Правове регулювання використання радіочастот

Одним із важливих аспектів регулювання діяльності засобів те­лекомунікації та електронних засобів масової інформації є розподіл і присвоєння радіочастот та контроль за використанням радіочастот­ного ресурсу.

Згідно зі ст. 1 Закону "Про радіочастотний ресурс України", ра­діочастотний ресурс — це частина радіочастотного спектра, при­датна для передавання та приймання електромагнітної енергії раді­оелектронними засобами, яку можна використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнарод­ного права, а також: на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Надання права на користування радіочастотним ресурсом реалі­зується за допомогою триступеневої процедури.

На першому етапі здійснюється розподіл смуг радіочастот, тоб­то регламентування відповідним записом у Національній таблиці роз­поділу смуг радіочастот України використання певної заданої смуги радіочастот однією чи кількома радіослужбами.

На другому, відповідно до розподілу смуг радіочастот, здійсню­ється виділення радіочастот - надання відповідним записом у Плані використання радіочастотного ресурсу України права використовувати певні смуги радіочастот для застосування в Україні визначених цим Планом радіотехнологій.

Нарешті, третім етапом є присвоєння смуг та номіналів радіочас­тот - реєстрація дозволу на експлуатацію радіоелектронних засо­бів і випромінювальних пристроїв у реєстрі присвоєнь смуг, номі­налів радіочастот з визначенням смуги, номіналу радіочастот, пара­метрів випромінювання та умов експлуатації конкретного радіоелек­тронного засобу.

Згідно зі ст. 5 Закону "Про радіочастотний ресурс України", всі користувачі радіочастотного ресурсу України залежно від напрямів його використання поділяються на дві категорії: спеціальні користу­вачі та загальні користувачі.

До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України на­лежать:

- підрозділи і організації Міністерства оборони України, Служ­би безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформа­ції України, Міністерства внутрішніх справ України, Мініс­терства з надзвичайних ситуацій України та ліквідації наслід­ків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної при­кордонної служби України, Управління державної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань, Дер­жавної податкової адміністрації України (у частині застосу­вання радіоелектронних засобів податковою міліцією), якщо їх діяльність пов'язана з використанням радіоелектронних за­собів виключно для виконання функціональних обов'язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України;

- Міністерства транспорту України в частині застосування ра­діоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової систе­ми організації повітряного руху України та забезпечення по­льотів і в частині застосування радіоелектронних засобів Дер­жавною спеціальною службою транспорту.

Всі інші користувачі радіочастотного ресурсу належать до катего­рії загальних користувачів, які поділяються на три групи:

- суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;

- суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих ра­діоелектронних засобів;

- технологічні користувачі і радіоаматори - юридичні чи фізич­ні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

За використання радіочастотного ресурсу стягується плата, яка розраховується відповідно до ставок, затверджених Кабінетом Мі­ністрів України, щомісячно за кожен 1 Мгц радіочастот у кожному окремому регіоні.

Органами, що безпосередньо здійснюють управління та контроль за користуванням радіочастотним ресурсом України, є:

- Генеральний штаб Збройних Сил України, який здійснює ви­ділення радіочастот, надання дозволів на користування раді­очастотним ресурсом та контроль за дотриманням законодав­ства в цій галузі спеціальними користувачами;

- Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), Державна інспекція зв 'язку (ДІЗ) та Український державний центр радіочастот (УДЦР), які виконують функції щодо ви­ділення радіочастот, ліцензування та контролю за діяльністю загальних користувачів.

Основними нормативно-правовими актами, що безпосередньо ви­значають розподіл радіочастотного ресурсу, є Національна таблиця розподілу радіочастот та План використання радіочастотного ресур­су України.

Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України є нормативно-правовим актом що регламентує розподіл смуг радіочас­тот радіослужбам в Україні та визначає смуги радіочастот спеціаль­ного й загального користування.

Цю Таблицю розробляє Міністерство транспорту і зв'язку Укра­їни за участю Національної комісії регулювання зв'язку (НКРЗ), На­ціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Ге­нерального штабу Збройних Сил України, інших заінтересованих органів державної влади на основі Регламенту радіозв'язку Між­народного союзу електрозв'язку та затверджує Кабінет Міністрів України.

Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України скла­дається з трьох граф:

У графі першій наведено дані про розподіл смуг радіочастот між радіослужбами і номери приміток згідно з Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку.

