ЛЕКЦІЯ № 5. ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

ПЛАН.

1. Загальні положення.

2. Експресивність фразеологічних одиниць і її відображення в лексикографії й перекладі.

3. Експресивне використання ФО через подвійну актуалізацію.

4. Переклад образних ФО.

5. Переклад ФО, позбавлених образної основи.

1. Загальні положення.

Фразеологія складає найжвавішу, яскраву й своєрідну частину словникового складу будь-якої мови. Фразеологія належить до різних функціональних стилів і має експресивну забарвленість. Навіть стилістично нейтральні фразеологізми відрізняються національною своєрідністю і здатні набувати експресивного значення в контексті. Ось чому є усі підстави вважати фразеологію одним з виразних засобів мови і розглядати її зі стилістичної точки зору.

Оскільки фразеологія виділяється своїми функціями у мові та мовленні, вона потребує особливого підходу в процесі перекладу. Певна річ, існують спеціальні фразеологічні словники (А.В.Куніна), але жоден не в змозі задовольнити усі потреби перекладача, коли він працює з текстом. До того ж, фразеологічні одиниці (ФО) мають тенденцію з’являтися й зникати в мові досить динамічно. Отже, головна трудність полягає в тому, що ані словник, ані довідник з перекладу не може передбачити усіх можливостей використання фразеологізма у контексті. Як зазначає провідний фразеолог А.В. Кунін, “фразеологічним одиницям, так само як і словам.., властива багатозначність і омонімія [Англ. фразеология, М., Высш. шк., 1970, с.25.].

У словнику Куніна для більшості фразеологізмів вказано декілька можливих перекладів, навіть якщо фразеологізм не є багатозначним. Наприклад, laugh on the other (чи wrong) side of one’s face (чи mouth) – плакать, огорчиться, опечалиться после веселья, от смеха перейти к слезам. Ці відповідники стилістично нейтральні.

Навпаки, у приведених прикладах з літератури даються, як правило, ‘‘обертональні’’ переклади:

They were made to laugh on the wrong side of their mouths by unforeseen occurence.

Но после этого неожиданного происшествия им уже было не до смеха.

Контекстуальне значення частіше буває експресивним, таким що викриває різні грані фразеологізма, більш виразним. Що називається фразеологізмом? За словами Куніна, ‘‘фразеологізми є сполученнями слів, тобто окремо оформленими з повністю або частково переосмисленими компонентами, фразеологічними значеннями. Для фразеологічних одиниць характерна не взагалі усталеність, а усталеність на фразеологічному рівні, закономірні залежності словесних компонентів і структурно-семантична немодельованість. Фразеологічні одиниці створені за граматичними моделями перемінних сполучень і речень.’’

Таким чином, у даному визначенні ФО встановлюються чотири критерія відмежування ФО від перемінних, нефразеологічних сполучень: роздільнооформленість, немодельованість, переосмислення і усталеність.

Проте, з точки зору перекладача, переосмислення (повне або часткове), і тільки переосмислення є вирішальним критерієм фразеологічності. Навіть проміжні утворення між ФО і перемінними словосполученнями, між ФО і складними словами, частково або повністю переосмислені при перекладі, займають законне місце в ряду повноправних фразеологізмів.

Під переосмисленням розуміються різні за ступенем і характером семантичні зсуви. Під усталеністю на фразеологічному рівні – зв’язаність значення компонентів, яке В.Г. Гак і Я.І. Рецкер називають “сполученістю значень” (рос. “сопряженность значений”). Під семантичною сполученістю слід розуміти взаємозв’язок і взаємодію значень компонентів словосполучення, тобто двосторонній зв’язок і взаємообумовленість значень компонентів, в результаті котрих створюється повне переосмислення словосполучення в цілому.

Англійське to come a cropper – сесть в лужу, в калошу, опростоволоситься – фразеологічне зрощення, компоненти якого пов’язані сполученістю значень. Таке утворення відрізняється невиводимістю глобального значення із суми значень компонентів. Навіть знання первісного значення вільного словосполучення to come a cropper – упасть, свалиться с лошади вниз головой мало допомагає перекладачеві.

Між тим, коли сполученість значень відсутня і можна говорити лише про переосмислення одного з компонентів ФО чи цілісне переосмислення усієї ФО, то в наявності фразеологічна єдність – тісна фразеологічна група, яка семантично неділима і також є вираженням єдиного, цілісного значення, але в якій це цілісне значення мотивоване.

