Управління конфліктами, змінами та стресами

Конфлікт –зіткнення сторін, думок, сил, або відсутність згоди між двома або більшою кількістю сторін, що можуть бути конкретними особами або групами.

Наслідки конфліктів можуть бути:

– функціональні – вести до підвищення ефективності організації;

– дисфункціональні – призводити до зниження особистого задоволення, групового співробітництва і ефективності організації.

Основні типи конфліктів;

– внутрішньо особовий;

– між особовий;

– між особою і групою;

– між груповий.

Причини конфліктів:

– розподіл ресурсів;

– взаємозалежність задач;

– різниця в цілях;

– різниця в уявленнях і цінностях;

– різниця в освіті, життєвому досвіді, манері поведінки;

– незадовільні комунікації.

Уникнути конфлікту можна таким чином:

– шляхом створення оптимальної атмосфери трудової діяльності людей;

– шляхом індивідуального підходу до кожної людини, врахування її особистих якостей.

Методи розв'язання конфліктів в організаціях можуть бути двох видів:

– структурні;

– міжособові.

Методики розв’язання структурних конфліктів:

- роз’яснення вимог до роботи;

- використання координаційних та інтеграційних механізмів;

- встановлення загальноорганізаційних комплексних цілей;

- використання системи винагород.

У випадку виникнення міжособових конфліктів потрібно мати уяву щодо причин їх виникнення.

Існує багато методів вирішення конфліктів. В деяких літературних джерелах наводять 5 методів вирішення конфліктів:

- ухилення;

- згладжування;

- примушення;

- компроміс;

- вирішення проблеми.

Всі підприємства безперервно змінюються і однією з найскладніших задач керівника є управління змінами.

Переміни – це зміна організаційної структури, продукції, технології, кадрів, повноважень, правил, стратегії тощо.

Переміни приводять до нововведеннь, які найчастіше спричиняють:

– оцінку і зміну цілей організації;

– зміну структури, тобто розподілу повноважень, відповідальності, поділу на відділи, служби, підрозділи, комітети тощо.

– зміну техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів;

– модифікацію (зміну) можливостей або поведінки працівників;

– зміна організації виробничо–господарської діяльності.

Світовий досвід показує, що для здійснення перемін доцільно залучити всіх працівників до управління. Грейнер визначає три способи розподілу влади між різними рівнями управління в організації:

1. Поділ повноважень.

2. Однобічні дії.

3. Делегування повноважень.

Дуже часто працівники опираються перемінам через такі причини, як:

– невизначеність ситуації, що склалася;

– відчуття можливих власних втрат при відході від традицій;

– переконання, що переміни не принесуть нічого доброго;

– очікування негативних наслідків.

– зміни сприймаються як загроза економічній безпеці;

– зміни викликають почуття невпевненості та незручності;

– зміни сприймаються як загроза статусу особи;

– зміна часто викликає зміну у взаємовідносинах.

Опір перемінам можна подолати за допомогою певних дій з боку менеджера, серед яких найбільш ефективні:

– відкрите обговорення ідей і заходів;

– залучення підлеглих до прийняття рішень;

– підтримка працівників;

– переговори для підтримки новинок;

– доручення особі, яка може найбільше опиратися перемінам (новинкам), провідної ролі в прийнятті рішень про нововедення;

– маневрування з метою отримання згоди на переміни;

– примушення через погрози, такі як: звільнення з роботи, припинення просування по службі, гальмування зростання заробітної плати тощо;

– створення механізму стимулювання працівників за нововведення.

Стрес – це явище, яке спричиняється великими або малими обсягами робіт, необхідністю співіснувати один з одним, конфліктом ролей, їхньою невизначеністю, винагородою, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.

Фактори, які зумовлюють стрес, можна поділити на дві групи;

• організаційні –відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікт ролей, або їхня невизначеність, нецікава робота.

• персональні –необхідність співіснування один з одним, смерть близької людини, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна квартири, поїздка у відпустку, невдале проведення свята, порушення звичок, уподобань, мрій тощо.

Український науковець біолог Анатолій Косенко зазначає, що стреси можуть викликатись дією позитивних і негативних чинників.

Виникнення стресу охоплює три етапи:

– поява початкової реакції у вигляді подиву, тривоги, невміння справитися із ситуацією;

– виникнення суперечок, непорозумінь;

– настання фази виснаження, втоми.

Негативний вплив стресу можна лікувати за допомогою самоуправління та застосування певних управлінських рішень.

Основні джерела [4, 9, 11]

Додаткові джерела [18, 20, 33, 36]

Запитання для самоперевірки:

1. Розкрити сутність трудового колективу.

2. Охарактеризувати ознаки, які властиві трудовому колективу.

3. Охарактеризувати стадії розвитку трудового колективу

4. Розкрити сутність морально–психологічного клімату трудового колективу.

5. Визначити фактори, що впливають на морально–психологічний клімат колективу.

6. Розкрити сутність конфлікту.

7. Дати загальну характеристику типам конфліктів.

8. Висвітлити причини конфліктів.

9. Охарактеризувати методи вирішення конфліктів.

10. Охарактеризувати наслідки конфліктів.

11. Висвітлити природу організаційних перемін.

12. Охарактеризувати способи подолання опору перемінам.

13. Складові елементи управління стресами.

14. Висвітлити способи усунення організаційних стресів.

15. Висвітлити зміст стресу та факторів, які його зумовлюють.

16. Під впливом яких почуттів формується стрес?