Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств

У сучасній практиці господарських стосунків поширення набу­ло небезпечне явище, яке називають рейдерством, або недружнім поглинанням, пов'язане із встановленням контролю над суб'єктом господарювання — юридичною особою, або майном у сфері госпо­дарювання через конфлікт.

За відсутності законодавчого закріплення визначення поняття рейдерства, під рейдерством слід розуміти дії, що характеризуються наступними специфічними ознаками:

— майнові права або контроль над суб'єктом господарювання переходять від однієї особи до іншої (рейдеру);

— такий перехід відбувається без згоди особи, якій належать права або яка володіє контролем;

— такий перехід відбувається в ході спланованого рейдером конфлікту відповідно до розробленого ним сценарію, що має правове обґрунтування, — дійсне або уявне і реалізується з дотриманням (або з імітацією дотримання) встановлених за­коном процедур.

Саме одночасна наявність всіх цих ознак відрізняє рейдерство від звичайного захоплення майна (коли загарбник не обґрунтовує законність своїх дій), від звичайного господарського спору (який виникає через об'єктивні обставини, а не планується повністю од­нією із сторін) і від добровільного переходу прав, або корпоративного контролю (коли присутнє волевиявлення обох сторін на перехід прав або контролю і відсутній конфлікт).

Прикладом рейдерства може бути скупка акцій у міноритарних (дрібних) акціонерів АТ без узгодження з мажоритарними (вели­кими) акціонерами і призначеними ними органами управління товариства із тим, щоб провести надалі загальні збори АТ і переоб­рати органи управління, усунувши, таким чином, мажоритарних акціонерів від управління товариством без їх згоди. Якщо шляхом скупки акцій у міноритарних акціонерів рейдеру вдасться утворити пакет, необхідний для законного скликання, проведення загальних зборів і ухвалення рішень про зміну керівництва товариства без згоди мажоритарних акціонерів, матиме місце «біле» рейдерство. Проте, оскільки на більшості вітчизняних АТ мажоритарні акці­онери вже сформували контрольні пакети акцій, змінити органи управління законним шляхом без згоди мажоритарних акціоне­рів, як правило, неможливо. У такому разі рейдерство може бути пов'язане з силовим впливом і порушеннями закону (т.з. «чорне рейдерство»). Особливістю такого рейдерства є те, що незаконним по суті діям надається юридична форма, а корпоративні права за­кріплюються за рейдером за відсутності належних правових підстав. При цьому рейдери використовують пробіли і вади законодавства, вишукують недоліки правовстановлюючих документів, інші «слабкі місця» підприємства-жертви, інколи використовують державний примус на основі підроблених рішень судів, розпоряджень різних контролюючих органів, витрачаючи великі кошти на юридичний супровід своїх операцій.

Враховуючи поширеність подібних дій, суб'єктам господарюван­ня, що мають ліквідні активи (наприклад — коштовну нерухомість, прибуткові виробництва, інтелектуальну власність), слід завчасно шляхом належної організації правової роботи та інших управлін­ських заходів сформувати систему захисту від рейдерства.

Система захисту від рейдерства являє собою низку спланованих і взаємодоповнюючих правових, інформаційних, силових і орга­нізаційних заходів, спрямованих на збереження контролю над суб'єктом господарювання і його майном за органами управління, призначеними акціонерами (власниками, учасниками).

Нижче розглядаються основні елементи системи захисту суб'єкта господарювання від рейдерства, до яких залучається його юридична служба.

1. Завчасна підготовка в період нормальної роботи суб'єкта господарювання повинна бути спрямована на усунення умов, які можуть призвести до рейдерських захоплень. Така підготовка може ґрунтуватися на спеціальному локальному акті суб'єкта господа­рювання, формалізованому у рішенні органу управління суб'єкта господарювання. Зазначений документ має бути конфіденційним, щоб його зміст був відомий тільки керівництву суб'єкта господарю­вання і керівникові його юридичної служби. Відповідний акт повинен містити;

— опис можливих загроз суб'єктові господарювання з боку рейдерів (як правило, спрямованих на заволодіння цінними активами);

— рішення щодо порядку узгоджених дій посадових осіб суб'єкта господарювання у разі рейдерства;

— опис заходів, які слід здійснити ще за відсутності рейдерської загрози з метою належної підготовки до неї (від встановлення сигналізації і нічного освітлення до внесення змін до установ­чих документів).

До акта можуть додаватися проекти типових документів (вну­трішніх — наказів, рішень посадових осіб і органів суб'єкта гос­подарювання і зовнішніх — наприклад листів і договорів), що під­писуватимуться з мінімальним редагуванням за умов нестачі часу.

