В’ЯЗКІСНО – ТЕМПЕРАТУРНІ, ЗМАЩУВАЛЬНІ, ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ТРАНСМІСІЙНИХ МАСЕЛ

Високі експлуатаційні властивості трансмісійних масел забезпечуються якісною основою масла, комплексом присадок, введенням у склад масла рослинних та синтетичних масел. Широко застосовуються запущені масла, які мають кращі в’язкісно – температурні властивості порівняно з незагущеними маслами.

В'язкісно -температурні властивості

В'язкість масла при низьких температурах повітря повинна бути такою, щоб можна було почати рух без попереднього розігрівання масел у вузлах та агрегатах трансмісії.

Зменшення в'язкості сприяє його текучості, надходження у масляні канали підшипників коробок передач та ведучих мостів, тощо. Але із зменшенням в’язкості зменшується несуча здібність масленої плівки. Наприклад, при змінах в'язкості з 5ммг/с при 100°С до 30ммг/с в умовах міського руху ККД трансмісіі спадає на 2 %. Для отримання масел з в'язкісно – температурною кривою в них додають в’язкосні присадки полімери (поліізобутилен та поліметакрилат з молекулярною масою 3000-5000). Полімеризагусники застосовують і для виготовлення універсальних всесезонних трансмісійних масел на основі високоочищених базових масел (з метою зниження динамічної в’язкості масел при низьких температурах, коли в наявності немає зимових, північних та арктичних сортів, практикують додавання до масел зимового або арктичного дизельного пального). По зарубіжним даним розбавлення трансмісійних масел на 20-30% дозволяє забезпечити їх працездатність навіть при тампературах навколишнього середовища до –55° – 77°С.

Змащувальні властивості.

Для забезпечення меншого зносу високонапружених зубчастих передач трансмісійні масла повинні мати добрі змащувальні властивості. Масляність трансмісійних масел залежить від їх складу, який визначається методом добування: шляхом змішування малов’язких масел з залишковими маслами або з екстрактом (смолкою), яка утворюється після селективної очистки, в яких зберігаються природні поверхнево – активні речовини, які знаходяться в вихідній речовині. Підвищенню мастильних властивостей трансмісійних масел сприяє додавання антифрикційних, протизносних та протизадирних присадок.

Роль антифрикційних присадок – зниження або стабілізація коефіцієнта тертя. Для цього використовують речовини, які мають поверхневу активність: тваринні або рослинні жири, жирні кислоти та їх ефіри, нафтенові кислоти, мила жирних кислот.

Якщо протизносні присадки застосовують для запобігання інтенсивного зносу поверхонь при нормальних режимах тертя, коли ще зберігається маслена плівка, то| протизадирні присадки при надвисоких навантаженнях, коли ще зберігається маслена плівка, то протизадирні присадки при надвисоких навантаженнях, коли гранична плівка руйнується внаслідок надлишкового виділення тепла в зоні тертя. Вони запобігають засідання поверхонь тертя, утворюють на них тонкі плівки, ізолюють деталі і запобігають заварювання та засідання зубів шестерень.

Мастильні властивості масел поліпшують органічні речовини (сірка, фосфор, галоід та азотовмісні сполуки), металоорганічні сполуки свинцю, цинку, алюмінію, молібдена, вольфрама, складні сполуки( в їх молекулі міститься одночасно декілька активних елементів: сірка, хлор, фосфор).

Протикорозні властивості

Ряд деталей агрегатів трансмісії автомобілів виготовляють (на мідній основі металокераміка) з кольорових металів, сплавів, які містять олово та інші. Внаслідок їх хімічної взаємодії з кислими продуктами виникають процеси корозії. Ці продукти утворюються в процесі окислення масел. Корозію можуть викликати також протизадирні та протизносні присадки. Підвищені робочі температури посилюють процес корозії. Треба враховувати, що значне ураження корозії відповідальних деталей з мідних сплавів може бути причиною серйозних порушень роботи агрегатів трансмісії. Щоб запобігти або зменшити корозійні процеси вводять антикорозійні присадки, оскільки антиокисні та миючі присадки гальмують окисні процеси, їх можна розглядати як і антикорозійні.