Використане як знаряддя злочину обладнання та інші предмети обстановки.

3. Знаряддя, що було відібране під час сутичок у працівників правоохоронних органів, пожежних, представників МНС (щити; гумові кийки; вогнепальна зброя; багри, ломи, лопати та ін.).

Пошук і фіксація знарядь вчинення масових заворушень в ході огляду місця події дозволяє висунути версії про ретельність підготовки знарядь, що підтверджує сплановану підготовку вчинення злочину та умисел учасників; про запланований спосіб злочину та ступінь організованості (форми співучасті) – злагодженість та послідовність використання знарядь; про напрямок пошуку в ході проведення обшуків особи чи її помешкання, автомобіля тощо (подібні знаряддя; матеріали та інструмент для виготовлення знарядь тощо); щодо характерних слідів використання знарядь, у тому числі в ході освідування підозрілої особи [розташування мозолів, синців від кастету, сліди запалювальної речовини (керосину, бензину, пороху) на руках та одязі]. Однорідність матеріалів і видів знарядь у різних учасників масових заворушень, зокрема, ще невстановлених, дозволяє організувати оперативно-розшукову роботу з виявлення цих знарядь та їх власників, тобто звузити коло підозрюваних. Вид та функціональне призначення знарядь допомагає більш повному з'ясуванню мети учасників масових заворушень (палка – ніж – "коктейль Молотова”) та мотивів організаторів.

Висунуті версії мають перевірятись в ході проведення слідчих дій, зокрема, обшуків, експертиз, допитів учасників масових заворушень, їх знайомих, родичів, свідків-очевидців, потерпілих і т. ін.

Серед типових різновидів об'єктів злочинного посягання можна виділити наступні:

– життя та здоров'я співробітників правоохоронних органів;

– життя та здоров'я сторонніх осіб (випадкові перехожі; особи, які чинили опір учасникам масових заворушень і захищали своє майно (приватні охоронці, власники (наприклад, у січні 2005 року під час масових заворушень у Франції, 61-річний громадянин тушив своє підпалено авто, був побитий учасниками масових заворушень і від отриманих тілесних ушкоджень помер); журналісти, що висвітлювали подію);

– будівлі і обстановка в середині приміщень (розбите скло; спалені двері (закидають "коктейль Молотова”); зламані меблі; знищення офісної техніки тощо);

– автотранспорт (підпалювання, перевертання, скидання з мостів та пошкодження у інший спосіб особистих авто; рейсових автобусів; спеціальних машин – швидкої допомоги, пожежних авто, авто ДАІ, спеціального автотранспорту для транспортування затриманих та ін.);

– об'єкти життєдіяльності та обладнання громадських місць (повалення стовпів електромережі (у тому числі для створення барикад); побиття вітрин магазинів, пошкодження світлофорів, дорожніх знаків, рекламних плакатів, знищення зелених насаджень, руйнування огорожі, обладнання парків, дитячих майданчиків і т. ін.

Пошук і фіксація об'єктів злочинного посягання, характеру та розміру завданої їм шкоди є обов'язковою для фіксації об'єктивної сторони вчинення масових заворушень (погромів, підпалів, знищення майна та ін.) і відбувається під час огляду місця події, проведення відповідних видів судових експертиз, огляду медичної документації потерпілих, допитів лікарів, рятувальників. Отримані відомості дозволяють висунути версії про причинно-наслідковий зв'язок шкоди, що настала із діями конкретних осіб-учасників масових заворушень; про час вчинення масових заворушень (спричиненої шкоди); про причинно-наслідковий зв'язок видів шкоди з використаними знаряддями і способом вчинення злочину; про коло свідків (можливих очевидців); за допомогою спеціалістів більш повно встановити слідову картину.

Способи масових заворушень знаходяться у межах двох форм вчинення цього злочину:

організації масових безпорядків та активної участі у вчиненні цього злочину.Підбурювання до вчинення масових безпорядків у Кримінальному кодексі визначено як окремий склад злочину, передбачений ст. 295 КК "Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку”. Так, наприклад, прокуратура Парижу у листопаді 2005 року почала розслідування за двома "блогами” (Інтернет-щоденниками), автори яких (16- та 18-річні підлітки з Гани) закликали молодь до участі у масових заворушеннях, спричинення шкоди людям та їх власності.

Організація масових заворушень полягає не просто у підбурюванні, а у формуванні у людей ідеологічної основи, стійкого переконання у необхідності порушення громадського порядку; виробленні плану злочинних дій та керівництві ними; підбиранні та організації підготовки учасників, обранні часу та місця, способу та знарядь вчинення масових заворушень; фінансуванні цієї акції і т. ін.

Активна участь у масових заворушеннях полягає у безпосередньому здійсненні їх учасниками дій наступними способами:

– насильство над особою;

– погроми;

– підпали;

– знищення майна;

– захоплення будівель та споруд;

– насильницьке виселенням громадян;

– опір представникам влади за допомогою зброї або інших предметів, що були використані як зброя.

Дослідження способу вчинення злочину дозволяє висувати версії щодо: кількості учасників злочину, ступеня їх підготовки (спонтанно або сплановано і підготовлено завчасно), причинно-наслідкового зв'язку із об'єктом посягання, шкодою (підпал, самовозгоряння) та виявленими на місці події слідами і знаряддями, ролі кожного учасника акції.