізму є відділи чи групи впрова­дження у розробників і відділи нової техніки у виробників. Ці підрозділи займаються конструкторською і технологічною до­робкою, організацією процесу впровадження, розрахунками економічної і соціальної ефективності впроваджуваних об'єктів. Дані підрозділи займаються впровадженням результатів НДР, виконуваних за завданням підприємств, трестів та інших підрозділів. Звичайно, це короткотермінові роботи з вирішення актуальних для даної організації науково-виробничих питань (удосконалювання конструкцій з урахуванням максимального використання місцевих матеріалів і засобів механізації, розробка нової технології тощо). У таких випадках закінчені НДР впроваджують самим підприємством. Науково-дослідна організація подає замовникові конкретну, придатну для впровадження технічну документацію (інструкції, вказівки, робочі креслення тощо), що розглядаються на технічних радах підприємства і після затвердження її головним інженером спрямовують для впровадження на виробництво.

Обсяги таких впроваджень визначає замовник. Після дослідно-виробничого випробування нові матеріали конструкції, технологію впроваджують у серійне виробництво як елемент нової техніки.

Для прискорення практичного використання результатів НДР розробники укладають з організаціями і підприємствами госпо­дарські договори на впровадження чи виконання науково-виробни­чих послуг, договори на передачу науково-технічних досягнень і надання допомоги у використанні запозиченого досвіду. Договір - це угода між окремими особами або організаціями, в якій визначені права та обов'язки учасників цієї процедури. Тобто він визначає відповідальність учасників угоди і юридично закріплює їх зобов'язання. Згідно з цими договорами розробники забезпечують авторський нагляд, участь у конструкторському і технологічному доробку. Порядок його здійснення встановлю­ється за домовленістю учасників договору.

Впровадження закінченого об'єкта оформлюється актом, де підтверджуються економічний і соціальний ефект за формами Держкомстату України. Впровадження результатів НДР закріп­люється наказом на підприємстві замовника. Якщо впровадження результатів НДР поширюється на галузь виробництва, то його закріплення здійснюється наказом відповідного міністерства чи відомства. Економічний ефект від впровадження результатів НДР відображається в статистичній звітності підприємства. Ефектив­ність від впровадження результатів досліджень може проявитися у розвитку теорії науки, вдосконаленні методів господарювання і у соціальному розвитку суспільства.

ВНЗ забезпечують впровадження результатів НДР і в навчальному процесі. Формами впровадження є:

1)включення результатів НДР у підручники, навчальні й на­вчально-методичні посібники, збірники задач, практикумів;

2)формування на основі результатів НДР нових і модернізація існуючих курсів лекцій;

3)розробка і виготовлення технічних засобів навчання, зразків машин, приладів, стендів, устаткування для навчальних лабораторій і майстерень, демонстраційного матеріалу для проведення лекцій і практичних занять;

4)розробка дипломних і курсових проектів з тематики науко- во-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт.

Отже, впровадження завершених НД являє собою передавання наукової продукції у практичне використання - у формі мате­ріального втілення (навчальні програми, навчальні посібники, ме­тодичні рекомендації, державні стандарти, алгоритми і про­грамні засоби, конструкція машин, приладів, виробничого обладнання тощо) і робочої функції впроваджуваних результа­тів (організація й управління навчальним процесом, виготовлення продукції, експлуатація будівель чи транспортних засобів тощо).

2. Ефективність наукових досліджень та її критерії

Одним із найважливіших критеріїв обґрунтування теми НД з конкретної економіки є його народногосподарська ефективність. Чим вища ефективність результатів НД, тим доцільніше його проводити, оскільки його актуальність і новизна є особливо важливими для вирішення практичних завдань конкретної економіки.

Ефективність науки включає високий рівень отриманих результатів, які суттєво впливають на розвиток природи, сус­пільства і людини. Критерієм ефективності економічної науки виступає підвищення продуктивності й економії всієї суспільної праці і ресурсів завдяки впровадженню досягнень науки в народне господарство.

Основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у прак­тику. Для прикладних досліджень найважливішим є їх практична актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів.

Ефективність НД економічного характеру виявляється вна­слідок взаємодії з такими факторами економічного зростання: інвестиціями, робочою силою, освітою, організацією інформа­ційних комунікацій та ін.

Наприклад, відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" одними з основних принципів державної інноваційної політики є:

5)створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціа­лу;

6)забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансо­во-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

7)здійснення заходів на підтримку міжнародної науково- технологічної кооперації, трансферу технологій та ін.

Реалізація цих принципів сприятиме формуванню такої моделі організації інноваційної діяльності, зокрема, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт в Україні, яка поєднає в собі елементи ринкової економіки із збереженням гнучких важелів державного регулювання цією найважливішою сферою життєдіяльності суспільства.

Сферу діяльності з утворення або зміни технічної, економічної або соціальної систем, а також розробку нової структури управ­ління або програми НДР розуміють як інвестиційний проект, змістом якого є заходи щодо проектування, будівництва, при­дбання технологій та обладнання, підготовку кадрів з метою отримання економічної вигоди. Завдяки НД інвестиційних проектів (можливостей) є визначення доцільності проекту та його реалізації, оцінка його економічної життєздатності. Після прове­дення всіх досліджень, які передують прийняттю інвестиційного рішення, складають відповідний документ (бізнес-план), який дає підставу інвесторові та підприємцеві не лише прийняти, а й зафіксувати, що і коли належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту.

Таким чином, оцінюючи ефективність НД, застосовують виражені показниками такі критерії:

1)народногосподарська значущість;

2)наукова значущість роботи;

3)кількість нових наукових засобів і запропонованих методів;

4)наявність експериментального підтвердження наукового ре­зультату;

5)обсяг наукової продукції та ін.

Важливим критерієм економічної ефективності результатів наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт (НДКР) у сфері виробництва й обслуговування є економія суспільних ви­трат, виражених приростом економічного ефекту на одиницю ко­рисної роботи.

Розрізняють такі види ефективності НДКР:

1. економічну;

2. науково-технічну;

3. соціальну.

Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному виробництві, сфері послуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки.

Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров'я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Названі види ефективності НДР взаємопов'язані і впливають один на одного.

В оцінці результатів НДКР, залежно від поставлених цілей, береться до уваги один з видів ефекту.

Ефект досліджень - сукупність добутих наукових, еконо­мічних і соціальних результатів. Результат зіставлення із витра­тами на його досягнення характеризує ефективність досліджень.

Методологія визначення економічного ефекту результатів НДКР, а також нового технічного обладнання, інвестиційних і ка­пітальних вкладень, оргтехзаходів має мати єдину основу - спіль­ні методи вимірювання результатів і витрат, облік факторів часу, критерій економічної ефективності і принципи її визна­чення.

За характером впливу на суспільний розвиток виділяють такі види ефекту:

Ø науково-технічний;

Ø економічний;

Ø соціальний.

Науково-технічний ефект визначається розширенням знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв'язків, законо­мірностей, відкриття законів, розробка нових матеріалів, облад­нання, технології.

Економічний ефект НДКР характеризується отриманням додаткових економічних результатів: зростання національного доходу, продуктивності праці, ресурсозбереження, економія витрат тощо.

Економічний ефект НДКР визначається зменшенням сукупних затрат на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджено завершені НД.

Фактичну річну економію сукупної праці (живої і неживої) у вартісному виразі називають річним економічним ефектом. Він може бути попереднім, очікуваним, фактичним і потенціальним.

Попередній економічний ефект визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в загальних показниках на очікуваний об'єкт впровадження.

Очікуваний економічний ефект визначається в процесі проведення НД на основі прогнозування термінів впровадження отриманих результатів у виробництво. Він розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від п'яти до десяти років від початку їх впровадження у виробництво.

