Аналіз статей проектованого звіту про фінансові результати

Прогноз обсягів реалізації продукції є першим показником, який включається у проектований звіт про фінансові результати. Метою його складання є визначення суми нерозподіленого прибутку, який отримує підприємство протягом наступного року.

У більшості випадків проектований звіт про фінансові результати складається з допомогою методу процента від продажу. При цьому береться припущення про пропорційне зростання обсягу реалізації ( валового доходу) і змінних або сукупних витрат.

Одним з основних завдань, які вирішуються під час підготовки проектованого звіту про фінансові результати, є визначення тієї частини ДНФ, що може бути утворена з внутрішніх джерел протягом наступного часового періоду.

Серед власних джерел фінансування варто виділяти чистий прибуток і накопичені амортизаційні відрахування. Найскладнішим завданням є прогнозування величини чистого прибутку, частина якого є джерелом покриття майбутніх фінансових потреб.

Для того, щоб правильно скласти проектований звіт про фінансові результати з допомогою методу процента від податку, необхідно класифікувати його статті на автоматично утворені та регульовані.

Автоматично утворені статті утворюються внаслідок здійснення запланованої виробничої діяльності і змінюються пропорційно обсягу продажу.

Регульовані статті утворюються незалежно від обсягу продажу; для їх кількісного визначення використовуються інші методи. Приблизна класифікація статей звіту про фінансові результати, який відповідає П(С)БО 3 необхідно змінювати на той же відсоток, що й доход від реалізації, а які слід прогнозувати окремо.

Класифікація статей проектованого звіту про фінансові результати

Важливим під час проведення аналізу є визначення прогнозованої ціни для кожного виду продукції.

Доход від реалізації включає у себе ПДВ, акциз та інші непрямі податки.

Дохід від реалізації продукції за мінусом ПДВ та акцизного збору утворює чистий доход від реалізації. Чистий прибуток, який утворюється шляхом зменшення присудку до оподаткування на величину податку на прибуток, стосовно якого залишається незмінною, не може розглядатися як кінцевий показник проектованого звіту про фінансові результати. Його необхідно змінити на величину оголошених дивідендів для визначення відношення доповнення до нерозподілених прибутків. Ця величина у подальшому додається до статі “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” проектованого балансу.

Для цілей стратегічного планування прогнозована величина прогнозованого прибутку, а також співвідношення темпів його збільшення (зменшення) з темпами зміни обсягу реалізації продукції є надзвичайно важливими показниками, від яких залежить прийняття рішень щодо стратегії прийняття витрат, цінової і дивідендної стратегій.

Разом з тим потрібно вміти застосовувати й інші методи прогнозування, наприклад, метод лінійної регресії.

Для отримання точних результатів з допомогою лінійної регресії необхідно мати дані про обсяги реалізації продукції та інші статті звіту про фінансові результати, між якими спостерігається лінійний зв’язок. Часові ряди доцільно формувати з даних як мінімум за п’ять років, а при можливості за десять-двадцять.

Для кожного показника, про який можна сказати, що він лінійно пов’язаний з обсягом реалізації продукції необхідно розрахувати рівняння лінійної регресії:

У = ах + b,

у – показник прямо пов’язаний з доходом від реалізації продукції;

х – доход від реалізації продукції;

а– коефіцієнти регресії;

b– Вільний член рівняння.

Рівняння лінійної регресії можна легко отримати з допомогою відповідних програмних засобів, якими забезпечені практично всі сучасні персональні комп’ютери.

За допомогою лінійної регресії можна уточнити показники проектованої фінансової звітності. Хоча ми розглянули лише лінійний зв’язок, на практиці можна без проблем застосовувати і моделі нелінійної регресії.

Трудомісткість прогнозування на основі лінійної регресії в сучасних умовах успішно компенсується широкими можливостями комп’ютерної техніки і проектів прикладних програм.