Аналіз статей проектованого балансу

Після завершення підготовки проектованого звіту про фінансові результати (які є загальним фінансовим планом доходів і витрат на наступний період), складається проектований баланс. Метою його складання є оцінка майбутнього фінансового стану підприємства.

Стратегічний аналіз показників проектованого балансу доцільно починати з вивчення припущень, використаних під час його підготовки. Якщо для отриманого першого прогнозу було застосовано метод процента від продажу, припускається, що при максимальному використанні обсягів реалізації має пропорційно зростати низка статей балансу, зокрема нематеріальні активи, основні засоби, запаси, дебіторська і кредиторська заборгованості, грошові кошти. Подібне припущення має раціональну основу, оскільки для забезпечення більших обсягів виробництва потрібні нові основні фонди; для забезпечення реалізації більшості кількості товарів необхідно збільшувати товарні запаси.

Статті проектованого балансу прийнято класифікувати за ознакою залежності від обсягів продажу на автоматично утворені і регульовані.

Загальні правила складання проектованого балансу на основі автоматично утворених і регульованих статей є такими:

§ вищий рівень продажу потрібно підкріплювати вищими рівнями активів;

§ деяке зростання активів може бути профінансовано за рахунок автоматичного

збільшення поточних зобов’язань, нерозподілених прибутків і накопичених платежів;

§ будь-яка нестача має фінансуватися із зовнішніх джерел шляхом отримання позик; продажу акцій нового випуску.

До складу регульованих статей проектованого балансу доцільно включати статті, які вимагають прийняття окремих рішень.

Для того, щоб скласти проектований баланс необхідно згрупувати статті балансу і розрахувати їхні прогнозовані значення на основі двох головних порушень:

1) якщо обсяг реалізації повинен зростати на 16%, то пропорційно повинні зростати утворені статті балансу;

2) наявні активи максимально ефективно використовувалися у минулому році.

Ці припущення є загальними і досить не точними, але вони дозволяють спростити розрахунок статей проектованого балансу.

Прогнозні значення статей балансу можна суттєво уточнити, використовуючи різноманітні джерела управлінської інформації.

Кожне підприємство має власні стратегічні і тактичні плани розвитку бізнесу, які передбачають придбання чи продаж окремих активів або цілих господарських підрозділів разом з усім майном і зобов’язаннями.

Постатейне проектування балансу та його аналіз здійснюється за певними правилами, які розробляються різними підприємствами індивідуально. Деякі правила можна назвати універсальними, оскільки вони є придатними для використання.

Наприклад, у прогнозуванні основних фондів застосовують коефіцієнт оборотності основних фондів (який визначається як середній за декілька років).

Сукупну вартість, на яку потрібно змінити основні фонди в наступному періоді часто визначають з допомогою прийому коригування надлишку продукції. Його суть полягає у врахуванні частини основних фондів, які використовуються недоцільно.

Не менш важливим завданням стратегічного аналізу є прогнозування величини запасів. Для цього доцільно використати коефіцієнт оборотності матеріальних запасів. Реальний прогноз матеріальних запасів завжди враховує можливі зміни політики постачання і збуту продукції підприємства. Поряд з перевіркою прогнозу запасів доцільно звернути увагу на величину дебіторської заборгованості і розглянути резерви їх зменшення.

Прогнозування дебіторської заборгованості здійснюється переважно на основі аналізу дебіторських розрахунків у минулому. При цьому використовується коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, який характеризує інтенсивність стягнення дебіторської заборгованості або середній період інкасації готівки. Прийняття стратегічних управлінських рішень стосовно запасів або дебіторської заборгованості неможливе без прогнозування грошових коштів та поточних фінансових інвестицій. Аналогічно проводиться аналіз правильності формування статей пасиву проектованого балансу. Необхідно звернути увагу насамперед на поточні зобов’язання, які вважаються автоматично утвореними статтями. Потрібно також пересвідчитися у реальності отриманих нових позик, випуску та розміщення акцій, розглянути можливі рішення керівництва щодо зміни структури поточних зобов’язань.

Для досягнення рівноваги між активом і пасивом після коригування основних засобів, запасів, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості і поточних зобов’язань за розрахунками з оплати праці було переглянуто попереднє рішення про розподіл ДНФ.

Отже, стратегічний аналіз фінансових потреб потрібно поводити дуже ретельно, з використанням різних методичних прийомів, припущень і підходів. Проектований звіт про фінансові результати і проектований баланс дозволяють приймати важливі стратегічні рішення на основі кількісних оцінок.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Що таке проектовані фінансові звіти? Які підходи до підготовки проектованих фінансових звітів ви знаєте?

2. Назвіть методики підготовки статей проектованої фінансової звітності?

3. Як класифікуються і прогнозуються статті проектованого звіту про фінансові результати з допомогою метода процента від продажу?

4. Як визначаються статті проектованого звіту про фінансові результати з допомогою методу лінійної регресії?

5. З яких етапів складається прогнозування складових елементів бізнесу?

6. Дайте характеристику методиці підготовки проектованого балансу з допомогою метода процента від продажу?

7. У чому полягає зміст методики уточнення показників проектованого балансу в процесі проведення стратегічного аналізу фінансових потреб?