Юридична служба за відсутності загрози рейдерства бере участь у розробці, удосконаленні, впровадженні захисних заходів, будує конструктивні відносини з правоохоронними, контролюючими органами, державною виконавчою службою, спостерігає, чи немає ознак збору інформації про підприємство, підозрілих придбань ак­цій, або заборгованостей підприємства, контактує з реєстратором

(депозитарієм) цінних паперів, бухгалтерією підприємства, іншими Його підрозділами.

Дуже важливе значення має також профілактична робота з пла­номірного і максимально повного усунення «слабких місць» — пере­думов для рейдерства щодо суб'єкта господарювання, включаючи, в т.ч.: мінімізацію його заборгованостей; формування корпоративної культури у відносинах між акціонерами (учасниками), а також з трудовим колективом; перегляд установчих і внутрішніх докумен­тів підприємства на предмет усунення вад, які можуть полегшити рейдерам захоплення, формалізацію внутрішніх процедур — в т.ч. скликання загальних зборів та ін.

Юридичній службі слід відпрацювати і закріпити в установчому документі, внутрішніх документах підприємства способи заміни його ключових посадових осіб в разі їх раптового вибуття (наприклад — механізм призначення наглядовою радою виконуючого обов'язки голови правління за його несподіваної відсутності).

Керівництво підприємства повинне завчасно передбачити мож­ливість посилення юридичної служби шляхом укладення договору про надання юридичних послуг з юридичними фірмами на випадок рейдерского конфлікту.

2. Робота в період загрози рейдерства і відкритого господар­ського конфлікту з рейдером. Перший виявлений підприємством рейдерский позов, скарга, перевірка або негативна публікація, а також дані про систематичний збір інформації про підприємство, скупку його акцій або боргів повинні відповідним чином активізу­вати роботу юридичної служби підприємства.

У розрізі відповідних заходів юридична служба:

— реагує на всі позови, оскаржує всі ухвали і рішення, прийняті на користь рейдера;

— оскаржує в адміністративні суди і правоохоронні органи дії органів і посадових осіб, що сприяють рейдеру;

— організовує перерозподіл активів підприємства між пов'я­заними з підприємством особами;

— організовує «евакуацію» найбільш цінного майна, у тому числі нерухомого — майно передається у заставу пов'язаним юридичним особам;

— підтримує в актуальному стані обтяження (арешти, заборони, застави) на активи з тим, щоб зробити неможливим відчужен­ня таких активів за рішеннями органів управління, обраних на скликаних і проведених рейдером загальних зборах акціонерів (далі — «альтернативні» органні «альтернативні» збори);

— бере участь в «альтернативних» зборах як представник акці­онерів, збирає докази відсутності кворуму, порушень під час їх проведення, оскаржує до суду їхнє рішення;

— оскаржує дії державного виконавця при спробах рейдерів встановити контроль над майном підприємства за процедурою примусового виконання;

— подає в правоохоронні органи заяви про порушення кримі­нальних справ відносно рейдерів, за наявності в їхніх діях складу злочину;

— оскаржує договори купівлі-продажу майна підприємства, укладені «альтернативними» органами і повертає у власність підприємства продане ними майно;

—забезпечує юридичний супровід повернення органів управлін­ня на підприємство через відновлення на роботі керівника і визнання недійсними рішень «альтернативних» зборів.

Оскільки підприємство здійснює захист, стратегічна ініціатива в такому конфлікті належить рейдеру. Водночас, захист підпри­ємства повинен передбачати як симетричні відповіді на дії рейде­ра, направлені на блокування його спроб встановити контроль над майном підприємства, так і асиметричні контрзаходи, зокрема — дії на випередження (наприклад — передача активів підприємства у заставу пов'язаним особам).

Враховуючи те, що вплив рейдера на підприємство має, зазвичай, комплексний характер, юридична служба підприємства не повинна залишатися з рейдером сам-на-сам. Обов'язковою є тісна взаємодія такої служби з прес-службою підприємства, фірмами, що надають підприємству послуги з охорони майна, громадським формуванням з охорони громадського порядку за місцем роботи (у разі його ство­рення на підприємстві).

Слід також мати на увазі те, що, ухвалюючи рішення про рейдер- ське захоплення, рейдери звертають увагу на два чинники: ліквід­ність активів підприємства і його здібність до належної організації захисту від захоплення, у тому числі — правової роботи. Тому ви­явлення рейдером наявності на підприємстві такої системи захисту і усунення умов, що створюють передумови для захоплення, значно знижують вірогідність неправомірних дій щодо підприємства.