ИМПЕРАТОРСЬКИХ ФОРУМІВ

Соціальні умови.

Формування імператорських форумів від форуму Романум до форумів Цезаря і Траяна.

Зміна композиції форуму Траяна при Адріані.

Кінець І ст. до н.е. ознаменувався серйозними змінами в політичному житті Риму. Завойовницька зовнішня політика і внутрішні протиріччя між соціальними верствами суспільства - призводять до громадянських воєн.

Внутрідержавні конфлікти приводять до влади племінника Юлія Цезаря - Октавіана - і падіння республіканського ладу. Октавіан приймає ім'я Гай Юлій Цезар Октавіан Август і в 30 р. до н.е. проголошує себе імператором, а з 27 р. до н.е. юридичне закріплює свою владу. Проте спочатку до кінця III ст. ще зберігалась видимість республіканських традицій.

Цей період був вищою і останньою стадією розвитку рабовласницького ладу. Та вже на кінець II ст. спостерігається його занепад. Зосередження в одних руках цивільної і військової влади лише на деякий час зміцнило римське панування на величезній завойованій території.

Історики виділяють три умовних періоди:

Перший - час правління Августа і його наступників (27 р. до н.е. - 68 р.).

Другий період - кінець І і II ст., розвіток імперії при династії Флавиєв (70 – 96 рр.), Траяні (98-117 рр.), Адріані (117-138 рр.), Антоніні Пії (138-161 рр.) і Марку Аврелії (161-180 рр.).

Останній період - III - IV століття і до падіння Риму в 476 р. - характеризується занепадом держави і поступовим зниженням будівельної діяльності, хоча аж до початку IV ст. ще створюються грандіозні за розмірами і видатні архітектурні споруди при Северах (193-235 рр.), Діоклетіані (285-305 рр.). Та після того, як останній імператор Константан в 330 році переніс столицю в нове місто Константинополь - і особливо після розділення Імперії на Західну і Східну в 395 році - будівельна діяльність в Римі практично завмерла.

Соціальні та політичні зміни в імперії відображаються в характері образного ладу і композиційних прийомах архітектурних ансамблів. Цей процесс найбільш яскраво виявив себе в архітектурних перетвореннях форумів. Ці перетворення позначилися на просторовій композиції форумів: на відношенні забудови до природного ландшафту, внутрішнього простору форумів до зовнішніх заміських просторів. Вони відбились у характері членувань і динаміці, легкості чи важкості подолань самих внутрішніх просторів форумів.

Ранній етап розвитку форуму Романум відноситься ще до етруського періоду римської історії. Тоді це була долина, по якій йшла священна дорога (віа Сакра). Обмежували простір форуму схили Палатинського, Капітолійського та Есквілінського пагорбів. Капітолійський пагорб з прадавніми святилищами, як домінанта,завершував довгий простір форуму. Зміщення храму Юнони Капітолійської праворуч від композиційної вісі давало можливість легкого виходу зі стиснутого простору на широке Марсове поле і до Тібру. В просторі форуму мальовничо розмістилися храм Сатурна, де зберігалась міська казна, Курія, де засідав Сенат, палац царя, базиліки та храми (ріс. 112). Тут, на перетині зовнішніх і міських доріг було місце торгівлі та народних зібрань. Вільна композиція ще відбиває міфологічне мислення римлян, що сакралізує природу.

У період Республіки простір форуму дещо «дисциплінується» в дусі римського стоїцизму, що розглядав державу римлян як проявлення божого промислу. Трапецієвида форма площі фіксується двома досить великими базиліками, а на вході простір стискають храми Вести, Антоніна та Фаустіни, Кастора та Поллукса. Вихід до Марсового поля залишається вільним.

У кінці республіканського періоду в Римі починаються громадянські війни, за якими йде диктатура Сули, її змінює влада сенатської олігархії, а згодом - правління Цезаря. З'являється нова просторова метафора - метафора напруженого подолання простору; внутрішній і зовнішній простори (людське і космічне) стають антагоністами.

На реконструкцію Римського форуму вплинуло будівництво великої будівлі Табуларія (78 р. до н.е.) - на схилі Капітолійського пагорба, - що була споруджена у вигляді монументального масиву, складеного з туфових квадрів. Призначалася будівля - для зберігання архівів, але в містобудівному плані відігравала велику роль - замикала форум і створювала перехід з рівня форуму до вершини Капітолійського пагорба, де в цей час реконструювався храм Юпітера.

Табуларій був піднятий на 15-метровий масивний цокольний поверх (ріс. 116). Від нього до другого поверху, прикрашеного простим доричним аркадним ордером, йшла зв'язуюча галерея зі сходами. Контраст між поверхами надавав легкість і динамізм споруді.

Табуларій жорстко закрив форум Романум від мальовничих схилів пагорба. Базиліки Емілія та Юлія вносять геометричний лад у простір форуму, а храм Цезаря з південної сторони завершує забудову (ріс. 113-115).

Подальший процес становлення форумів демонструє форум збудований на честь Цезаря, який зі своїми легіонами приєднав до Риму значну частину Західної Європи і став першим єдиноправним володарем Риму, відкривши дорогу майбутнім імператорам. Його форум не має нюансів і регулярністю світлової побудови нагадує двори єгипетських храмів. Жорстку подовжню вісь цього форуму лаконічно завершує храм Венери. Просторова метафора форуму Цезаря - переможний наступ римських легіонів. Висунутий наперед портик храму дає глибоку тінь, що, «поглинаючи» пересічну людину, породжує містичне відчуття «божественного начала», пов'язаного з обожнюванням римських імператорів (рис. 116, 117).

До форуму Цезаря однією стороною прилягала ділянка форуму Августа,який був збудований за обітницею, даною імператором перед битвою при Філіппах в 42 р. до н.е., де він розбив війська вбивць Цезаря - Брута і Кассія.,

Форум Августа (рис. 118) - на відміну від форуму Цезаря, пов'язаного з табернами, - носив парадний характер. Головна вісь форуму Августа була перпендикулярна осі форуму Цезаря - і вхідні прорізи пов'язували обидва форуми. Головна вісь (115 м) закінчувалася біля храму Марса Ультора, де її перетинала поперечна вісь, початок і кінець якої великими півколами з прямими портиками підкреслювали велич піднятого на подіум (3,5 м) храму.

Прямі портики обрамляли бокові стіни форуму. В цілому - форум мав замкнутий характер, стіна його досягала біля Квіриналу 36 м, а загальний периметр близько 450 м.

Було створено напівміський і полуінтерьєрний простір, характерний для імператорського Риму. Екседри форуму Августа фланкировали храм і виділяли центр композиції. Це були своєрідні місця історії слави імперії, заповнені статуями полководців, героїв, споглядання яких повинне було викликати патріотичну гордість.

Військові і інженерні завоювання великих територій з різними народами створили передумови для зарозумілого відношення і до завойованих країн, і до природи. Римляни перестали дивитися на природу, як на щось священне, в яке потрібно ужитися архітектурою і якою повинно підкорятися.

Рим асимілював релігію і культуру завойованих країн і народів. В першу чергу він запозичував ідею придушення людини – гігантські масштаби архітектурних комплексів і жорсткі симетричні побудови, характерні для східних деспотій. Рим більше перейняв від еллінізму, чим від «золотого століття Еллади».

Рим перейняв чужу (грецьку) міфологію, але міфологію розсудливу і холодну. Грецька міфологія втратила свою теплоту і людяність, перетворилася на офіційні культи. Це внесло раціональність і холодність до римської архітектури, скульптури, живопису і поезії.

Робоча сила в результаті пунічних воєн перетворила Рим на паразитичне місто. Це єдиний приклад міста, яке нічого не виробляв – Рим годували провінції. У архітектурі стався великий переворот - римляни створили велику архітектуру, яка відповідала їх соціально-виробничій формації, використовуючи величезну масу некваліфікованої робочої сили. У будівництві з'явилася стандартизація і уніфікація архітектурних деталей.

Вихід Риму у великий світ, необхідність будівництва доріг, мостів і акведуків привело до високого рівня інженерного мистецтва, але і до зарозумілого відношення до природи – придушення природи архітектурою, до ідеї всевладдя над природою.

Кризовий стан Римської імперії на рубежі І і II ст. до н.е. відобразив форум Траяна. Переможні походи Траяна на схід призвели до "крайнього напруження військових і фінансових сил держави. Його наступник Адріан змушений був зовсім відмовитися від активної зовнішньої політики. Людей охоплює песимізм, заявляється потяг до екзальтованих східних культів, у яких «низи давали волю відчаю». Архітектура тонко відтворювала цей процес. Соціальне напруження поставало архітектурним напруженням: світлові контрасти у форумах досягають свого апофеозу. Найбільш значним - за масштабом, широтою розмаху і композиційною структурою - став форум імператора Траяна, створений в пам'ять його походів у Дакію (рис. 116).

Цей форум - за площею більший, ніж останні чотири разом взяті, - створювався між 112 і 117 роками в кілька етапів. Головна вісь форуму (більше 270 м) - паралельна осі форуму Цезаря, а площа частково врізалася в відріг Квірінала, частково - в територію старої торгової площі. Архітектором форуму був сирієць Аполлодор з Дамаска - один з видатних зодчих Імперії.

Перший етап створення форуму включав площу, оточену колонами з двома екседрами - півколами по поперечній осі, із базилікою Ульпія, поставленою поперек основної осі і також оформленої півколами. Таким чином, основна поздовжня вісь перетиналася двома поперечними, підкресленими півколами. На першому перетині осей - на форумі - була встановлена бронзова статуя Траяна, на другому - базиліка, за якою підносилася тріумфальна колона Траяна між бібліотеками.

Цей етап був завершений в 113 р. освяченням форуму. В 117 р. до ансамблю була додана вхідна тріумфальна арка, а храм «Генія Траяна», що завершував композицію форуму, був закінчений після смерті Траяна.

Форум Траяна - був найбільш видатною спорудою Аполлодора і основним центром життя столиці: тут зачитувалися укази, проводилися свята, пов'язані з прославленням імператора, роздача нагород і подачок.

Розташована упоперек величезна п'ятинефна базиліка Ульпія (рис. 119) (55x159 м), розміщена паралельно поперечній осі форуму на всю його ширину, мала монументальний фасад, виділений трьома портиками - двоколонними по краях і чотириколонним в центрі.

Стриманий фасад базиліки контрастував з пишністю інтер'єрів. Колони із сірого граніту висотою 10,65 м оточували середній неф, бокові нефи мали більш низькі колони зеленуватого кольору; поздовжня вісь храму закінчувалась екседрами. Базиліка була облицьована листами позолоченої бронзи і прикрашена величезною кількістю.

До базиліки - із задньої сторони - прилягали невеликі приміщення бібліотек у вигляді двоколонних антових храмів, між якими - на невеликому просторі двору - підносилась колона Траяна (рис. 121). Інтер'єри бібліотек були вирішені у двох рівнях - за рахунок балконів; стіни були оформлені нішами, де зберігались рукописи. Сходи вели як на балкон, так і на дах бібліотек, де, мабуть, були влаштовані тераси для огляду рельєфів.

Колона Траяна (рис. 122) продовжила італійську традицію створення колон на честь якихось подій або, знаменитих громадян. Так, якщо тріумфальні колони споруджувалися на честь морських перемог, то до них прибивалися носові частини ворожих кораблів (ростральні колони).

Колона Траяна, - що має висоту 38м, - була споруджена на честь підкорення Дакії. Вона мала вигляд близький до доричного ордера, її могутня база стояла на невеликому - простому по формі - п'єдесталі, що мав двері для підходу до внутрішніх гвинтових сходів, які вели до майданчика на капітелі. Фуст (тіло) колони діаметром 3,25 м складається з мармурових барабанів, прекрасно стикованих і покритих спіральною стрічкою рельєфів, що зображували сцени першого і другого походу Траяна в Дакію, загибель царя даків Децебала, в тому числі, зображення мосту через Дунай, збудованого Аполлодором. Колона завершувалася статуєю Траяна в тозі.

Форум Траяна було задумано в дусі ідеї «розкриття у світ», що значною мірою пов'язано з принципом стоїків (зокрема, Сенеки) про вивчення природи - як засіб наблизитись до пізнання тайн божественного провидіння.

Це розкриття архітектор поєднує з ідеєю життя, як напруженого подолання перешкод, яка прекрасно виражена імператором Марком Аврелієм (161-180 р.) - останнім великим філософом-стоїком. Він писав: «Час людського життя - мить; її сутність - вічний плин: відчуття неясне, будова всього тіла тлінна, душа - хитлива, доля - загадкова, слава - недостовірна... Життя - боротьба і мандрівка по чужині». «Розкриття» форуму у світ проводиться в кілька етапів і остаточно завершується у перистильному дворі з пам'ятною колоною. Перистиль спочатку розкривався на простір Марсова поля та далекі пагорби і грандіозна колона у фіналі співвідносилася з ними. Наступник імператора закрив цей вихід храмом і стіною. Це зробило катарсис біля колони Траяна значно напруженішим.

Суспільна криза Римської імперії відобразилась у композиції форуму Траяна. Хід крізь форум до кульмінації - колони, а згодом і храму Траяна, - наче спеціально утруднений, насичений перешкодами, які треба безперервно долати. До першої площі форуму людина потрапляє через затіснений простір, що розвивається у іншому напрямку. З залитої сонцем площі треба увійти до темної базиліки Ульпія, з рядами колон, що йдуть упоперек головному руху і ламають його напрямок. За цим йде пошук виходів з базиліки і новий затінений простір галереї. Звідси вперше у полі зору, дуже близько виникає нижня частина колони Траяна - домінанти комплексу.

Майже болісне стискання простору і темряви близьке тому що відбувається у Карнакському храмі в Єгипті. І таким же є напружено-містичний ефект «злету», коли за кілька кроків відкривається верхівка колони зі статуєю Траяна, яку видно у різкому ракурсі на тлі сліпучо сонячного неба. Відсутність горизонтального розкриття на природні форми Марсова поля переключає сприйняття простору у вертикальному напрямку, і через те робить його більш екзальтованим. Завершальним етапом композиції стало повернення до пройдєнного шляху.