Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Класифікація видів секретної інформації

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, (ЗВДТ) фор­мує і публікує в офіційних виданнях Служба безпеки України на під­ставі рішень державних експертів з питань таємниць. ЗВДТ, що ста­новлять державну таємницю - єдина форма реєстрації цих відомос­тей в Україні²⁰⁶. З моменту опублікування ЗВДТ держава забезпечує захист і правову охорону відомостей, які зареєстровані в ньому. Реє­страція відомостей у ЗВДТ є підставою для надання документу, виро­бу чи іншому матеріальному носієві інформації, що містить ці відо­мості, грифу секретності, який відповідає ступеню секретності, уста­новленому для них у ЗВДТ.

Зміни до ЗВДТ, що становлять державну таємницю, публікують­ся не пізніше трьох місяців від дня одержання відповідного рішення чи висновку.

Сам ЗВДТ є систематизованим переліком відомостей, що станов­лять державну таємницю. Цей перелік складається зі статей, пунк­тів та підпунктів. Відомості систематизуються в чотири великі групи (статті) відповідно до сфери державної діяльності:

- сфера оборони;

- сфера економіки;

- сфера зовнішніх відносин;

- сфера державної безпеки і охорони правопорядку.

- Відомості, що належать до кожної із цих груп, класифікуються на окремі пункти та підпункти за основними характеристиками:

- змісту відомостей, що становлять державну таємницю;

- ступеня секретності ("особливої важливості", "цілком таєм­но", "таємно");

- строку дії рішення про віднесення інформації у роках (ЗО ро­ків, 10 років, 5 років).

Реєстрація відомостей у ЗВДТ є підставою для надання докумен­ту, виробу чи іншому матеріальному носію інформації, що містить ці відомості, грифу секретності, який відповідає ступеню секретності, встановленому для них у ЗВДТ. Самі записи в ЗВДТ не повинні міс­тити державних секретів.

Перелік відомостей, що становлять державну таємницю, у рам­ках визначених Законом "Про державну таємницю" та ЗВДТ чоти­рьох основних сфер, можна також умовно класифікувати за деякими напрямами та видами інформації. Так, у військовій сфері можна виді­лити інформацію, що стосуються безпосередньо Збройних сил Укра­їни, до якої, зокрема, віднесено відомості:

- про зміст оперативних планів і документів бойового управлін­ня директив, бойових наказів, донесень та зведень;

- про підготовку військ до виконання оперативних (бойових) завдань;

- про систему бойового чергування;

- про стратегічне розгортання та зміст мобілізаційних завдань, оперативно-мобілізаційних заходів;

- про зміст закритих навчальних програм у вищих військових навчальних закладах Збройних сил України.

- Іншу групу можна кваліфікувати як інформацію військово-технічного характеру. Це, зокрема відомості:

- про військові об'єкти, зразки озброєння і військової техніки, орга­ни державної влади і режимні об'єкти, підприємства, установи та організації, що підлягають захисту від засобів технічних розвідок;

- про норми технічного захисту інформації, віднесеної до дер­жавної таємниці;

- про нові зразки озброєння та військової техніки, нові техно­логії створення та модернізації зразків озброєння та військо­вої техніки;

- про досягнення науки і техніки, які можуть бути використані для потреб оборони і мають принципове значення для розроб­ки нових видів озброєння та військової техніки;

- про систему фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів.

Приділено також увагу захисту інформації, яка стосується заходів захисту населення в умовах можливих військових конфліктів. Так, у ЗВДТ включено інформацію:

- про управління системою Цивільної оборони України в умо­вах військового часу;

- про схеми та джерела водозабезпечення, заходи їх охорони;

- про особливо важливі та важливі об'єкти, які беруться під вій­ськову і воєнізовану пожежну охорону в умовах воєнного стану.

І, нарешті, до державної таємниці у військовій сфері віднесено низку відомостей географічно-топографічного характеру, які мають важливе значення для бойового застосування військ, зокрема:

- про результати роботи щодо створення й уточнення держав­ної системи координат і геодезичних параметрів, розробку і застосування національних космічних топогеодезичних засо­бів для забезпечення Збройних сил України;

- геодезичні дані, топографічні і картографічні матеріали з пев­ними характеристиками, оприлюднення яких можливе лише після узгодження відповідно до законодавства.

Наступною сферою класифікації відомостей, що становлять дер­жавну таємницю, є сфера економіки. Серед інформації економічно­го характеру, що її внесено до ЗВДТ, також можна виділити кілька основних груп.

По-перше, це інформація військово-економічного характеру, за­хист якої є одним із заходів забезпечення функціонування економі­ки України в умовах воєнного стану, матеріально-технічного забез­печення Збройних сил та підприємств оборонного призначення. На­приклад, до ЗВДТ внесено відомості, які характеризують:

- виробничі потужності мобілізаційного призначення галузей на­ціональної економіки щодо виробництва оборонної продукції;

- заходи для забезпечення сталості функціонування галузей еко­номіки України в умовах воєнного стану;

- кількість, вартість, строки постачання озброєння і військо­вої техніки у Збройних силах України та військових форму­ваннях;

- номенклатуру, кількість, строки постачання військових фор­мувань основними видами пального і мастильних матеріалів, речового та медичного майна, продовольства тощо.

