Річний цикл роботи насипів

Незалежно від типу місцевості активний прошарок земляної полотнини має визначений річний цикл роботи: зволоження восени і зимою, потім просихання навесні і влітку; промерзання зимою і відтавання навесні. Для всієї роботи земляної полотнини на дорогах середньої смуги СРСР істотними є умови - промерзання й відтавання, тому що промерзання пов'язане з накопиченням в активному прошарку надлишкової вологи, а отже, з обдиманням грунту, а відтавання - із утратою значної частини його несучої спроможності.

Хід промерзання й відтавання в часу, так само як і ступінь зволоження активного прошарку, визначаються в основному кліматичними умовами району і метеорологічних умов року і залежать від будівлі і щільності грунту.

Кліматичні умови району можуть бути схарактеризовані середньою багаторічною температурою повітря, а також середньою багаторічною сумою градусо-днів холоду за зиму і градусо- днів тепла за весну, середньому річним количеством.осадків і випари, їхнім розподілом по місяцях і балансом вологи, наприклад, за осінь. Погодні умови даного року характеризуються ступенем відхилення перерахованих вище показників від їх середніх багаторічних значень.

Водяний баланс атмосфери (прихід у формі осадків, що випадають, і витрата у виді випари) обумовлює в основному і водяний баланс почвогрунтів.

Кількість вологи, що надходить у грунт восени, закономірно зменшується по напрямку з півночі СРСР на південь. Такому ж зональному розподілу підпорядкована й осіння вологість грунтів земляної полотнини. Межа зон, що відрізняються по ступені осіннього вологонакопичення, приблизно відповідають межам грунтових і ландшафтних зон (тундрова, лісова, лісостепова, степ, напівпустельна, пустельна).

Грунтові і кліматичні умови території України і особливо в північної і північної лісовий її частини несприятливі для роботи активного прошарку земляного полотна.

Аналізована в дійсній роботі територія північної і середньої смуги європейської частини СНД охоплює області з лісами і болотами; Білорусію і північну чай; України. Рельєф цієї великої зони зобов'язаний своїм походженням минулій льодовиковій епосі. Клімат її характеризується перевищенням осадків над випаром.

Рисунок 1.3 - Схема річного циклу роботи земляної полотнини

Цим визначає тривале перезволоження верхніх прошарків почвогрунтів періодичною верховодкою, що з'являється восени і навесні. Поширені тут дерено-підзолисті, підзолисті і болотні грунту неоднорідні як у відношенні їхньої потужності, так і склад генетичних прошарків. На заході зони клімат більш м'який і вологий, чим на її сході. Четвертинні відкладення, за винятком обмеженої території, зайнятої піщаними грунтами, характеризуються також неоднорідністю, заболоченністю і строкатістю грунтів як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямках. Найпоширеніші тут грунти-валунні пилуваті суглинки оглеювані.

Річний цикл роботи активного прошарку земляної полотнини подана на мал. 2.1.

Характерними для кожного періоду можна вважати такі показники: глибину і швидкість зволоження, промерзання відтавання і просушування. Ці показники в значній мірі характеризують весь комплекс умов роботи земляної полотнини в будь-який момент часу.