Попередній і очікуваний економічні ефекти є певною мірою прогнозними. Це пояснюється тим, що НД використовуються протягом певного часу (3-5 років) і спочатку результати, які будуть отримані, точно визначити неможливо. Ці економічні ефекти розраховують і у виборі перспективних тем НД.

Фактичний ефект визначається після впровадження наукових результатів у виробництво і має конкретний характер. Розрахунок економічного ефекту ведеться за фактичними витратами на дослі­дження і впровадження з урахуванням економічних показників галузі, де ці результати впроваджено.

Потенціальний економічний ефект - це сума, визначена за загальними показниками на можливий обсяг впровадження. Цей ефект виступає як інформація і обґрунтування доцільності широкого впровадження результатів у виробництво. Ефектив­ність завершених НД оцінюється науковою значимістю, еконо­мічним результатом і соціальним ефектом.

Соціальний ефект – проявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров’я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Про ефективність будь-яких НД можна судити лише після їхнього впровадження, тобто тоді, коли вони починають давати віддачу для народного господарства.

Специфіка вищої школи, різнобічність і багатоаспектність форм роботи ставлять особливі вимоги до оцінки ефективності як її діяльності в цілому, так і НД.

Питання ускладнюється тим, що необхідно визначити не лише ефективність НДР, яка проводиться навчальними закладами, а й ефективність її впливу на навчальний процес, підвищення якості підготовки спеціалістів, зростання викладацької майстерності науково-педагогічного складу тощо.

Оцінюючи ефективність НДР, беруть до уваги весь комплекс робіт, пов'язаних з науковою діяльністю вищої школи: проведен­ня самих досліджень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідницьку і патентно-ліцензійну роботу, видавничу діяль­ність, НДРС та ін. Науковий потенціал ВНЗ відіграє суттєву роль в організації НД і в досягненні кінцевих результатів. Рівень наукового потенціалу ВНЗ багато в чому залежить не лише від наявної структури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріальної забезпеченості, а й від оптимальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки ВНЗ можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровадження, наприклад, у виробничу діяльність результатів завершених досліджень і когнітивна ефективність (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень.

Усе це розкриває науковий потенціал ВНЗ, який створюється в результаті його багатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки на вдосконалення навчального процесу і якість підготовки спеціалістів практично неможливо, але не враховувати цього позитивного явища також не можна.

Досвід і практика засвідчують, що розширення масштабів наукової роботи у ВНЗ сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управ­ління і технологій, швидше розв'язують економічні та соціальні проблеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде добру школу НДР, з великою користю для під­приємств зможе розвивати НД і впроваджувати їх у практичну професійну діяльність.

Специфіка проведення НД у ВНЗ проявляється не лише у тому, що для цього потрібні спеціально підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, а й у тому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефек­тивність наукової діяльності ВНЗ необхідно розглядати саме з " цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи - вдос­коналення підготовки висококваліфікованих спеціалістів для .народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності наукової діяльності ВНЗ, що за своїм зміс­том і головним призначенням багато в чому відрізняється від та­кого роду поняття щодо НДР, яка ведеться в науково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.

Ефективність НДР колективу, організації оцінюється такими показниками:

Ø кількістю впроваджених тем;

Ø кількістю отриманих авторських свідоцтв і патентів;

Ø кількістю проданих ліцензій або валютної виручки;

Ø економічною ефективністю від впровадження результатів НДР, яке визначається як відношення фактичної отриманої економії від реалізації розробок до середньорічних витрат на НДР, які розраховуються за даними поточного року і трьох попередніх;

Ø показником продуктивності праці, який визначається відно шенням корисної вартості НДР за рік до середньосписковою числа працівників основного та допоміжного персоналу.

Однак ефективність науки не варто зводити лише до впровадження і до отриманого ефекту. Ефективність науки - це значно більше. Це визнання держави в світі.

Отже, економічна ефективність НД в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцевими результатом виконаної роботи і зі­ставляється з отриманим результатом практичного впрова­дження. Таким чином, практично в будь-якій НДР водночас з ви­бором і обґрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності.