Предмет та метод кримінального права. Загальна характеристика Кримінального кодексу України.

Кримінальне законодавство - система законів, введених в дії вищим законодавчим органом державної влади, які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинними та які покарання слід застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Все кримінальне законодавство України зараз представлено в Кримінально: кодексі, який є систематизованим нормативно-правовим актом, що охоплює всі питання кримінального права і здійснює їх вичерпне регулювання.

Об'єктами, що беруться під охорону за допомогою норм КК, є: охорона прав і свобод людини і громадянина, власність, громадський порядок та громадська безпека, довкілля, конституційний лад України, а також мир і безпека людства. Норми КК охороняють лише найважливіші елемент! зазначених об'єктів. Охорона менш важливих суспільних відносин і соціальних благ здійснюється за допомогою правових норм інших галузей права (зокрема адміністративного, цивільного, трудового права).

КК складається з Загальної та Особливої частин, норми яких взаємопов'язані між собою. У Загальній частині наведені норми загального значення, які визначаю основи кримінальної відповідальності, дають поняття злочину, називають види покарання за злочини та ін. У Особливій частині визначається кримінальна відповідальність за окремі злочини. Норми Загальної частини можна застосовувати тільки на базі Особливої частини. Статті Особливої частини складаються з двох елементів: диспозиції та санкції. Диспозиція дає ознаки забороненого поведінки, а санкція означає вид і міру покарання, що застосовуються у разі, коли здійснюються діяння, визначені диспозицією.

Кримінальний кодекс діє відносно певних осіб, у певних просторових і часових рамках. Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності відповідно до чинного Кодексом. Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами не підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення цими особами злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом.

Всі фізичні особи, які постійно проживають на території України і які вчинили злочин за її межами, також підлягають кримінальній відповідальності за нормами Кримінального кодексу України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України.

Іноземні громадяни за злочини, вчинені поза межами України, підлягають відповідальності згідно з Кримінальним кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами.

Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння.

Закон, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує покарання, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності, у тому числі і на осіб, які відбувають або відбули покарання, але мають судимість.

Закон, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної дії в часі не має.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року набув чинності з 1 вересня 2001 року.