Така різниця між фразеологічними єдностями й фразеологічними зрощеннями має принципове значення при перекладі. Коли зустрічаються ФО першої категорії, особливо в газеті або будь-якому тексті, який не має відбитку індивідуального стилю автора, метафорична “прозорість”, відсутність (рос. осязаємость) фразеологічної єдності зобов’язує перекладача до передачі образності, якщо не ідентичної, то принаймні аналогічної образності ФО оригіналу. Частіше за все при цьому дотримується жанрова адекватність. Англійські фразеологізми суспільно-політичного чи соціально-економічного тексту зазвичай перекладаються схожими образними ФО з урахуванням їх вживаності та природності в рос./укр. текстах того самого жанру.

У мові газети спостерігається більш висока повторюваність одних і тих самих ФО, що допомагає перевірити правильність наведених вище положень.

2. Експресивність ФО та її відображення в лексикографії й перекладі.

Установленим вважається той факт, що фразеологія будь-якої мови має притаманну їй внутрішню, чи як це прийнято казати, “інгерентну” експресивність [В.Н.Телія]. Це легко перевірити, зіставляючи ФО з еквівалентним їй, звичайно, відносним словом. У високорозвинених мовах переважна більшість ФО має лексичні еквіваленти. Як правило, ФО завжди буде експресивнішою, ніж її словниковий еквівалент. Кожній образній ФО властива емоційна та/або оцінна якість: бессмыслица та турусы на колесах, бежать та давать тягу і т.п.

Але при роботі над перекладом трапляється і таке: бессмыслица –nonsense , а турусы на колесах – за словником Смирницького – також nonsense та twaddle. Отже, сподіватися, що словник розв’яже усі перекладацькі проблеми, не варто. Єдина російська відповідність може бути непригодною в конкретному випадку для рішення перекладацького завдання. Наприклад: англійська ФО to sow one’s wild oats подається у словнику без стилістичної примітки і декількома варіантами перекладу: отдаваться увлечениям юности; отдать дань юношеским увлечениям, прожигать молодость; перебеситься, остепениться. Первісний вираз означав “сеять дикий овес вместо культурного”.

А.В.Кунін наводить як ілюстрацію такий фрагмент:

I was not one of those young men who sow a large crop of wild oats. I was a fairly decent youth. (H. Wells. The Secret Places of the Heart).

Я не принадлежал к молодым людям, которые усиленно грешат в молодости. Я был довольно скромным молодым человеком.

У перекладі цього прикладу розкриття значення ФО повністю гармоніює із серйозністю інтонації оригіналу. До того ж, російське дієслово ‘перебеситься’ тут неприйнятне як за стилістичними, так і за формально-граматичними причинами: у нього відсутній теперішній час.

Отже, якщо в багатьох випадках ФО є еквівалентами слів, то лише смисловими еквівалентами, а не стилістичними. ФО to pull somebody’s leg без сумніву виразніша, ніж to joke; to put one’s pest leg foremost – має іронічну експресію, яка відсутня у дієслова to endeavour; нейтральне to die позбавлено піднесеності, властивої його фразеологічному аналогу to go the way of all flesh.

Як видно з вищенаведених прикладів, фразеологічні аналоги відрізняються від своїх лексичних відповідників стилістичним забарвленням та експресивним зарядом. Цілком природно, що при перекладі необхідне врахування експресивно-стилістичної сторони ФО і передання її рівноцінними засобами. Але, на жаль, не завжди це можливо.

3. Експресивне використання ФО через подвійну актуалізацію.

Подвійна актуалізація полягає у відновленні значень кожного компонента даної ФО, котрі відновлюють свою предметну віднесеність і сприймаються одночасно з існуючим глобально переосмисленим значенням фразеологізму. Таким чином досягається паралельне сприйняття як переносного значення самої ФО, так і прямого значення компонентів, що і визначає сутність подвійної актуалізації.

при передачі подвійної актуалізації фразеологічних зрощень у перекладі використовується прийом калькування. Яскраві приклади кальковальної передачі прикладів подвійної актуалізації можна знайти у Ч. Дикенса: заголовки публіцистичних статтєй “Красная тесьма”, “Свиньи целиком” та “Псам на съедение”. Між тим, у словнику А.В. Куніна red tape “волокита, бюрократизм, канцелярский формализм (червоною стрічкою прошивають документацію в англійських державних закладах); to go the whole hog – делать что-либо основательно, доводить до конца, не останавливаться на полумерах, идти на все”; to go to the dogs – “разрушиться, разориться, погибнуть, вылететь в трубу, пойти прахом”.

Чим пояснити, що в перекладі усіх цих заголовків замість закономірних російських відповідників відновлене буквальне значення кожного слова, що переклад низведений на рівень лексичний? Відповідь стає очевидною при читанні тексту цих статтєй. Це сам автор змушує перекладача до буквальної передачі його образів. Якщо орієнтуватися на “Словник штампів” (A Dictionary of Clishйs) Е. Партріджа, то усі три наведені ФО відносяться до розряду фразеологізмів зі стершеюся образністю. Да і в російських словниках здебільшого наводиться стилістично нейтральний, описовий переклад. Тим важливіше передати у перекладі наміри автора, який гальванізує такі “вивітрені” образні вирази.

У першій статті Дикенс говорить про англійських чиновників-бюрократів, що вони звикли обкручувати червоною стрічкою будь-яку живу справу й готові оплутати нею увесь світ, за що й називає їх “краснотесемщиками”. У той же час наявність фігури бюрократа-волокитчика допомагає читачеві сприймати подвійне – пряме й переносне значення образності, яке створюється подвійною актуалізацією фразеології.

Таким же чином у статті “Свиньи Целиком” Дикенс висміює “ультра” свого часу, екстремістів у побуті й політиці:

“Разбавь абсолютную чистоту воды хотя бы чайной ложкой вина или бренди – то есть, простите, алкоголя, -- и Добродетель Возрождения бесследно исчезнет. Поставь одного часового у ворот дворца Королевы, и о твоем миролюбии не может быть и речи. Положи тушиться в кастрюльку с овощами хотя бы косточку от бараньей отбивной, и никакой Огород не станет для тебя Райским Садом. Берите Свинью Целиком, сэр, до последней щетинки, или вы, как и все человечество, никогда не возродитесь для новой жизни”.

Контекст не залишає жодних сумнівів, що ні про який інший переклад виразу to go the whole hog у цій статті не може буть і мови. Тільки калька здатна передати подвійну актуалізацію, за допомогою якої автор настійно обіграє цей образ протягом усієї статті.

Нарешті, при перекладі третьої статті “Псам на съедение” задача пристосування дієслівної форми фразеологізма до норм російської мови була ще складнішою, ніж у попередніх прикладах. Перекладачка (О.В.Короткова) мала проявити ще більшу винахідливість, аби у десятьох випадках використання Дикенсом фразеологізму to go to the dogs знайти засіб калькованої передачі, котра б кожного разу органічно впліталася в російський текст. Ось декілька зразків:

Я заметил, что с каждым днем все новые и новые несметные ценности становятся достоянием псов.

Кому же достался этот замок со всеми его волшебными аксессуарами? Псам на съедение.

Тут у меня возникает искреннее убеждение в том, что состояние Боби вскоре будет съедено псами.

… независимость эту собаки съели.

В конце концов, … свистнув собак, сей Актеон … предает себя на съедение.

4. переклад образних ФО.

При перекладі ФО з образною основою можна встановити певні закономірності. Головним чином це відноситься до фразеологічних єдностей із “виводимою” внутрішньою формою. Спрощуючи питання, можна виділити чотири різних способи передачі таких ФО; а саме: 1) з повним зберіганням іншомовного образу; 2) з частковим зміненням образності; 3) з повною заміною образності; 4) зі зняттям образності.

Першим засобом передаються ФО самої різної структури, але таких, що мають інтернаціональний характер: застиглі метафори й перифрази, прислів’я та приказки, крилаті вирази, а також запозичення з англійської й французької. Наприклад: dead letter, blue stocking, the lion’s share, body and soul, in the seventh heaven тощо. У таких прикладах образ зберігається в перекладі без змінень.

У другому засобі образна основа ФО у перекладі зберігається, але з певними змінами лексичного або/та граматичного характеру. Замінюватися може один з компонентів словосполучення: образний компонент близьким або вспоміжний компонент будь-яким (in the dead of night – глубокой ночью; in broad daylight – средь бела дня; cannon fodder(food for powder) – пушечное мясо; a diamond of the first water – бриллиант чистой воды).

Коли зберігається образ, але змінюється граматична форма виразу. Наприклад, однина в англійській і множина в російській/українській: to have the news of first (second) hand – узнавати новину з перших (других) рук; to give a free hand – предоставити свободу дій, розв’язати руки.

Англійський інфінітив замінюється дієсловом в особовій формі: not to lie on a bed of roses – (его) путь не усыпан розами; to make one’s mouth water – (у нього) слина побігла.

Найцікавішими з творчої точки зору є такі ФО, при перекладі яких треба повністю змінювати їхню образну основу. Як правило, це не можливо зробити за допомогою еквівалентів. Частіше це словникові відповідності, тобто зразки так званого “гніздового” перекладу ФО, який відображає найпоширеніші значення ФО. Але наряду з декількома нормативними перекладами, словники наводять і приклади “обертонального” перекладу, який відступає від “гніздового”, залежно від контексту й оточення висловлювання. Фразеологічна єдність to take smb for a ride може означати в літературно-розмовному стилі: підняти на сміх, у злодійському жаргоні – вбити, прикончити. Дотримуючись принципу образної заміни, можна було б передати перше значення у російській як взять на пушку, а друге – укокошить.

Повна заміна образу може бути пов’язана зі збереженням експресивного забарвлення, що найчастіше є навіть важнішим, ніж передання функціонально-стилістичної приналежності фразеологізму. Слід визнати, що така вимога далеко не завжди може бути здійснена. У кожній мові фразеологія є найсвоєріднішою частиною словникового запасу, і більшість ФО зберігає певний національний колорит. Ця національна своєрідність відображається одночасно і на стилістичній, і на експресивній стороні ФО.

Боксерські терміни куди звичніші для англійської мови, ніж до слов’янських. Ось чому не можна було зберегти образ “бросить губку” у тій фразі, де У. Фостер говорить про капітуляцію гітлерівців у травні 1945 року: Hitler armies thoroughly thrashed by the Russians threw up the sponge. У російському перекладі цей образ замінений припустимим за стилістичною нормою російської мови: Гитлеровские полчища сложили оружие.

Не слід вважати, що використання Фостером даної ФО виходить за межі звичайного слововживання. Навіть у такого тонкого стиліста, як Скотт Фіцджералд, ця ФО зустрічається в авторському розповіданні. У новелі “Повернення до Вавілону” ця ФО наводиться у такому оточенні:

Glancing at her husband, she found no help from him, and as abruptly as if it were a matter of no importance, she threw up the sponge.

‘‘Do what you like!’’ she cried, springing up from her chair. ‘‘She’s your child. I’m not the person to stand in your way.’’(F.S. Fitzgerald. Babylon Revisited).

Батько дівчинки, відданої під опіку сестри його покійної дружини, вирішив розпочати нове життя після періоду гульбощів, пияцтва й деградації. Він хоче забрати дочку до Праги, де він працює, але опікунка протягом тривалого часу опирається. І ось раптово поступається:

Бросив взгляд на мужа и не найдя поддержки, она вдругмахнула рукой и, как будто решался вопрос, не имеющий большого значения, сдалась.

–Делайте как хотите! –воскликнула она, вскочив со стула. – Это ваш ребенок, и я не собираюсь становиться вам поперек дороги.

Звичайно, махнуть рукой – це не тільки один з можливих варіантів перекладу to throw up the sponge, який виправдовується однорідністю образної заміни (жест – жестом). У наведеній ситуації така заміна є адекватною.

Повна заміна образної основи може вважатися адекватною тоді, коли вона точно передає смисл висловлювання і відповідає експресивно-стилістичному характеру ФО і загальній тональності оригіналу. Далеко не завжди формальна еквівалентність ФО дає право на її використання у перекладі. Наприклад, коли ситуація висловлювання і мовна характеристика цьому перешкоджають. Зовнішньо біблеїзм sufficient unto the day is the evil thereof має точну відповідність – абсолютний еквівалент довлеет дневи злоба его. Але чи вірно цого застосування у наступному прикладі? Адже в англійському біблеїзмі лише одне слово thereof є канцеляризмом архаїчного характеру, тоді як у російському еквіваленті усі три слова є архаїзмами. У перекладі п’єси Дж.Голсуорсі “Джой” перекладач вирішив здивувати своєю обізнаністю на біблеїзмах і відтворив його у первісному церковно-слов’янському обличчі, хоча в даному контексті це було недоречним. Левер – директор акціонерного товариства, людина світська. Справи його похитнулися, але він намагається приховати це від своєї коханої.

Lever makes a movement of discomfiture; suddenly Mrs Gwyn looks at him as though to read his soul.

Mrs Gwyn: I seem to bring you nothing but worry, Morice. Are you tired of me?

Lever: (Meeting her eyes) No, I am not.

Mrs Gwyn: Ah, but would you tell me if you were?

Lever: Sufficientunto the day is the evil thereof. (John Galsworthy. Joy)

Левер делает досадливый жест, миссис Гвин неожиданно смотрит ему в глаза, как бы желая заглянуть ему в душу.

Миссис Гвин: Я доставляю тебе одни неприятности, Морис. Ты, наверно устал от меня.

Левер: (глядя ей в глаза) Нет, ничуть.

Миссис Гвин: Но ты мне скажешь, если почувствуешь, что устал?

Левер: (мягко) Довлеет дневи злоба его. (пер. Л.Хвостенко)

Довлеет дневи звучить фальшиво, так казав би якийсь священик або людина у футлярі. Але і словникова відповідність каждому времени свойственно своё тут могло б бути зрозуміло співрозмовницею як визнання у хибкості. Скоріш за все він сказав би: Каждый день приносит новые заботы и огорчения, що і є дуже близьким євангельській цитаті.

5. Переклад ФО, позбавлених образної основи.

Складною семантикою відрізняються позбавлені образності ФО, в яких емоційно-експресивне значення сполучується із суб’єктивною оцінкою дійсності. Ці ФО одночасно є і виразом і модально-вставними словами. Як правило, вони багатозначні і поліфункціональні. В англійській мові це ФО типу for that matter, for the matter of that, if anything.

Складність осмислення й перекладу таких ФО полягає, по-перше, в тому, що як фразеологічні зрощення, вони не піддаються аналізу, по-друге, вони одновершинні, і їхній базовий компонент зазвичай десемантизований. І, нарешті, що є найважливішим, на цій категорії фразеологізмів з особливою силою відбивається вплив контексту. Ось чому семантичний діапазон таких ФО є виключно широким. Наприклад, за словником фразеологізмів Куніна, багатозначність ФО for that matter розкривається таким чином: что касается этого, в этом отношении; собственно говоря, по правде говоря, можно сказать, в сущности, фактически; да что там говорить; если на то пошло. Але це не вичерпує усіх можливостей функціонально-семантичного й експресивного вживання цієї ФО. Навіть із наведених дев’яти прикладів видно, що є усі підстави додати такі значення, як кстати, между прочим; должен сказать; заодно.

У кінці роману Дж. Брейна “Путь наверх” Джо Лемптон, який прагне відкараскатися від своєї коханки, допитує її “з тортурами” (рос. “с пристрастием”) і вимагає від неї зізнання у зраді:

“Why didn’t you tell me?”

“It didn’t seem important I never asked you about your past – or present, for that matter”. (J. Braine. Room at the Top)

- Почему ты не сказала мне?

- Это не казалось мне важным. Я ведь никогда не спрашивала тебя о твоем прошлом – да и твоем настоящем, если на то пошло.

Тут точно розкрито функцію модально-вставної ФО: мовниця підкреслює, що вона не вимагає від Джо жодних пояснень чи звітів.

У іншій функції цей самий фразеологізм знаходить інше відображення у перекладі того ж самого роману:

“Our Joe has a huge appetite for everything”, Ann Barbly said. “If only he were a little fatter he’d be just like Henry the Eighth”.

“You’re horrid”, Susan said, “I like to see a man eat”.

“Henry wasn’t famous only for eating”, Ann said.

I laughed in her face. “I haven’t chopped off anyone’s head yet. Or been divorced, for that matter”.

- У нашего Джо огромный аппетит решительно на все, – сказала Энн Барбли. – Будь он чуточку пожирнее, вылитый был бы Генрих Восьмой.

- Ты злючка,– сказала Сьюзен. – А мне нравится смотреть, как едят мужчины.

- Генрих Восьмой прославился не только своим обжорством, – сказала Энн.

Я рассмеялся ей в лицо.

- Я еще пока никому не отрубил головы. И не был разведен, кстати.

У даному випадку обмін шпильками цілком відповідає і характеру мовця, і ситуації. Джо Лемптон, приховуючи своє роздратування сміхом, парирує натяки подруги Сьюзен на його “всеїдність” (тут йдеться про те, що, маючи коханку, він добивається одруження з багатою невістою) стримано, як і належить чоловікові. Если на то пошло було б занадто сильним натиском. Справа тут в інтонації. А в слово кстати можна вкласти досить єхидства. Кстати й между прочим – вставні слова, які випереджають якусь додаткову деталь, досі не згадану.

For that matter може вживатися і в іншій функції, так само доповнюючи висловлювання, але в іншому плані. Ця ФО може випереджати список найважливіших членів перерахування:

I recall no author of novel or treatise, or, for that matter sociologist, historian or labour figure, who captured so memorably the conditions of the time as Chaplin did in this film. (The Worker)

Я не могу назвать ни одного из романистов, критиков или даже социологов, историков или деятелей рабочего движения, кому удалось бы с такой силой запечатлеть дух того времени, как это сделал в в своем фильме Чарли Чаплин.

Даже тут у достатній мірі підкреслює значення трьох останніх членів перелічення.

Особливу роль ФО можуть відігравати в мовних характеристиках. Навіть найтривіальніші ФО набувають гострого експресивного значення, коли характеризують особу, яка їх використовує.

Як знайти у фразеологічному фонді щось рівноцінне? Відповідь на це питання дає наступний приклад:

She gave a good look up to the platform, and then, asked:

“How’d you do it?”

“Hair of the dog”.

She looked up to the platform again. “Hair, hell”, she said, “he must have swallowed the dog”. (R.P.Warren. All the King’s Men)

Она внимательно поглядела на помост и спросила:

- Как это вам удалось?

- Стаканчик на опохмелку – и все дела.

Она снова посмотрела на помост.

- Стаканчик,–сказала она, – тут бочкой пахнет, а не стаканчиком.

Пор.: Хлестова: Шампанское стаканами тянул.

Наталья Дмитриевна: Бутылками-с, и пребольшими.

Загорецкий (с жаром): Нет-с, бочками сороковыми. (А.С.Грибоедов. Горе от ума)

Це наочні зразки передання образної фразеології за допомогою компенсації. Англійське hair of the dog нічого не каже нашій уяві. Рівноцінне російське – клин клином, можливе також порция вина, чтобы опохмелиться.

лекція №6.еквівалентність перекладу. Рівні еквівалентності

план

1. Еквівалентність перекладу при переданні функціонально-ситуативного зміста оригіналу.

1.1. Поняття перекладацької еквівалентності. Перший рівень еквівалентності.

1.2. Другий рівень еквівалентності.

1.3. Третій рівень еквівалентності.

1.4. Роль функціонально-ситуативного змісту оригінала.

2. Еквівалентність перекладу при переданні семантики мовних одиниць.

2.1. Власне мовні аспекти змісту висловлювання. Четвертий рівень еквівалентності. Використання у перекладі синонімічних структур, порядку слів, типів речень.

2.2. П’ятий рівень еквівалентності. Можливі розбіжності у предметно-логічному значенні.

2.3. Конотативний аспект значення слова.

2.4. Еквівалентність при переданні внутрішньолінгвістичних аспектів значення слова.

1.1. Поняття перекладацької еквівалентності. Перший рівень еквівалентності.

Однією з головних задач перекладача є максимально повне передання зміста оригіналу. Слід розрізняти потенційно досяжну еквівалентність, під якою розуміється максимальна спільність змісту двох різномовних текстів, припущена різницею мов, і перекладацьку еквівалентність – реальну смислову близькість текстів оригіналу й перекладу, яка досягається перекладачем у процесі перекладу.

Межею перекладацької еквівалентності є максимально можливий (лінгвістичний) ступінь зберігання зміста оригіналу при перекладі, але у кожному окремому перекладі смислова близькість з оригіналом різною мірою та різними засобами наближається до максимальної.

Різниця у системах МД і МП й особливостях створення текстів на кожній з цих мов різним ступенем можуть обмежувати можливість повного зберігання у перекладі зміста оригіналу. Тому перекладацька еквівалентність може ґрунтуватися на зберіганні (та відповідно втраті) різних елементів смислу, що містяться в оригіналі. Залежно від того, яка частина змісту передається у перекладі для забезпечення його еквівалентності, розрізняються різні рівні (або типи) еквівалентності. На будь-якому з них переклад забезпечує міжмовну комунікацію.

Будь-який текст виконує якусь комунікативну функцію: повідомляє про факти дійсності, виражає емоції, встановлює контакт між комунікантами, вимагає від Рецептора (тобто отримувала повідомлення) якоїсь реакції або дії тощо. Наявність у процесі комунікації такої мети визначає загальний характер повідомлень, що передаються, а також їх мовного оформлення. Порівняємо такі відрізки мовлення, як: «На столі лежить яблуко», «Як я люблю яблуки!», «Дай мені, будь ласка, яблуко», «Ти чуєш, що я сказав?». У кожному з цих висловлювань, окрім значень окремих слів та структур і конкретного змісту усього повідомлення, можна виявити й узагальнений функціональний зміст: констатацію факту, експресію, спонукання, пошук контакту. Текст може послідовно або одночасно виконувати декілька комунікативних функцій – вищенаведені висловлювання можуть створити зв’язний текст.

Частина зміста тексту (висловлювання), яка вказує на загально мовленнєву функцію тексту в акті комунікації, складає його мету комунікації. Вона являє собою «похідний» («припущений», «переносний») смисл. Він присутній у висловлюванні в прихованому виді і виводиться із висловлювання цілком, яке береться як смислове ціле. Окремі мовні одиниці беруть участь у створенні такого смислу вже не безпосередньо через своє власне значення, а побічним шляхом, складаючи з іншими одиницями смислове ціле, яке слугує основою для вираження за його допомогою додаткового смислу. Сприймаючи висловлювання, Рецептор має не тільки збагнути з усього змісту, витягнути з нього додаткову інформацію. Вона повідомлює не тільки про те, що говорить Джерело, але і для чого він це каже, «що він хоче цим сказати».

Еквівалентність перекладів першого типу полягає у збереженні тільки тієї частини зміста оригіналу, яка складає мету комунікації:

(1) Maybe there is some chemistry between us that doesn’t mix. – Бывает, что люди не сходятся характерами.

(2) That’s a pretty thing to say! -- Постыдился бы!

(3) Those evening bells, those evening bells, how many a tail their music tells. – Вечерний звон, вечерний звон, как много дум наводит он.

У прикладі (1) мета комунікації полягала в переданні переносного значення, яке і складає головну частину змісту висловлювання. Тут комунікативний ефект досягається за рахунок своєрідного художнього зображення людських відносин, які порівнюються зі взаємодією хімічних елементів. Такий непрямий опис інформіції визнано перекладачем неприйнятним для МП і замінено іншим, певним чином менш образним висловлюванням, яке забезпечує, однак, необхідний комунікативний ефект.

У прикладі (2) мета комунікації полягає у вираженні емоцій мовця, обуреного попереднім висловлюванням співрозмовника. Для відтворення у перекладі цієї мети перекладач використав одну з стереотипних фраз, що виражають обурення у рідній мові, хоча мовні засоби, які складають її, не відповідають одиницям оригіналу.

І, нарешті, у прикладі (3) загальною функцією оригіналу, яку перекладач прагне усіма засобами зберегти, є поетичний вплив, оснований на звукопису, рифмі й розмірі.

Як видно з наведених прикладів, метою комунікації є найзагальніша частина змісту висловлювання, властива висловлюванню цілком. Вона і визначає його роль у комунікативному акті.

Для відношень між оригіналами й перекладами такого типу характерним є:

1) непорівнянність лексичного складу й синтаксичної організації;

2) неможливість зв’язати лексику й структуру оригіналу й перекладу відношеннями семантичного перефразування або синтаксичної трансформації;

3) відсутність реальних чи прямих логічних зв’язків між повідомленнями в оригіналі й перекладі, які б дозволяли стверджувати, що в обох випадках «повідомлюється про одне й те саме»;

4) найменша спільність зміста оригіналу й перекладу порівняно з усіма іншими перекладацькими, які визначаються еквівалентами.

Таким чином, у даному типі еквівалентності в перекладі говориться ніби-то «зовсім не те», про що йдеться в оригіналі. Цей висновок справедливий стосовно усього повідомлення в цілому, навіть якщо одне чи два слова в оригіналі мають прямі чи непрямі відповідники у перекладі. Англійське прислів’я A rolling stone gathers no moss описує ситуацію, яка досить легко передається в рос. перекладі, наприклад: «Катящийся камень мха не собирает». Але з цієї ситуації Рецептор перекладу не отримає тієї мети комунікації, яка міститься в оригіналі. Для нього сама ситуація не вказує досить чітко, як до неї слід віднестися, «добре», чи «погано», що немає «мху». У той же час для англійського рецептора ясно, що у цій ситуації “мох” втілює добробут, багатство, добро і що його відсутність – явище негативне. Таким чином, ситуація, що описується англійським прислів‘ям, підрозуміває висновок, що слід не вештатися по світу, а сидіти вдома, накопичуючи добро. Еквівалентним перекладом буде російська фраза, яка має аналогічну емотивну настанову і максимально відбиває стилістичну (поетичну) функцію оригіналу (форму прислів‘я). Оскільки опис тієї ж ситуації не забезпечує необхідного результату, перекладач має використовувати повідомлення, що описує іншу ситуацію. Спроба задовольнити вказані вимоги дає приблизний переклад: “Кому на месте не сидится, тот добра не наживет”.

