Україна в міжнародних організаціях (ООН, Раді Європи, Європейському Союзі, ОБСЄ).

Україна в ООН.

Протягом своєї історії як незалежної держави Україна, яка посіла місце УРСР як держава-засновниця ООН, змушена була звертатись до цієї організації по допомогу неодноразово. Ці звернення були пов’язані насамперед з питанням щодо Криму (1992 р.) і Севастополя (1993 р.). З 1992 року ООН здійснював запропоновану генеральним секретарем Б.Бутросом-Галі програму докорінної реорганізації ООН, в основу якої було покладено принцип превентивної дипломатії, тобто миротворчих зусиль міжнародного співтовариства запобіганню кризам. Авторство цієї ідеї превентивної дипломатії належало міністру закордонних справ Швеції Маргарет Углас. Ідеї превентивних дій закладені і в ст. 7 Статуту ООН, яка присвячена питанню щодо дій у разі загрози миру, порушення миру, актів агресії.

Суть поняття «превентивна дипломатія» полягає у застосуванні будь-яких дій із запобігання виникненню, ескалації або поширенню конфліктів. Така дипломатія особливо ефективна під час потенційних конфліктів, тобто можливого зіткнення. Основною формою превентивної дипломатії є дипломатичний діалог – переконання, консультації, переговори. З метою вирішення конфлікту сторони можуть звернутися до Міжнародного Суду. Генеральна асамблея ООН щодо превентивної дипломатії у час, що розглядається, ухвалила кілька резолюцій (1992 р., 1993 р., 1994 р.), з яких витікає, що «примус до миру можливий, коли інші засоби вичерпані». Цим постулатом керувалась ООН саме тоді, коли надала право НАТО застосувати силу під час югославської кризи.

Україна взяла активну участь у миротворчий діяльності ООН і стала значним контрибутором військ до операцій з підтримки миру (ОПМ). У 1994 році Верховна Рада України прийняла рішення про збільшення контингенту України в силах ООН з 600 до 1200 чол. За розмірами внесків до бюджету ООН Україна посідає 11 місце; ставка внеску її з огляду на економічне становище знижена з 1,87 до 1,9% ВНП.

У недалекому минулому Україна заборгувала ООН 185 млн. дол. Ця цифра склалась унаслідок заборгованості колишнього СРСР, суму якої розділили між РФ, Україною й Білоруссю. Така висока сума боргу виникла через те, що СРСР подавав значно завищену суму доходу радянських громадян – 2200 дол. на особу в рік. Українська дипломатія наполегливо працювала над обмеженням внеску України і цього вдалося досягти, коли Україну було об’явлено країною з перехідною економікою, що обумовило й зменшення внесків. У результаті внесок України до ООН на душу населення склав 86 центів на рік.

У 2003 році президент Л.Кучма вручив Генеральному секретарю ООН Кофі Аннану розроблену на базі Декларації Тисячоліття аналітичну доповідь «Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна». Цей документ було виконано в руслі того, що 189 країн (включаючи Україну) зобов’язались досягти у своєму розвитку.

Україна в Раді Європи.

Про своє бажання приєднатися до Ради Європи Україна заявила 14 липня 1992 р., але відбулася ця подія тільки 9 листопада 1995 р. Україна стала 37-м членом РЄ. Цим було виправлено історичну деформацію й Україна повернулася до європейського напрямку свого розвитку, з якого її було вилучено більше трьох століть тому. Для Європи ж це означало нову політичну ситуацію, зважаючи на розміри України, кількість населення та економічний і геополітичний потенціал. З усіма європейськими сусідами Україна уклала договори, в яких було закріплено відсутність територіальних претензій до нашої держави. Зросли також обсяги й якість стосунків з країнами інших регіонів – Азії, Близького Сходу, Америки. З появою незалежної України розпочався й новий етап у її стосунках зі світовою українською діаспорою. Важливе значення в консолідації українців, що проживають на різних континентах, відіграли І та ІІ Всесвітні форуми українців, які відбулися в 1992 та 1997 рр. у Києві.

Україна в ЄС.

У грудні 1991 року в м. Маастріхт (Нідерланди) були досягнуті домовленості щодо створення в Європі єдиного політичного й економічного простору під назвою Європейський Союз (ЄС). Договір про ЄС передбачав створення економічного, валютного і політичного союзів, вільного інформаційного простору. Були створені: Суд європейських співтовариств, виконавчий орган – Європейська комісія. Кожна країна-учасниця має в Брюсселі своє постійне представництво і пропорційно чисельності населення має кількість голосів для голосування у Раді Міністрів ЄС. Усього в Раді 76 голосів; для прийняття рішень необхідно набрати 23 голоси. Було створено Європарламент (518 депутатів), секретаріат якого розташований у Страсбурзі (Франція).

ЄС установив з Україною особливі відносини. Угода про співробітництво і партнерство між Україною й ЄС була підписана 14 червня 1994 р. й ратифікована всіма країнами-членами ЄС. У грудні 1996 р. ЄС ухвалив план дій «ЄС – Україна», який охоплював широкий спектр проблем: підтримку демократичних та економічних реформ, розвиток громадянського суспільства, торгового та економічного співробітництва, участі України в європейській архітектурі безпеки, регіонального співробітництва, реформу енергетичного сектора та ін. Торгівельно-економічні зв’язки України з країнами-членами ЄС розширювалися з року в рік, але, доки наша держава не стане членом ЄС, вона буде відчувати антидемпінгові обмеження щодо металевих та сталеливарних виробів, продукції текстильної промисловості тощо. У період, що розглядається, Україна робила значні законодавчі кроки з метою вступити в СОТ, що дало б їй змогу активно просунутися на шляху до ЄС.

Україна й ОБСЄ.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) виросла з Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), яка існувала з моменту підписання главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного Акту. На початку 1995 р. НБСЄ змінила свою назву на ОБСЄ. Організація має розгалужену сітку виконавчих органів. ОБСЄ працює дуже активно. Місія ОБСЄ мається в Україні, яка стала учасницею ОБСЄ 30 січня 1992 р., коли свій підпис під Гельсінкським Заключним Актом поставив президент Л.Кравчук. Україна бере активну участь у обговоренні актуальних питань безпеки і співробітництва, а також є активним учасником миротворчих місій ОБСЄ,