Короткий зміст
Клас Офіоглосопсиди, або Вужачкові - Ophioglossopsida
· Сучасні папороті. Схожі з аневрофітопсидами.
· Це невеликі, або середніх розмірів багаторічні рослини.
· Наземні, рідко епіфіти.
· Характерна диморфність листків.
· Рослини рівноспорові.
Клас Маратиопсиди – Marattiopsida
· Сучасні папороті. Відомі з карбону. Мають подібність до зигоптерідопсид.
· Це багаторічні рослини. Дрібні і дуже великі.
· Рівноспорові рослини.
Клас Поліподіопсиди – Polypodiopsida
Сучасні папороті
Відомо близько 10000 видiв. Близько 2/З сучасних папоротей живуть у тропiках, iншi зустрiчаються у помiрних областях i навiть у пустелях. Багаторічні або дуже рідко однорічні.
Поділяють на три підкласи:
· Підклас Поліподіїди – Polypodiidae
· Підклас Марсилеїди – Marsileidae
· Підклас Сальвініїди – Salviniidae
Підклас Поліподіїди – Polypodiidae
· Рівноспорові наземні папороті
· Спорангій виникає з однієї епідермальної клітини
· Спорангії зібрані у соруси або поодинокі
Підклас Марсилеїди – Marsileidae
· Різноспорові рослини з мікро- та макроспорангіями в одному спорокарпії.
· Майже всі марсилієві є рослинами вогких або заболочених ґрунтів, мілководь і рідше сухих ґрунтів.
Підклас Сальвініїди – Salviniidae
· Різноспорові водні, прибережні або болотяні рослини.
· Соруси мікро- і макроспорангіїв містяться в різних спорокарпіях.
· Заростки дуже редуковані.
Лекція 13. Відділ Голонасінні. Характеристика класів Насінні папороті – Lyginopteridopsida, Саговникові – Cycadopsida, Бенетитові – Bennettitopsida, Гнетові – Gnetopsida. План.
1. Загальна характеристика відділу і його сучасна класифікація
2. Клас Насінні папороті - Lyginopteridopsida
3. Клас Саговникові - Cycadopsida
4. Клас Бенетитові - Bennettitopsida
5. Клас Гнетові - Gnetopsida
Голонасінні на відміну від інших груп архегоніат характеризуються наявністю насінних зачатків, з яких утворюється насіння з зародком. Насінні зачатки – це видозмінені в процесі еволюції мегаспорангії, що розвиваються на мегаспорофілах відкрито. Звідси і назва цієї групи рослин – голонасінні. У голонасінних також відбувається зміна поколінь і ядерних фаз, але у них порівняно із папоротевидними статеве покоління дуже редуковане.
Голонасінні –досить давня група рослин, відома ще з палеозою. До них належать як сучасні, так і викопні, виключно деревні форми (дерева, кущі, ліани) з характерним моноподіальним типом галуження, вторинною деревиною з трахеїд, рід-ше з судин. Сучасні голонасінні поширені по всій земній кулі, але найбільша різноманітність їх спостерігається по пери-метру Тихого океану, в Австралії і на прилеглих островах.
Відділ Голонасінні поділяють на шість класів.
Відділ Голонасінні -Pinophyta
Клас Насінні папороті - Lyginopteridopsida
Клас Саговникові - Cycadopsida
Клас Бенетитові - Bennettitopsida
Клас Гнетові - Gnetopsida
Клас Гінкгові - Ginkgopsida
Клас Хвойні - Pinopsida
Підклас Кордаїти - Cordaitidae
Підклас Хвойні - Pinidae
Клас Насінні папороті – Lyginopteridopsida
Викопні рослини що жили в палеозої, починаючи з верхнього девону до інця тріасу. Максиму свого розвитку вони досягли в карбоні. Зовнішнім виглядом великих перистих листків і жилкуванням вони нагадували справжні папороті.
Клас Саговникові – Cycadopsida
Саговники відомі як у сучасні флорі так і у викопній. Особливого поширення саговники набули у мезозої, найбіль-ший їх розквіт порипадає на юрський період. У наші дні саговники збереглися у тропіках і субтропіках Південно-Східної Азії, Африки, Америки і Австралії. Всього відомо близько 100 видів.
Клас Бенетитові - Bennettitopsida
Це вимерла група мезозойських рослин, що жили з тріасу до крейди. Це була велика група рослин, поширених по всій земній кулі. Своїм зовнішнім виглядом вони схожі на саговників і насінні папороті. Вони мали тонкі та довгі стебла або товсті і короткі. В центрі стебла була добре розвинеа серцевина, часто із смоляними ходами. Деревина і луб були роз-винені слабо, але здатні до вторинного потовщення. Листки були пірчасті, схожі з листками саговників.
Клас Гнетові - Gnetopsida
Включає близько 70 видів. Види цього класу мають своєрідну будову, а також цікаві з точки зору їх поширення. Від всіх голонасінних вони відрізняються наявністю у вторинній деревині стебла справжніх судин, відсутністю смоляних хо-дів, утворенням покривом (інтегументом) насінного зачатка довгої мікропілярної трубки, що зовні ніби схожа зі стовпчи-ком маточки покритонасінних, наявністю схожого з оцвітиною покриву із лусок на жіночих та чоловічих шишках, відсут-ністю архегоніїв (крім ефедри), двосім’ядольним зародком. Усі ці риси будови зближують гнетові з покритонасінними. Тому їх часто називають сполучною ланкою між цими двома відділами. Але щодо морфогенезу окремих із цих рис, то тут багато спірного, ще не з’ясованого.
Поширення їх у природі характеризуються значним розривом ареалів його порядків.
Лекція 14. Відділ Голонасінні. Характеристика класу Хвойні – Pinopsida. План.
1. Клас Хвойні - Pinopsida
2. Походження Голонасінних та напрямки їх еволюції.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 1115;