1.2. Другий рівень еквівалентності.

У другому типі еквівалентності загальна частина зміста оригіналу й перекладу не тільки передають однакову мету комунікації, але й відображають одну й ту саму позамовну ситуацію. Ситуацією називають сукупність об‘єктів і зв‘язків між ними, те, що описується у висловлюванні. Будь-який текст містить інформацію про щось, є співвіднесеним з якоюсь реальною чи уявленою ситуацією. Комунікативна функція тексту здійснюється через ситуативно-орієнтоване повідомлення. Не можна уявити зв‘язний текст, в якому б йшлося “ні про що”, так само як не може існувати думка без предмету думки.

Більш повне відтворення зміста оригіналу у другому типі еквівалентності порівняно з першим, де зберігалася лише мета комунікації, аж ніяк не означає передання усіх смислових елементів оригіналу. Зберігання вказання на однакову ситуацію супроводжується у перекладах цього типу значними структурно-семантичними розбіжностями з оригіналом. Справа в тому, що визначувана ситуація – це складне явище, яке не може бути описаним в одному висловлюванні цілком, у всьому розмаїтті його сторін, властивостей та особливостей. Кожне висловлювання описує відповідну ситуацію шляхом вказання на деякі її окремі ознаки. Одну й ту саму ситуацію можна описати через різні комбінації властивих особливостей. Наслідком цього є можливість і необхідність ототожнення ситуацій, що описуються з різних сторін. У мові з‘являються набори висловлювань, котрі сприймаються носіями мови як синонімічні, незважаючи на повне неспівпадіння мовних засобів, які їх складають.

У зв‘язку з цим виникає необхідність розрізняти саме факт на вказання на ситуацію та спосіб її опису, тобто частину змісту висловлювання, що вказує на ознаки ситуації, через які вона відображається у висловлюванні. Ті, хто користується мовою, здатні усвідомлювати ідентичність ситуацій, описаних різними засобами. А це означає, що у змісті будь-якого висловлювання наявна інформація, яка дозволяє судити як про те, яка ситуація описується, так і про те, які ознаки використано для її опису. Різниця між ідентифікацією ситуації й засобом її опису відображає своєрідність відносин між мовою, мисленням і реальністю, що підлягає опису. У змісті висловлювання присутні не самі ситуації та їхні ознаки, а лише їхні мовленнєві образи, які передаються у вигляді якихось відомостей чи інформації, тобто у вигляді повідомлення. Характер відображення обраних ознак та внутрішня організація інформації про них складають логічну структуру повідомлення. Одиниці смислу, що відображають окремі ознаки ситуації, являють собою загальні поняття –змістовні категорії. Спільність змісту таких ситуацій цілком ґрунтується на екстралінгвістичному досвіді комунікантів. Із життєвого досвіду нам відомо, що для того, щоб людину можна було побачити у даному місці, необхідно, аби вона туди прийшла, тобто знаходилася там. З цього робиться висновок, що “вона там майже не буває” та “ми її рідко там бачимо” означають “одне й те саме”.

Спільність змісту можна виявити і за рахунок різних змістовних категорій, наприклад:

Ніч вже майже минула. – незабаром буде світанок.

Вона нікуди не виходить. – Вона веде самітний спосіб життя.

Вона добре збереглася. – Вона виглядає молодшою за свій вік.

Тут наявні логічні, головним чином причинно-наслідкові зв‘язки.

Ідентифікація ситуації – це відображення у змісті висловлювання якоїсь реальної ситуації шляхом одного з можливих способів її опису. У свою чергу, спосіб опису ситуації – це відображення у змісті висловлювання тих ознак ситуації, які використано для її ідентифікації й узагальнено у вигляді змістовних категорій.

При другому типі характерна ідентифікація в оригіналі й перекладі однієї й тієї ж ситуації при зміненні способу її опису. Основою слугує універсальний характер відносин між мовою й екстралінгвістичною реальністю.

Другий тип перекладацької еквівалентності не базується на спільності значень використаних мовних засобів. Ось декілька прикладів: