Стадії скоєння злочину

Всі злочини поділяються на закінчені та незакінчені. Якщо особа повністю реалізувало свій злочинний намір і вчинила закінчений злочин, то необхідність виділяти етапи кримінальної діяльності відсутня. Така необхідність виникає у разі недоведення задуманого злочину до його логічного завершення.

Кримінальний закон (ст. 13) виокремлює три стадії вчинення злочину:

1) готування до злочину;

2) замах на злочин;

3) закінчений злочин.

Закінченим злочином (ст. 13) визнається діяння, яке містить; всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею особливої частини КК.

Готуванням до злочину (ст. 14) визнається підшукання або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на скоєння злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Здобуття допускає будь-який спосіб придбання (купівля, обмін, викрадення, отримання у борг) коштів і знарядь. Пристосування - це такий вплив на матеріальні предмети, внаслідок якого вони стають придатними або більш зручними для їх застосування при вчиненні злочину (наприклад, виготовлення обріза з мисливської рушниці). Під здобуттям співучасників слід розуміти знайомство з потенційними співучасниками, їх вербування, підбурювання до участі скоєнні злочину. Усунення перешкод - це дії чи бездіяльність, які полягають в усуненні перепон, що заважають реалізації злочинного наміру (наприклад, отруєння сторожової собаки, відключення охоронної сигналізації). Під іншим умисним створенням умов для вчинення злочину, слід розуміти розробку плану, підготовку алібі, підготовку місць для зберігання викраденого та ін

Замахом на злочин (ст. 15) визнається вчинення з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, не залежних від волі винного. Закон розрізняє закінчений та незакінчений замах на злочин. Закінченим є замах, при якому суб'єкт зробив усе, що вважав за необхідне, однак злочин не було доведено до кінця з причин, не залежним від його волі (наприклад, особа з метою вбивства стріляє в потерпілого і, вважаючи, що мета досягнута, залишає його на місці злочину, а згодом життя потерпілого рятують). При незакінченому замаху винний, хоч і направляться свої зусилля на вчинення злочину, не робить всього того, що вважає за необхідне для досягнення злочинного результату, усвідомлює неповноту своїх дій і необхідність їх продовження (наприклад, злочинця, який таємно вилучив у квартирі чуже майно, затримують при виході з неї).