Вузли верхнього поясу.

Середній гребеневий вузол трикутної ферми вирішується у вигляді похилого лобового упору, перекритого дерев'яними або металевими накладками на болтах.

Розтягнута стійка у вигляді сталевого тяжа з нарізкою на кінці пропускається через отвір, що проходить через центр вузла, і закріплюється гайкою на шайбі.

Розрахунком цього вузла перевіряється напруження зминання під кутом до волокон в лобовому упорі і на зминання під кутом α2 під шайбою стійки. Поперечна сила у вузлі сприймається накладкою з болтами.

Вузли верхнього поясу сегментних ферм вирішуються за допомогою сталевих накладок - наконечників, зєднаних з розкосами болтами і прикріплених до болта, що проходить через центр вузла.

Центровий болт розраховують на сприйняття рівнодіючої сили від поздовжніх сил в розкосах.

Розрахунком також визначається кількість болтів у наконечниках і напруження зминання торців верхнього поясу. Проміжні вузли приєднання стійок і розкосів до верхнього поясу вирішуються аналогічним чином.

Вузли нижнього поясу металодеревяних ферм виконуються за допомогою двох фасонок, приварених до поясу. До фасонки болтами кріпляться дерев'яні розкоси.

Болти розраховуються на максимальні зусилля в розкосах.

Вузли ферм з цілісних елементів на лобових врубках вирішуються і розраховуються за правилами конструювання та розрахунку з'єднань на врубках (на зминання і сколювання).

Лекція 5

Зв'язки

Зв'язки бувають:

1) горизонтальні (або похилі для скатної покрівлі);

2) вертикальні у покритті, а також по поздовжнім і торцевим стінам.

Зв'язки забезпечують загальну стійкість будинку, сприймають вітрові й кранові гальмівні навантаження і передають їх на фундамент.

У будівлях з дерев'яним каркасом застосовують два основних види зв'язків:

а) зв'язкові ферми, що розташовуються вертикально, похило або горизонтально поперек будівлі по зовнішніх поясах (або зовнішньому контуру) несучих конструкцій;

б) поздовжні зв'язки (теж ферми), площина яких розташовується перпендикулярно площині несучих конструкцій; ці зв'язки закріплюють нижні пояси (або внутрішню кромку) несучих конструкцій.

Зв'язкові ферми, розташовані по зовнішніх поясах конструкцій, з'єднують ригелі двох сусідніх рам і їх стійки в просторовий блок жорсткості, здатний сприймати навантаження, спрямовані перпендикулярно площині основних несучих конструкцій. Поясами являються верхні пояси ригелів (ферм, клеєфанерних балок і т.п.) або весь переріз несучих конструкцій (дощатоклеених арок, рам, стояків). Гратка зв'язкових ферм може бути дерев'яною розкісною або перехресною із сталевих тяжів. Ці зв'язки сприймають вітрові і технологічні навантаження, спрямовані вздовж будівлі (вітер, поздовжнє гальмування кранів), забезпечують стійкість каркасу в процесі його монтажу.

Роль стійок в гратці зв'язкових ферм виконують прогони або панелі. Зв'язкові ферми встановлюють з інтервалом не більше 30м (частіше 18-24м), але не менше двох на будівлю.

Зв'язкові ферми біля торців будівлі можуть не встановлюватися, якщо торцеві стіни в змозі самостійно сприймати горизонтальні навантаження.

Зв'язки закріплюють дві крайні точки несучих конструкцій і одну або кілька проміжних точок.

Розрахунок зв'язкових ферм виконують на горизонтальні навантаження, які складаються із зовнішніх горизонтальних навантажень (вітру, гальмівних зусиль кранів тощо) та додаткових зусиль від вертикального навантаження внаслідок можливих недосконалостей форми (відхилення від вертикалі та інших дефектів).

Зв'язкові ферми розраховують як звичайні ферми.

Поздовжні зв'язки з'єднують несучі конструкції попарно і встановлюються з інтервалом, що дорівнює кроку несучих конструкцій.

Крок поздовжніх зв'язків визначають з умови забезпечення стійкості розкріплюючих конструкцій.

Рис. 57 - Напіврозкісна система (В = 6м)

Рис. 58 - Напіврозкісна система (В = 3м)

Поздовжні зв'язки розраховують на горизонтальну силу Р при встановленні зв'язків у карнизних вузлах рам і в арках.

Для наочності покажемо зв'язки в будівлі з каркасом, що складається із стійок і шарнірно обпертих на них балок (або ферм).

Рис. 59 - В'язева система з прогонами і дерев'яними напіврозкісними зв'язками

Лекція № 12