Поняття особистості.

1.Психічні явища людини не існують окремо і розрізнено. У своїй сукупності вони складають неповторний і унікальний візерунок – психологічну цілісність. Ця цілісність і нерозривна єдність психіки людини і є те, що утворює особистість. Л.І. Божович визначає особистість як «такий рівень розвитку людини, який дозволяє їй керувати і обставинами власного життя, і самою собою». Природа людської психіки особистісна і має такі ключові ознаки: цілісність, унікальність, активність, вираження, відкритість, саморозвиток і саморегуляція. Як же виникає особистість? Відповідь на це питання полягає в тому, що особистість створюється, і отже вона є творінням. Творіння, яке все життя перебуває у власному становленні. Воно продовжує створювати себе, ускладнювати (або спрощувати), самореалізовуватись, вдосконалюватись. Воно самоіснує. І в цьому сенсі особистість є власним автором. Але справжнє диво полягає в тому, що особистість є не лише автором самого себе – як витвору: вона потенційно і актуально є автором іншої, нової особистості – людської дитини. Цей абсолютно унікальний акт співтворчості двох особистостей, двох люблячих людей і є дійсним початком особистості. «Особистість починається з любові» - говорив О. М. Леонтьєв. Ці слова є незаперечними. Любов до життя, любов до навколишнього, любов до себе об’єднує нас і підносить нас над іншими формами життя, не дивлячись на те, що ми всі різні і унікально неповторні. Кожна людина народжується з певними психологічними задатками, які на перших порах забезпечують її самостійне існування. Проте, уже з народження спостерігаються індивідуальні особливості її біологіч­них реакцій. Немовлята по різному переносять відчуття голоду, неоднаково реагують на дискомфорт, неоднаково швидко заспокоюються при забезпеченні належних умов. Ці вроджені індивідуально-біологічні властивості, які визначаються як темперамент, являються найбільш стійкими, консервативними і можуть бути властиві людині протягом усього життя.

Разом з тим темперамент є лише основою формування другого рів­ня людської індивідуальності, більш специфічного, завершеного і значимого - характерулюдини. Формування характеру базується на темпераменті.

Сукупність темпераменту і характеру складають основу індивідуальних особливостей людини, як особистості. Формування особистості починається з дитинства в групових і колективних відносинах ди­тини. Найбільш повний розвиток і становлення її відбувається в період, коли людина активно і зацікавлено включається в колектив­не і суспільне життя, але зберігає при цьому стійкість ідеалів та цілей, відчуття обов^’язку, відповідальності та патріотизму.

В найбільш узагальненому вигляді особистість являє собою сукупність індивідуальних психофізіологічних (темперамент), психологічних (характер) і соціальних властивостей людини, які формуються та стійко проявляються у процесі її взаємодії з навколишнім середовищем.