Історія геологічного розвитку.

Закладання Верхояно-Колимської геосинкліналі пройшло в палеозої на подрібненій давній основі. В кінці юри-крейди геосинкліналь замкнулась. Мезозойська складчастість і магматизм переробили окраїни серединних масивів, скоротивши їх розміри. На межі між Верхояно-Колимською областю і Сибірською платформою виник Приверхоянський передовий прогин, який заповнився крейдовими моласами. Орогенна стадія розвитку, яка розпочалася з пізньої крейди, продовжується до наших днів. Активні тектонічні рухи Східноазіатської геосинклінальної системи проявились в межах Верхояно-Колимської області інтенсивними глибовими рухами і вулканічною діяльністю в новітній період.

Корисні копалини.

Серед корисних копалин найбільшого розвитку набули руди кольорових, рідкісних і дорогоцінних металів. Олово і вольфрам утворюють скупчення в басейнах рік Яни, Індигірки, Колими. Свинець і цинк виявлені в межах Верхоянського мегантиклінорію. Із горючих копалин відомі родовища кам’яного вугілля у Зирянському вугільному басейні та на узбережжі Чукотського моря. В нафтогазоносному відношенні перспективні деякі прогини і западини.

Далекосхідна область

Простягається майже на 900 км від узбережжя Японського моря до правої притоки р. Амуру - р. Хунгарі, досягаючи ширини 200 км.

Геологічна будова.

Докембрійські відклади області представлені гнейсами, кристалічними сланцями, кварцитами, мармурами з інтрузіями гранітів. Палеозойські відклади представлені теригенно-карбонатною товщею з прошарками конгломератів в девоні. Наявні інтрузії гранітів та ефузивні утворення. В розрізі відсутні ордовицькі і силурійські комплекси. Найбільш широко розвинуті пермські відклади, які представлені чергуванням кременистих сланців, яшм, пісковиків з ефузивними породами. Мезозойські відклади складаються із теригенної тріасової товщі з прошарками вапняків, теригенно-вулканогенних утворень юри, теригенно-вулканогенних порід крейди. Кайнозойські відклади розповсюджені повсюдно. Це вулканогенні і туфогенноосадові породи палеогену, континентальні піщано-глинисті утворення неогену та алювіальні осади з прошарками ефузивів антропогенного віку.

В тектонічній будові області виділяють Ханкайський масив, Сіхоте-Алінський антиклінорій, Тетюхінський синклінорій, Сучанський прогин, Середньо- і Нижньоамурську западини (рис. 8.2).

Рисунок 8.2 – Тектонічна схема Далекосхідної (Сіхоте-Алінської) гірськоскладчастої області

На сході області простягається вулканічний пояс, складений ефузивами пізньої крейди, палеогену і неогену.