Контакт з іонізуючим випромінюванням (ІВ) являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров’я людини.

Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози ІВ.

Ступінь іонізації повітря оцінюється за експозиційною дозою рентгенівського або гама – випромінювання.

Експозиційна доза (Х) – це повний заряд Q іонів одного знака, що виникають у малому об’ємі повітря при повному гальмувані всіх вторинних електронів, утворених фотонами до маси повітря mв цьому об’ємі:

Х =

Одницею вимірювання експозиційної дози є кулон на 1 кг (Кл/кг). Позасистемна одиниця – рентген (Р).

1 Р = 2,58 *10 Кл/кг

Біологічна дія для ІВ на організм людини впершу чергу, залежить від поглинутої енергії випромінювання.

Поглинута доза випромінювання (Д)- це фізична величина, яка дорівнює співвідношенню середньої енергії, переданої випромінюванням речовині в деякому елементарному об’ємі, до маси речовини в ньому.

Д=Е/m,

де Е – енергія, Дж;

m – маса речовини, кг.

Одиниця вимірювання поглинутої зони - грей (Гр). Застосовується також позасистемна одиниця – рад.

1 рад = 0,01 Гр.

Однак поглинута доза не враховує того, що вплив однієї і тієї самої дози різних видів випромінювань на окремі органи і тканини неоднаковий. Наприклад, альфа – випромінювання спричиняє ефект іонізації майже у 20 разів більший, ніж бета- та гамма випромінювання. Для порівняння біологічної дії різних видів випромінювань НРБУ – 97 введено поняття еквівалентної дозив органі або тканині:

Н = Д *W ,

де Д - поглинута доза в окремому органі або тканині;

W - радіаційний фактор, залежить від відносної біологічної ефективності ІВ.

Одиниця еквівалентної дози в системі СІ – зіверт (Зв). Позасистемна одиниця еквівалентної дози – бер – біологічний еквівалент рада.

1 Зв= 100 бер.

Одноразове опромінення дозою 25 – 50 бер зумовлює зворотні зміни крові. При 80 – 120 бер з`являються початкові ознаки променевої хвороби. Гостра променева хвороба виникає при дозі опромінення 270 – 300 бер.

Опромінення може бути внутрішнім, при проникненні радіоактивного ізотопа всередину організму, та зовнішнім; загальним (опромінення всього організму) та місцевим; хронічним (при дії протягом тривалого часу) та гострим ( одноразовий, короткочасний вплив).

Опромінювані особи поділяються на такі категорії згідно НРБУ - 97:

А – персонал – особи, які постійно або тимчасово працюють з джерелами ІВ;

Б – обмежена частина населення – особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювань, але за умовами проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню;

В – населення області, країни.

За ступенем зниження чутливості до ІВ встановлено 3 групи критичних органів, опромінення яких спричиняє найбільший збиток здоров`ю:

І – все тіло та червоний кістковий мозок;

ІІ – щитовидна залоза, м`язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково – кишковий тракт, легені, кришталик очей;

ІІІ – шкіра, кістки, передпліччя, литки, стопи.

Оцінка радіаційного стану здійснюється за допомогою дозиметрів – різного виду і призначення, які можуть бути поділені на групи:

1. рентгенометри – це прилади, які виміряють потужність екпозиційної дози ІВ;

2. радіометри – прилади, які вимірюють щільність потоків ІВ (інтенсивність зовнішніх потоків бета – частинок, найтронів та інше);

3. індивідуальні дозиметри – прилади, які вимірюють експозиційну та погинуту дозу ІВ.

Вищеназвані прилади можуть бути стаціонарнии та переносними.

Дія дозиметричних приладів основана на вимірюванні току або електричного заряду на виході детектора, який дає інформацію про енергію, загублену ІВ. За величиною сумарного заряду (ефекту), накопиченому за визначений проміжок часу можна зробити висновки про величину дози (енергії випромінювання), а за величиною струму – про відповідне значення потужності дози.

Рис.10.3. Індивідульний дозіметр ДК – 0,2: 1 – захисне скло; 2 – окуляр;

3 – корпус дозиметра; 4-корпус іонізаційної камери; 5 – об’єктив; 6 – нитка електроскопа; 7 – ізолятор; 8 – мембрана; 9- рухомий контакт; 10 – шкала.

Комплект індивідуальних дозіметрів ДК – 0,2 використовується для вимірювання сумарної дози ретгенівського та гамма – випромінювань. Він складається із зарядного пристрію і кишеньвого дозиметра. Діапазон вимірювань ( в інтервалі енергій 0,2…2 МеВ) 0 – 0,2 Р при потужності дози не більше 600 мР/с. За зовнішнім виглядом дозиметр схожий на автоматичну ручку (довжина 115 мм, діаметр 15 мм, маса 23 г).