У графі другій визначено розподіл смуг радіочастот між радіос­лужбами в Україні і номери приміток до нього, що починаються з лі­тери "У", зміст яких викладено в кінці Таблиці.

У графі третій Таблиці вказано призначення смуг радіочастот в Україні: загального користування (ЗК) або спеціального користу­вання (СК).

Радіочастотний ресурс України використовується за Планом ви­користання радіочастотного ресурсу України, який складають від­повідно до Національної таблиці розподілу радіочастот з урахуван­ням рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку, Європейської конференції адміністрацій пошт та електрозв'язку (СЕПТ) та пропо­зицій зацікавлених органів державної влади, громадських організа­цій і суб'єктів господарської діяльності - користувачів радіочастот­ного ресурсу України.

Цей план є постійнодіючим нормативно-правовим актом, що затвреджується Кабінетом Міністрів України, він складається з двох розділів і додатків. У Розділі І наведено перелік радіотехнологій, які використовуються в Україні, з визначенням смуг радіочастот та служб радіозв'язку, а також строки припинення їх використання. Відповідні дані подано у вигляді таблиці, що складається з восьми граф:

У відповідних графах, зокрема, зазначено:

перша - радіотехнології, що використовуються радіослужбами в Україні;

друга - радіослужби, котрі використовують ці радіотехнології;

третя - вид радіозв'язку, якому відповідає та чи інша радіотехнологія;

четверта і п'ята — базові національні стандарти;

шоста - положення: 1) Міжнародного союзу електрозв'язку, 2) Європейської конференції адміністрацій пошт та електрозв'язку (СЕПТ), 3) Європейської комісії з комунікацій (ЄКК), 4) міжнародні угоди, в яких визначаються умови використання радіочастотного ре­сурсу щодо забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіое­лектронних засобів (РЕЗ);

сьома - смуги або номінали радіочастот, виділені для використан­ня в радіотехнологіях;

восьма - особливості застосування радіотехнологій в Україні та умовні позначення ліцензій і дозволів, що дають право на користу­вання радіочастотним ресурсом.

У плані може бути визначений строк припинення використання радіочастоти відповідною службою.

У Розділі II Плану використання радіочастотного ресурсу Украї­ни наведено перелік перспективних для впровадження в Україні раді­отехнологій із визначенням радіослужб, які планують їх використан­ня, смуг радіочастот, а також строки впровадження радіотехнологій.

Присвоюючи конкретним користувачам відповідні смуги та но­мінали радіочастот, права на їх використання визначають такими до­кументами, як: ліцензія на користування радіочастотним ресурсом та дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України ви­даються Національною комісією з регулювання зв'язку України од­ночасно з видачею ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій, що передбачає користування радіочастотним ресурсом України.

Присвоєння радіочастот у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення, здійснюється на підставі ліцензії на мовлення, яка видається телерадіомовним організаціям Національною радою з пи­тань телебачення і радіомовлення України.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України -це документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на ко­ристування радіочастотним ресурсом України. При цьому у ліцензії обов'язково зазначають:

- термін, протягом якого дозволяється користування радіочас­тотним ресурсом (як правило, не менше 5 років);

- конкретні регіони, в яких ліцензіат має право на користуван­ня радіочастотним ресурсом;

- конкретні смуги та номінали радіочастот, які виділяються в
користування;

- інші ліцензійні умови, що підлягають виконанню.
Ліцензія на право користування радіочастотним ресурсом може

передбачати:

1) виключне право на користування визначеним у ній радіочас­тотним ресурсом у межах зазначених регіонів

2)використання її в межах одного регіону кількома користува­чами за умови забезпечення електромагнітної сумісності радіоелек­тронних засобів.

Експлуатація конкретних радіоелектронних засобів можлива лише за наявності дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів, який видає Український державний центр радіочастот (УДДР) для загаль­них користувачів або Генеральний штаб ЗСУ для спеціальних корис­тувачів. Відповідний дозвіл видається на підставі висновку щодо елек-тромагнінтої сумісністі, який також надається зазначеними органа­ми.

Дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів можуть на­даватися:

- на кожний радіоелектронний засіб, установлений у місці з кон­кретними географічними координатами;

- на кожний радіоелектронний засіб для використання на зазна­ченій у дозволі території.

Інколи в дозволі можуть бути визначені умови електромагнітної сумісності з іншими користувачами.