Історія геологічного розвитку.

Карпатська складчаста система почала формуватися в кінці юрського (за іншою думкою-тріасового) періоду на місці зруйнованої денудацією герцинської складчастої споруди. До кінця олігоценової епохи в її межах був геосинклінальний режим осадконагромадження. На початку неогенового періоду у зв'язку з інтенсивними тектонічними рухами ця територія піднялася вище рівня моря і на її місці утворилися гори, а периферійні ділянки (Закарпатський прогин, Бориславсько-Покутська та Самбірська зони Передкарпатського прогину) почали прогинатися і заповнюватися продуктами руйнування гір. Пізніше прогинання поширилося і на край Східноєвропейської платформи. На його місці утворилася Більче-Волицька зона Передкарпатського прогину. З кінця міоцену процес складчастості завершувався і відбулося насування складчасто-брилової споруди на Більче-Волицьку зону прогину. Амплітуда насуву сягає 15-20 км.

Корисні копалини.

Складна геологічна будова і розвиток системи зумовили різноманітність корисних копалин, які утворилися в окремих структурах нижчого порядку.

Серед корисних копалин Українських Карпат головними є горючі корисні копалини - нафта і газ, мінеральні води, кам'яна і калійна солі, будівельні матеріали.

З докембрійськими метаморфічними комплексам Мармароського масиву генетично пов'язані невеликі родовища магнетиту і марганцевих руд, колчеданові і поліметалічні рудопрояви. З тріасовими і юрськими вапняками пов'язані родовища бокситів і фосфоритів, із структурами фундаменту і моласових прогинів пов'язані родовища і прояви різноманітних мінеральних вод, які просторово контролюються зонами розривних порушень. Серед них відомі сірководневі, вуглекислі, а також високомінералізовані води різного складу.

Нафта і газ генетично пов'язані з глибокозалягаючими горизонтами. Основним типом нафтогазових родовищ є пластові склепінні поклади в пісковиках крейдового і палеогенового флішу і в моласових товщах нижнього міоцену. Основні поклади нафти пов'язані з палеогеновими відкладами (Борислав, Долина, Битків та ін.). У зовнішній частині Передкарпатського прогину в юрі, в середньому і верхньому міоцені встановлено газові поклади (Рудки, Дашава, Опари та ін.)

Серед неметалічних корисних копалин, пов'язаних з моласовими формаціями неогену, слід відзначити родовища калійних солей (Калуш, Стебник), кам'яної солі (Дрогобич, Солотвино, Долина), бурого вугілля (Верхній Раковець, Березинка, Ковалівка) і сірки (Розділ, Яворів).