Класифікація болотних ґрунтів
Болотні ґрунти різних ґрунтово-кліматичних зон України, маючи загальні ознаки (наявність органогенного шару і оглеєння), наділені і зональними обливостями.
На Поліссі болотні ґрунти мають глибокий торфовий горизонт і значно рідше утворюються в заплавах рік. В Лісостепу і Степу болотні ґрунти приурочені переважно до заплав і представлені болотними заплавними ґрунтами, мають торфові горизонти меншої потужності, часто засолені, осолонцьовані, карбонатні.
Класифікацію болотних ґрунтів наведено в табл. 3.16. Згідно класифікацією виділяють такі типи: болотні верхові, перехідні і низинні ґрунти, а також болотні мінеральні ґрунти. Болотні органогенні ґрунти розподіляють за глибиною торфового горизонту: торфувато-глейові (Т до
Таблиця 3.16 – Класифікація болотних ґрунтів
| Підтип | Рід | Підрід | Вид |
| Тип: Болотні верхіові та перехідні | |||
| Торфувато-глейові (Т<30 см) Торфово-глейові (Т 30-50 см) Торфовища (Т>50 см) | Модальні, перехідні, гумусово-залізисті | За ботанічним складом органогенного горизонту: дерев'янисто-мохові, трав'янисто-мохові | За глибиною торфового шару, ступенем розкладу торфу |
| Тип: Болотні низинні | |||
| А. Органногенні | |||
| Торфувато-глейові (Т<30 см) Торфово-глейові (Т 30-50 см) Торфовища (Т>50 см) Мулувато-торфові (Таl. Tdl) | Модальні (нормальнозольні), карбонатні, солонцювато-солончакові, сульфатно-кислі, оруденілі, замулені | За ботанічним складом Органогенного горизонту; трав'янисті, дерев'янисто-трав'янисті | За глибиною торфового шару, ступенем розкладення і гуміфікації органічної речовини, зольності і якісним складом золи, ступенем і типом засолення, глибиною шару перекриття, цілинні, осушені (дреновані) |
| Б. Мінеральні | |||
| Болотні мінеральні [Hd(T)] Мулувато-глейові (Hdgl) Перегнійно-глейові (Hgl) | Модальні, карбонатні, амергельовані, солонцювато-солончакові | За глибиною гумусованого шару не розроблено, за вмістом гумусу, за наявністю скипання від НСІ, ступенем і типом засолення |
30 см), торфоглейові (Т - 30-50 см) і торфовища (Т>50 см): неглибокі (50-100 см), середньоглибокі (100-200 см), глибокі (200-400 см) та надглибокі (Т>400 см) В муловато-торфових ґрунтах виділяють горизонти: алювіальні Таl чи делювіальні Tdl нанесені горизонти на поверхні ґрунту.
Серед підтипів болотних низинних мінеральних ґрунтів розрізняють: болотні мінеральні з горизонтом оторфованної дернини Hd(Т), мулувато- глейові Hdgl і перегнійно-глейові Hgl.
За ступенем розкладу органічної речовини осушені торфові ґрунти розподіляються на слабко- та середньорозкладені, гуміфіковані, перегнійні і мінералізовані.
За ступенем розкладу торфу (табл. 3.17) виділяють ґрунти:
- торфові – ступінь розкладення 25%, торф бурий з великою кількістю добре помітнних рослинних решток;
- торфо-перегнійний– ступінь розкладу торфу 25-45%. Торф коричнево-бурий, аморфний з напіврозкладеними рослинними рештками;
- перегній –ступінь розкладу понад 45%, торф чорно-бурий, аморфний, рослинні рештки слабо розпізнаються, дуже мажеться.
Ступінь розклдення торфу можна визначити за показниками його гуміфікації (ПГТ), який розраховується множенням вмісту гумінових кислот в торфі (Сгк,%) на показник їх оптичної щільності 
(Д.С.Орлов, Т.О.Горелова):
ПГТ=СГК ´ 
Відповідно даному показнику ступінь гуміфікації торфу може бути виражена як:
дуже низька <0,5
низька 0,5-1,5
середня 1,5-2,5
висока 2,5-3,5
дуже висока 3,5-4,5
Таблиця 3.17 – Ступінь розкладу торфових ґрунтів за ознаками (С.Т.Вознюк, 1984)
| Ґрунт | Діагностичні ознаки |
| Слабо розкладений торф | Ступінь розкладу менше 20% – рослинні рештки складають основну масу, торф волокнистої структури, при стисканні в руці вигікає світла або ж зовсім безбарвна вода, торф між пальцями не продавлюється. |
| Середньо- розкладений торф | Ступінь розкладу від 20% до 30% – рослинні рештки добре помітні, вода коричнювата, поверхня зразка торфу після стискання лоретка від залишків рослин руку майже не забруднює. |
| Перегнійно- торфовий (гуміфікований) | Ступінь розкладу 30-50% – рослинна структура нечітка, рослинні рештки мало помітні або локальні, маса торфу продавлюється крізь пальці при стисканні, забруднюючи руку, торф темно-коричневий, вода забарвлена водорозчинною органікою. |
| Торфово- перегнійний | Ступінь розкладу понад 50% – рослинні рештки візуально не помітні, ґрунт аморфно-дрібногрудкуватої структури, темно-коричневий, «озеленений», добре продавлюється крізь пальці, прилипає до руки. |
| Мінералізований (гідрофобний) торфовий | Утворюється на пересушених ділянках, буруватого або попелясто-сірого забарвлення, рослинні рештки роздрібнені, з порушеною клітинною структурою, обвуглені, слабогумусований, вологоємність низька, легко піддається розпиленню та вітровій ерозії. |
Ботанічний склад – враховують лише для слабо- і середньо розкладених торфів, серед яких виділяють: мохові, трав'яні, та їх комбінації – мохово-трав'яні, дерев'янисто-трав'яні і т.п.
За ступенем зольності виділяють: низько зольні (золи до 8%), середньо зольні (8-20), високо зольні (20-50), мулувато-торфові (50-80) і мінеральні болотні ґрунти (понад 80%).
За якісним складом золи болотні ґрунти поділяють на: карбонатні («скипають» від 10% НС1); вилуговані – не містять карбонатів і легкорозчинних солей; залізисті (оруденелі) – містять від 6 до 25% Fe2О3; вівіанітові нагромаджують Fe3(PО4)2 містять понад 0,7% Р2О5; вилуговані – не містять легкорозчинних солей; карбонатів; солончакуваті в складі золи від 0,3 до 2% водорозчинних солей; солончакувато-солонцюваті.
За ступенем засолення враховуючи щільність болотні ґрунти поділяють на слабо-, середньо- і сильно засолені.
За типом засолення болотні ґрунти поділяють: на содово-хлоридні, содово-сульфатні, хлоридно-содові, сульфатно-гідрокарбонатні та ін.
Болотні ґрунти перекриті зверху сучасними мінеральними наносами алювіального походження поділяють на: мілкопоховані 15-25 та глибоко поховані 25-45 см.
Підстилаючі мінеральні породи згруповані так: болотні ґрунти на суглинкових і глинистих породах, болотні ґрунти на лучних мергелях і крейді; болотні ґрунти на супіщаних і піщаних відкладах.
Болотні ґрунти поділяють на цілинні (неосушені) і дреновані (осушені).
Розрізняють також підтипи:
- болотних мінеральних – наявність горизонту Hd (т) - оторфована дернина;
- мулувато глейові Hdgl – дернина оглеєна
- перегнійно-глейові з Н – гумусовим горизонтом і оглеєними нижчими горизонтами PHgl+, P(hg), +Pgl.
Болотні мінеральні ґрунти на види розділяють за глибиною гумусового профілю: неповно розвинуті (<25 см), коротко профільні (65-85 см), глибокі (85-120 см) і дуже глибокі (>120 см). За вмістом гумусу: слабогумусовані (<2%), малогумусовані (2-4%), середньогумусовані (4-6%) і дуже гумусовані (>6%). За ступенем опідзолення, осолодіння, оглеєння за морфологічними ознаками.
Дата добавления: 2017-01-13; просмотров: 1641;