Як стратегічну охарактеризовано економічну інформацію, що роз­криває характеристики забезпеченості економіки України стратегіч­ними або критично-необхідними сировиною і матеріалами. У ЗВДТ це, наприклад, відомості:

- про розміри і розміщення стратегічних запасів та резервів на­фти, газу і нафтопродуктів України;

- про балансові запаси корисних копалин у надрах та обсяги їх видобутку (виробництва) в Україні;

- про балансові запаси урану в надрах України;

- оперативно-статистичні дані митних органів про експортно- імпортні операції з окремими стратегічними видами сировини і продукції;...............................

- про магістральні або внутрішньозонові лінії зв'язку, мереж і зв'язку загального користування із зазначенням трас проходження через об'єкти зв'язку, що належать до мобілізаційних потужностей господарства України.

Нарешті, останню групу становлять відомості, захист яких здійсню­ється в інтересах забезпечення нормального функціонування кредитно-фінансової системи України. До цієї групи належать такі відомості:

- про номенклатуру та обсяги матеріальних цінностей держав­ного резерву;

- про кількість надходження до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, про відпуск їх на потреби народного господарства за період від одного року більше, про планові обсяги реалізації золота за вільноконвертовану валюту або кількість золота, яке видано на закупівлю за кордоном товарів, за період від одного року і більше;

- про розроблені монетним двором Національного банку України банкноти і монети України нових зразків;

- про засоби захисту від підробки банкнот, бланків державних цінних паперів і документів суворого обліку України (крім відомостей про загальновідомі засоби захисту);

- про технології виготовлення та застосування спеціальних складових захисних голографічних елементів, які створюються на замовлення органів державної влади, у тому числі для захисту від підробки банкнот, цінних паперів, документів суворого обліку.

У сфері зовнішніх відносин визначено два основних види інформації, що становить державну таємницю і підлягає охороні.

По-перше, це інформація, розголошення якої може завдати шкоди зовнішньополітичній діяльності України, в т. ч. відомості, що містяться в директивах, планах та вказівках делегаціям і посадовим особам, які представляють Україну, розголошення яких розкриває стратегію і тактику зовнішньої політики України.

По-друге, це інформація про деякі аспекти міждержавної військово-економічного співпраці, яка, згідно із законодавством України або її міжнародно-правовими зобов'язаннями, є таємною. Це, зокрема, стосується відомостей про номенклатуру, обсяги та фінансу­вання операцій з експорту, імпорту озброєння, військової техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції, а також відомос­тей про військову, військово-технічну та науково-технічну співпра­цю з іноземними державами тощо.

Ще однією сферою інформації, яка становить державну таємницю, що її виділяє національне законодавство, є сфера державної безпеки і охорони правопорядку. Серед переліку відповідних відомостей, наведе­них у ЗВДТ, також можна виокремити декілька характерних напрямів.

По-перше, це інформація про деякі аспекти негласної та правоо­хоронної діяльності, яка впроваджується правоохоронними органами та військовими підрозділами України, а також про особовий склад і підготовку відповідних підрозділів і осіб, що здійснюють подібну ді­яльність. Зокрема, це інформація:

- про зміст, плани, організацію і результати оперативно-розшукової та розвідувальної діяльності, її конкретні засоби, форми і методи;

- про отримані результати ведення агентурної та спеціальної роз­відки, радіоелектронної розвідки, контролю безпеки інформа­ції та зв'язку тощо;

- про штат, штатну розстановку, стан, зміст і організацію бойо­вої і спеціальної підготовки особового складу Служби безпе­ки України, Головного управління розвідки Міністерства обо­рони України, Управління державної охорони.

Наступну групу становить інформація про заходи охорони різних режимних об'єктів, осіб та матеріальних цінностей, які взято під дер­жавну охорону. До неї, зокрема, належать відомості:

про технічні системи забезпечення діяльності, охорони, зв'язку, зміст заходів пропускного і внутрішньооб'єктового режиму об'єкта СБУ, Управління державної охорони та Прикордонних військ, на яко­му впроваджено особливий режим;

- про організацію, стан і способи охорони установ кримінально-виконавчої системи;

- про заходи охорони органів державної влади, осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

- про організацію та порядок забезпечення безпеки пересуван­ня територією України вищих посадових осіб України та уря­дових делегацій іноземних держав;

- про строки, маршрути та організацію охорони перевезення банкнот і монет та інших цінностей у системі Національно­го банку України.

До останньої групи можна віднести інформацію про безпосеред­нє здійснення заходів захисту інформації та державної таємниці. Це, зокрема, відомості:

- про забезпечення безпеки систем урядового та спеціального зв'язку, про зміст заходів щодо комплексного технічного за­хисту інформації у цих системах від технічних засобів розвідки;

- про організацію та фактичний стан охорони державної таєм­ниці тощо.

Слід зазначити, що рівень таємності відомостей, внесених до ЗВДТ, залежить не тільки від їх змісту цих відомостей, а й від кон­кретного об'єкта, інформацію щодо якого ці відомості розкривають. Наприклад, відомості про зміст оперативних планів щодо Збройних сил України мають гриф "особливої важливості" і мають строк се­кретності ЗО років, щодо корпусу - "цілком таємно" зі строком секрет­ності 10 років, щодо дивізії - "таємно" зі строком секретності 5 років.

Деякі фахівці вважають за доцільне використання досвіду, коли в подібних нормативно-правових актах визначається коло державних органів, до компетенції яких входить розпорядження (передача, до­пуск) тим чи іншим видом відомостей, що становлять державну таєм­ницю, як це, наприклад, робиться у сусідній Російській Федерації. Це допомогло б упорядкувати процеси допуску до секретної інфор­мації, визначати органи відповідальні за надання того чи іншого виду секретної інформації, та ін.